УДОБРЕННЯ ДЕРЕВ У МОЛОДИХ САДАХ

Розробляючи систему удобрення молодих садів, потрібно враховувати кількість і способи внесення добрив перед та під час садіння, а також вік дерев, родючість і вологість грунту, способи його утримання й обробітку тощо. Якщо під плантажну оранку та в посадочні ями було внесено достатню кількість добрив, то в перші 3—4 роки після садіння доцільно вносити лише азотні добрива із розрахунку від 60—75 (при щільності розміщення до 1000—1250 дерев на 1 га) до 90—120 кг/га (при щільності понад 1250 дерев на .1 га.).,. Це сприятиме підтриманню ростових процесів у молодих плодових деревах. Кращою формою азотного добрива є аміачна селітра.

Якщо з тих чи інших причин у процесі закладання саду добрив не вносили, то з першого ж року потрібно внести азот і фосфор у кількості 60—90 кг/га, калій до 120 кг/га діючої речовини, а також перегній.

Коренева система молодих дерев у перші роки після садіння не встигає освоїти відведену площу, а тому добрива раціональніше використовуються при внесенні їх у пристовбурні смуги (або круги). У такому випадку норми добрив розраховують на 1 м2 пристовбурної смути орієнтовно 6—9 г/м2 мінеральних та 4—5 кг/м2 перегною. При цьому виходять із того, що в перший рік після садіння ширина смуги повинна бути 1 м, а з другого року — 1,5—2 м. Починаючи з 4—5-го року після садіння добрива потрібно вносити на всю площу.

Як доведено численними дослідженнями, ефективність добрив істотно підвищується, якщо їх вносять якомога ближче до розміщення кореневої системи. У свою чергу характер залягання останньої значною мірою залежить від особливостей сорту, підщепи, віку дерев, а також від родючості та механічного складу грунту. За даними Е. А. Назаряна, Г. А. Лобанова, Г. В. Трусевича та ін. (1960) коренева система груші сортів Деканка зимова та Олів’є де Серр завжди розміщується на меншій глибині, ніж у сортів Іллінка, Лимонка та Вільямс літній. У дерев на айві, як правило, також більш поверхнево-коренева система, ніж у дерев на сіянцях культурних сортів або лісовій груші. На середніх і важких суглинках у горизонтальному та вертикальному напрямках коренева система груші проникає дальше, ніж на піщаних та супіщаних грунтах. Виходячи з цього, окремі автори рекомендують вносити добрива поосередково або пошарово, тобто на різну глибину залежно від відстані до штамба дерева.

Так, дослідженнями А. К. Приймак (1969), проведеними в умовах Краснодарського краю, встановлено, що врожай груші Улюблена Клаппа при глибокому (ЗО см) внесенні був значно вищим, ніж при звичайному (у канавки глибиною 20 см) та поверхневому (10 см) внесенні. Отже, внесення добрив у зону поширення коренів, тобто на глибину 25—ЗО см значно підвищує їх позитивний вплив, як у молодих, так і в плодоносних садах. З наведених даних виходить, що існуюча раніше думка про слабшу реакцію груші та айви на удобрення порівняно з яблуневою не обгрунтована.