ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травВирощуванняСтаттіСад Город

 

 

Попередня сторінка

УМОВИ І СТРОКИ ЗБЕРІГАННЯ ПЛОДІВ

Для тривалого зберігання плодів груші в умовах товарного виробництва найдоцільніші плодосховища-холодильники, збудовані за типовими проектами. Об’єм плодосховищ визначають залежно від структури плодових насаджень і валового виробництва плодів. Враховуючи, що частину їх реалізують у свіжому вигляді, частина йде на переробку, плодосховища будують із розрахунку на ЗО—40 % валового збору врожаю. Плодосховища повинні бути відремонтовані, продезинфіковані і повністю підготовлені до прийому і закладання свіжих плодів на зберігання не пізніше 1 серпня.

З метою запобігання появи гризунів (щурів, мишей) щілини в підлогах, стелях, стінах заробляють цементом або цеглою, вентиляційні труби, отвори закривають сіткою. Перед дезинфекцією все приміщення ретельно очищають від сміття.

Найпростіший спосіб дезинфекції — це обприскування стін, підлоги, стелі 1 %-м розчином формаліну із розрахунку 0,25 л розчину на 1 м2. Цей метод застосовують при температурі 16—18 °С і відносній вологості повітря 95—97 %. При роботі з формаліном працівники повинні бути в протигазах і спецодязі.

За 15—20 днів білять плодосховища вапняним розчином із розрахунку 2—3 кг свіжогашеного вапна на 10 л води з додаванням 100—200 г мідного купоросу. Після ремонту плодосховище просушують і за 2—3 дні до завантаження охолоджують.

Завантаження плодосховища. Одна із необхідних умов тривалого зберігання плодів — негайне їх завантаження у холодильник після знімання. Завантаження проводять партіями за заздалегідь розробленим планом. У кожну камеру розміщують плоди одного помологічного сорту або підбирають сорти, подібні за вимогами до режиму зберігання.

Сорти, які зберігаються довше, кладуть далі від входу, а менше лежкі — ближче.

У плодосховищах ящики укладають штабелями, відстань до стіни повинна становити ЗО см. Залишають проїзд для навантажувачів. На кожний піддон укладають по 45—50 ящиків № 2. Такі пакети укладають у садах або в упаковочному приміщенні. При зберіганні плодів у контейнерах їх установлюють один на один до семи ярусів залежно від висоти камер. Відстань між штабелями 10—15 см, між рядами 15—20 см. Залишають ще проходи до 60—70 см для кращого доступу і контролю за продукцією, що зберігається.

Зберегти високі товарні якості плодів протягом тривалого часу можна при дотриманні умов зберігання. Найважливішими факторами є температурний режим, відносна вологість повітря, вентиляція і циркуляція повітря.

Температурний режим впливає на швидкість достигання плодів, характер і тенденцію всіх біохімічних і фізіологічних процесів, величину природних втрат маси, розвиток фізіологічних і мікробіологічних захворювань.

Діапазон температур, рекомендованих для зберігання: від +1 до +4 °С, що пов’язано з біологічними особливостями порід і сортів. Допустимі коливання становлять ±0,5 °С. Правильний підбір температурного режиму сприяє продовженню періоду зберігання і поліпшує вихід товарної продукції.

Відносна вологість повітря у камерах повинна підтримуватися на рівні 85—90 %. При зниженні вологості збільшується природна втрата маси під час зберігання, а при збільшенні вологості посилюється розвиток хвороб (Лойко Р. 3., 1987).

Циркуляція повітря забезпечує рівномірність температури і вологості у різних частинах камери. Циркуляція повітря здійснюється рівномірно у замкнутому просторі камери. Вентиляція камер зовнішнім повітрям (3—4  об’єми за добу) проводиться для видалення шкідливих продуктів обміну речовин (етилен).

Попереднє охолодження плодів є однією з умов, що забезпечують успішне зберігання плодів, тому що дозволяє швидко знизити температуру знятих плодів. Охолоджують їх у спеціальних камерах попереднього охолодження холодним повітрям при швидкості його руху 1 м/с протягом 1—2 діб до температури +3—4 °С, після чого плоди перевозять у камери для постійного зберігання.

Зберігання груш. Плоди груші порівняно з яблуками мають меншу тривалість лежкості, у процесі зберігання швидко перестигають і легко пошкоджуються фізіологічними та мікробіологічними хворобами.

Найбільшу тривалість зберігання груш встановлено при температурі —1 °С і відносній вологості повітря 85— 90 %. При вищих температурах у плодах прискорюється процес обміну речовин і швидко настає достигання.

При дотриманні оптимальних температурних режимів плоди осінніх сортів можуть зберігатись 120—160, зимові — до 170—190 днів, а найбільш лежкі сорти за сприятливих умов вирощування і до 240 днів. Вихід товарної продукції в сприятливих умовах зберігання збільшується на 9—13 %, а строк зберігання — на 2—3 місяці.

Однак при мінусовій температурі плоди деяких сортів у процесі тривалого зберігання можуть не достигати, а залишатися твердими, малосоковитими (Зимова мліївська, Парижанка). Тому з метою набуття ними якостей, характерних для сорту у споживчій стиглості, необхідно після закінчення зберігання створити умови для їх достигання. У процесі достигання, яке проводиться при температурі 18—20 °С, змінюється колір плодів; шкірка стає світло- або зеленувато-жовтою, у деяких сортів більш виразно виявляється рум’янець. М’якуш стає соковитим, ніжним, ароматним, а у сортів Улюблена Клаппа, Вільямс, Деканка зимова, Жозефіна Мехельнська — ще і масляниста. Всі ці зміни поліпшують смакові якості груш.

Тривалість достигання становить 5-12 днів і залежить від особливостей сорту, строку його зберігання і температури у камері. Так, у плодів Деканки зимової після 215 днів зберігання у холодильнику наставала споживча стиглість при температурі 18—20 °С протягом 8—10 днів, а при 22—23 °С — 5—6 днів. У Лісової красуні після 150 днів зберігання у холодильнику процес достигання тривав вісім, а після 180 — шість днів, у Кюре — відповідно після 185 — сім і після 210 днів зберігання — п’ять днів.

Оскільки сортовий склад груш значно обмежений, використовують різні режими температури: +3°, +1° і — 1°. Так, осінні сорти груші при температурі +3 °С можуть зберігатися три місяці, а при —1 °С — шість місяців: зимові сорти — відповідно чотири і вісім місяців.

Зберігання айви. Айва особливо чутлива до механічних пошкоджень. Тому при збиранні врожаю, транспортуванні, товарній обробці айви необхідна обережність. Пошкоджені плоди при зберіганні вкриваються плямами і швидко загнивають.

Плоди айви ранніх і середніх строків достигання знімають, коли вони досягнуть величини, характерної для даного сорту. У цей час вони втрачають опушеність і починають виділяти аромат. Плоди пізніх сортів достигання знімають на початку знімальної стиглості. Зберігати плоди айви доцільно при температурі +1 °С і відносній вологості повітря 85—90 %. Тривалість зберігання залежно від сорту та умов вирощування становить 3—5 місяців.


 Наступна сторінка        Зміст

    САД             ГОРОД