ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травВирощуванняСтаттіСад Город

 

 

Попередня сторінка

Листогризучі шкідники

Білан жилкуватий пошкоджує усі плодові породи, а також черемху, глід, горобину. Це великий метелик з розмахом крил до 65 мм. Крила білі з чорними жилками. Гусениця завдовжки до 45 мм, сіра, з трьома чорними й двома широкими, оранжевими, поздовжніми смугами на спині, вкрита волосками. Лялечка завдовжки 25—28 мм, зеленувато-жовта з чорними плямами. Зимують гусениці третього віку в зимових гніздах, утворених із 2—3 пошкоджених сухих листків, обплетених павутиною і прикріплених до гілки. У кожному гнізді зимує до 40 маленьких гусениць. Навесні, як тільки починається набрякання бруньок, гусениці виходять із зимових гнізд і спочатку вигризають бруньки, а потім живляться листям і квітками. При масовому розмноженні вони об’їдають усе листя на окремих гілках і деревах.

У травні гусениці заляльковуються на стовбурах, гілках, на бур’яні та в інших місцях. Наприкінці травня — у червні метелики відкладають на листках яйця купками до 20—200 у кожній. У кінці червня з яєць відроджуються гусениці, які скелетують листки, обплітаючи їх павутиною. У цих пошкоджених листках вони й зимують, кожна в окремому коконі.

Золотогуз завдає шкоди деревам усіх плодових і багатьох лісових порід. Метелик білого кольору із золотистими волосками на кінці черевця у самки. Розмах крил до 35 мм. Гусениця сірувато-чорна, вкрита волосками, на спині та боках вона має червоні бородавки й білі плями. Зимують молоді гусениці в зимових гніздах із сухих листків, міцно примотаних до гілки. Рано навесні гусениці спочатку живляться бруньками, а потім листками.

При масовому розмноженні об’їдають усі листки на деревах. У червні вони заляльковуються, а через 10—12 днів вилітають метелики. Самки відкладають, переважно на нижньому боці листків, до 500 яєць в одну купку, яку вкривають волосками з черевця. Через 15—18 днів відроджуються гусениці, що виїдають м’якоть листків, обмотують їх павутиною й роблять зимові гнізда.

Непарний шовкопряд пошкоджує усі плодові та листяні лісові породи. Самка дуже відрізняється від самця. Вона значно більша, із сіро-білими крилами, з 3—4 поперечними зигзагоподібними чорними смугами, розмах крил 4,5—7,5 мм. Самець має бурувато-сірі передні крила, з широкими поперечними темно-бурими смугами ,у розмаху — близько 4,5 см. Дорослі гусениці до 75 мм, завдовжки, сірувато-бурого кольору, з синіми і червоними бородавками, вкриті довгими волосками. Особливо довгі волоски у маленьких гусениць, тому вони легко переносяться вітром на великі відстані. Зимують яйця. Купки їх мають вигляд жовтих подушечок, у кожній з яких у середньому до 500—600 яєць. Рано навесні гусениці виплоджуються з яєць і починають об’їдати листки. При масовому розмноженні вони об’їдають усе листя на деревах. У другій половині червня гусениці заляльковуються і через два тижні вилітають метелики, у липні самки відкладають яйця купками на корі і вкривають їх волосками із черевця.

Кільчастий шовкопряд, коконопряд пошкоджує плодові й листяні лісові породи. Розмах крил у метелика близько 40 мм. Передні крила вохряно-жовті або коричнево-бурі з двома поперечними бурими або світло- сірими смугами. Доросла гусениця довжиною до 55 мм, із поздовжніми червоними та голубими смугами на боках і білою смугою на спині. Метелики літають у червні-липні, і на тонких гілках відкладають по 100—400 яєць. Кладка має вигляд кільця. Зимують майже сформовані гусениці у яйцях і навесні виходять із них під час розпускання бруньок. Гусениці об’їдають листки, бутони, а також квітки. Живуть гусениці у павутинних гніздах, які роблять у розгалуженнях гілок. Заляльковуються вони у щільних жовтих коконах, а у червні вилітають метелики.

