САДОЗАХИСНІ НАСАДЖЕННЯ

Груша та айва для свого вирощування потребують помірно вологих, теплих і захищених від панівних вітрів земельних масивів. Тому за умов відсутності природного захисту навколо території саду потрібно створювати спеціальні захисні смуги, а між кварталами перпендикулярно напрямку панівних вітрів—вітроламні насадження.

Захисні насадження та вітролами сприяють нагромадженню снігу і збереженню вологи, підвищенню відносної вологості повітря, захищають плодові дерева від шкідливого впливу вітрів, а в південних районах — від суховіїв. Поліпшення мікроклімату в саду, як показує практика, у свою чергу сприяє поліпшенню росту і підвищенню врожайності дерев.

Захисні смуги для груші та айви повинні бути напів- продувними або ажурними, тобто такими, які не відхиляють вітрового потоку, а лише розпилюють його і зменшують швидкість вітру, сприяють рівномірному нагромадженню снігу.

Структура садозахисного насадження залежить від напряму і швидкості панівних вітрів, рельєфу місцевості та конструкції самого саду. У більшості випадків захисні смуги створюють із 3—4 рядів, а в північно-східних і південних степових районах доцільно з 3—5 рядів. Якщо для майбутнього саду є надійний природний захист, то можна обмежитись і 2—3 рядами. Вітроламиі насадження (між кварталами) створюють переважно із 2—3 рядів. Уздовж магістральних доріг останні можуть бути алейного типу, тобто по обидва боки від дороги, а в усіх інших випадках — зближеними.

Відстань між рядами деревовидних порід 2,5—3 м, щоб догляд за ними можна було механізувати, а між деревами в ряду 1,5—2 м. Між кущовими рослинами достатньо буде залишати 0,6—0,8 м. Між захисними смугами та крайнім рядом плодових дерев потрібно залишати не менше 8—10 м, щоб уникнути затінення та для зручності розвороту тракторних агрегатів. На межі двох суміжних кварталів (по кутах) у захисних смугах і вітроламах залишають просвіти завширшки 10—12 м для заїзду агрегатів.

Для створення садозахисних насаджень можна використовувати такі породи: тополі пірамідальну та канадську, горіх волоський, березу, липу, гледичію, маслинку, скумпію, шипшину, жовту акацію тощо. Чагарникові породи при цьому потрібно чергувати з деревовидними. Для дерев горіха волоського потрібно залишати відстань у ряду до 6 м.

З метою поліпшення умов для проведення механізованих робіт у рядах поперечних вітроламних ліній між кварталами можна висаджувати плодові дерева (рис. 14).

Підготовку грунту для закладання захисних насаджень слід проводити так, як і для закладання саду