СТРОКИ і СПОСОБИ ОБРІЗУВАННЯ

Обрізування та формування плодових дерев — досить трудомісткі заходи. За наявності великої площі насаджень при зростаючому дефіциті робочї сили провести їх у повному обсязі не завжди можливо. Тому єдиним виходом із такого становища є продовження строків обрізування.

Кращим строком обрізування дерев груші та айви є друга половина зими, коли мине небезпека пошкодження низькими температурами. У садах різної породної структури робота розпочинається в кварталах яблуні. Проте плодоносні дерева більш зимостійких сортів груші можна обрізувати в осінньо-зимовий період — від опадання листя до настання сильних (понад 5—6 °С) морозів, а також взимку у періоди потепління. При температурі —7— —8 °С обрізування можна проводити лише в садах, де немає необхідності вирізувати товсті гілки. Айву, молоді насадження та дерева груші, щеплені на айві, обрізують наприкінці зими та на початку весни, до початку сокоруху. Запізнення з чроведенням обрізування спричиняє зайві втрати поживних речовин, які з початком набухання бруньок спрямовуються від кореневої системи до гілок і  точок росту. В окремих випадках рекомендують проводити літнє обрізування машиною МКО-3 або ОКМ-4,5.

Складаючи план обрізування дерев, слід чітко визначати породно-сортову структуру, вік і стан дерев, які безпосередньо впливають на метод, ступінь та способи обрізування. У практиці садівництва існує два основних типи, або способи, обрізування: проріджування, коли пагін або гілку видаляють, та вкорочування, коли видаляють лише частину гілки або приросту з активними точками росту та слабо розвинутою провідною системою. Ці способи різняться між собою не лише за технікою виконання, а й за своїм впливом на обрізану гілку, частину крони або ж і все дерево. Так, проріджування, або видалення товстих гілок, спричиняє інтенсивне утворення жирових пагонів у місцях зрізів, що пов’язано з надходженням надмірної кількості поживних речовин. Вкорочуванням гілок і приростів загущеність крон не зменшується, навпаки у дерев та сортів, що слабо розгалужуються, вкорочуванням можна домогтися не лише задовільного росту, а й рівномірного закладання на гілках плодових гілочок. У молодих садах проріджуванням видаляють зайві гілки та створюють яруси крони з відповідної кількості скелетних гілок, а вкороченням підпорядковують у рості окремі гілки центральному провіднику або викликають розгалуження гілок чергових порядків галуження. Вкорочення на перевід, крім того, дозволяє спрямувати ріст гілки в той чи інший бік, регулювати силу її росту.

За допомогою проріджування видаляють не лише зайві гілки у кроні, а й сухі, поламані, хворі, ті, що відходять під гострим кутом, ростуть униз близько від поверхні грунту і заважають механізованому обробітку грунту тощо. Кількість гілок, що видаляється, залежить від стану й віку дерев, форми крони або їх положення у кроні.

Вкорочування гілок і особливо приростів буває слабким (на 1/4—1/5 частину), помірним (до 1/3 довжини приросту) та сильним (більше 1/2 приросту).

У молодому віці ступінь обрізування має бути слабким, бо навіть незначне його посилення спричиняє сильний ріст пагонів. Ступінь і способи обрізування в цей період підпорядковуються вимогам формування заданого типу крони та прискорення початку плодоношення. Основним способом обрізування є прорідження, а додатковим — вкорочування.

У період повного плодоношення для посилення ростових процесів та підтримання генеративної функції потрібне сильніше обрізування. Вкорочення гілок та омолодження на 3—5-річну (і старше) деревину може спричинити посилення ростових процесів на ЗО—40 %. У кінці продуктивного періоду ступінь обрізування підвищується ще більше, щоб відновити ростові процеси, нормувати врожай та підвищувати якість плодів.