Розділ 7

УДОБРЕННЯ ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ

ЗНАЧЕННЯ І ВИДИ ДОБРИВ

Вирощування садів із щільним розміщенням дерев, використанням стійких, високопродуктивних підщеп і сортів та іншими факторами інтенсифікації можливе лише за умов високого агрофону, підтримання та підвищення родючості грунту. Найважливішою передумовою для розробки раціональної системи удобрення є те, що дерева упродовж багатьох років використовують для формування врожаю, листя та біомаси в цілому велику кількість елементів мінерального живлення, основним джерелом поповнення яких є внесення в грунт органічних і мінеральних добрив. Постійне збіднення грунту на поживні речовини спричиняє зниження врожайності, морозостійкості та довговічності плодових рослин.

Серед основних елементів мінерального живлення найважливішу роль відіграють вуглець, кисень, водень, азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірка, залізо, а також мікроелементи: мідь, цинк, молібден, кобальт, йод, бор та ін.

Для удобрення дерев груші та айви використовують як органічні (гній, торф, компости), так і мінеральні (азотні, фосфорні, калійні, вапнякові) добрива. Залежно від умов застосовують також місцеві (гноївка, пташиний послід) , сидеральні, а з мінеральних — комплексні (калійна селітра, амофос, нітрофос, нітрофоска) та мікродобрива: магнієві (калімагнезія, сульфат магнію, доломітове борошно), залізні (хелати, залізний купорос), марганцеві (марганцевий шлак, сірчанокислий марганець), борні (бура, борат магнію, борна кислота), мідні (сірчанокисла мідь, колчеданові недогарки), цинкові (сірчанокислий цинк, цинкове полімікродобриво), молібденові та інші добрива.

Кращим органічним добривом для груші та айви є гній, до складу якого входять майже всі елементи живлення, необхідні для рослин. А тому внесення гною перед садінням саду і в плодоносних садах (періодично) сприяє поповненню запасів поживних речовин, гумусу, поліпшенню агрохімічних та фізико-хімічних властивостей грунту. Достатньо ефективним і швидкодіючим добривом є гноївка, розбавлена водою у 2—3 рази.

У районах Полісся, Лісостепу та Наддністрянщини в роки з достатнім природним зволоженням, а також у зрошуваних садах півдня України певну нестачу органічних добрив можна компенсувати за рахунок вирощування культур на зелене добриво.

Окремі питання щодо удобрення дерев груші та айви вивчено ще недостатньо (зокрема, потреба окремих сорто-підщепних комбінацій у поживних елементах, механізми засвоєння елементів мінерального живлення із грунту залежно від норм і співвідношення добрив, що вносяться у різних грунтово-кліматичних зонах тощо). Тому питання про ефективність добрив є складним і суперечливим.

За даними Е. Д. Зеленської та О. Г. Шепельської (1973), в умовах Полісся кожен центнер мінеральних добрив дає додатково 4—6 ц плодів, у Лісостепу — 6—8, у Степу від 2—3 (незрошувані сади) до 8—12 ц (зрошувані сади), а органічні добрива забезпечують приріст урожаю по 2—3 ц/га. Кожен затрачений на добрива карбованець забезпечує до 6—12 крб, прибутку залежно від рівня врожайності. У південних районах в умовах родючих каштанових грунтів удобрення незрошуваних молодих садів яблуні та груші виявилось неефективним.

У багаторічних дослідах Уманського сільськогосподарського інституту (Рубін С. С, 1974) врожайність яблуні сорту Кальвіль сніговий та Пепінка литовська підвищувалася при внесенні гною на 27—38 %, а при внесенні половинних доз гною та мінеральних добрив — на 29—36 %.