Зимовий п’ядун шкодить усім плодовим та багатьом листяним лісовим породам. Найбільшої шкоди завдає на Поліссі та в Лісостепу. Самка бурувато-сіра із дуже коротенькими, недорозвинутими крилами, не літає. Самець має сірі крила з зигзагоподібними, темними, поперечними смугами. Гусениця жовтувато-зелена з білими поздовжніми смугами, з п’ятьма парами ніг. Зимують яйця на пагонах біля бруньок. Відроджуються гусениці навесні після розпускання бруньок і пошкоджують листки. На початку літа гусениці на павутинках спускаються з дерев і залазять у грунт, де заляльковуються на глибині 5—10 см. Метелики виходять пізно восени після опадання листя. Самки вилазять по стовбуру на дерево і відкладають яйця.

п’ядун-обдирало пошкоджує плодові й лісові листяні породи. Самка зовсім безкрила, самець має жовтуваті крила із чорними поперечними смугами та чорною плямою, у розмаху крил — 40 мм. Гусениця червоно-бура, має десять ніг. Зимують яйця на пагонах біля бруньок. Гусениці відроджуються навесні і пошкоджують листки. Метелики літають трохи раніше від зимового п’ядуна.

Плодова міль пошкоджує усі плодові породи, особливо кісточкові та деякі лісові. За зовнішнім виглядом метелик і гусениця нагадують яблуневу міль, але метелик трохи більший за розміром. Крім того, гусениці плодової молі не роблять «мін», а живляться на верхньому боці листка і заляльковуються у гніздах не групами, а поодинці.

Розанова листокрутка завдав шкоди усім плодовим, та ягідним, а також деяким лісовим і декоративним породам. В Україні найбільш поширена у південній частині Степу. Розмах крила метелика 15—22 мм. Забарвлення їх від червоно-коричневого до жовто-сірого. Зимують яйця на гладенькій корі штамбів і товстих гілок. Метелики літають з початку червня до середини липня, на гілках відкладають купками яйця, вкриваючи їх слизом. У кожній кладці буває по 40—120 яєць. Гусениці відроджуються навесні після розпускання бруньок, пошкоджують листки та плоди, вигризаючи м’якуш. Потім скручують листки у трубочки (кінець травня—червень) і в них заляльковуються. Із лялечок вилітають метелики.

Брунькова листокрутка пошкоджує усі плодові породи. Розмах крил у метелика до 18 мм. Передні крила темно-сірі з широкою білою смугою посередині, задні — жовто-сірі. Дорослі гусениці червоно-коричневі, до 10 мм завдовжки. Зимують гусениці третього віку у павутинному коконі біля бруньок, у щілинах кори і розгалуженнях гілок. Метелики літають із початку червня до середиии липня і відкладають яйця на нижньому боці листків. Гусениці скріплюють 2—3 листки, оселяються між ними і скелетують їх. Вони пошкоджують плоди також у місцях дотику їх до листків, вигризаючи м’якуш із поверхні. Гусениці третього віку роблять кокони і зимують у них, а навесні пошкоджують бруньки, скріплюють їх у тугий жмут і живуть у ньому.

Плодова або мінлива листокрутка пошкоджує плодові породи, переважно яблуню й грушу. Розмах крил у метеликів до 21 мм. Передні крила від основи до двох третин сіруваті або темно-коричневі, а вершина біла. Літають метелики з кінця травня до середини липня, відкладають по одному яйцю на листки плодових дерев. Одна самка може відкласти до 100 яєць. Гусениці вигризають м’якоть листків і залишаються зимувати у павутинних коконах під лусочками кори біля бруньок, на пагонах та в інших місцях. Рано навесні гусениці пошкоджують бруньки і суцвіття, роблять гнізда, скріплюючи бутони та листки павутинням, і в них живуть.

Яблунева мітлиця завдає шкоди яблуні і груші. Метелик темно-бурий з коричневими смугами на передніх крилах. Розмах крил 10—12 мм. Гусениці жовтувато-зелені, з бурими крапками. Зимують метелики під опалим листям та у щілинах кори. Навесні самка відкладає яйця на молодих листках. Гусениці скелетують листки спочатку знизу, а потім і зверху. Краї листків стягують павутинням. Заляльковуються гусениці у білих коконах на непошкоджених листках. Протягом літа мітлиця дає 2—3 покоління. Особливо великої шкоди вона завдає молодим садам і розсадникам.


 Наступна сторінка        Зміст

    САД             ГОРОД