САДИ З ПЛОЩИННИМИ КРОНАМИ

До даного типу насаджень належать сади переважно пальметного типу, дерева в яких вирощуються з міжряддями 5—6 м і відстанню в ряду 3—5 м (330—500 дерев на 1 га). Тобто, де насадження середнього ступеня інтенсивності, крони яких утворюють у напрямі ряду суцільну плодову стіну.

Порівняно із садами першого типу вони на 2—3 роки раніше вступають у пору плодоношення, догляд за ними здійснювати легше, а продуктивність їх, як правило, вища. За рахунок збільшення щільності розміщення рослин дещо поліпшується температурний режим, підвищується стійкість дерев проти вітрів, нахилення, створюються кращі умови для комплексної механізації виробничих процесів (обробітку грунту, удобрення, захисту від шкідників та хвороб, контурного обрізування дерев, потокової системи збирання плодів тощо).

Основним типом площинної крони до недавнього часу вважали навскісну пальмету, яка забезпечує раціональніше використання землі порівняно із звичайними садами. Але для формування італійської (навскісної) пальмети потрібні дорога шпалера, зелені операції, відхилення і підв’язування гілок, висококваліфіковані кадри майстрів-садівників тощо. Тому у 70-х роках пальмета почала витіснятись простішими та дешевшими формами крон. Такою формою в наших умовах виявилась вільноростуча площинна крона, яка, за нашими спостереженнями, не поступається навскісній пальметі (Михайлов І. С., 1988; 1989).

Сади інтенсивного типу, у тому числі і з площинними кронами в Україні почали закладати у 60—70-х роках в основному у господарствах Криму, Одеської, Дніпропетровської, Запорізької та інших областей. Продуктивність насаджень із площинними кронами в цілому вища порівняно з садами першої конструкції. За даними наших досліджень, урожайність сортів Джонатан та Кальвіль сніговий, дерева яких формувались за навскісною, вільно- ростучою кронами та шпіндельбуш (схема розміщення 5X4,5 м) у період повного плодоношення досягла 280— 340 ц/га, або на 60—80 % вище, ніж у дерев тих же сортів із розріджено-ярусною кроною (8X6 м). Серед досліджуваних типів площинних крон найменш трудо- і капіталомісткою, а отже економічно вигідною є вільно- ростуча пальмета (на її формування у виробничих умовах затрачають коштів і праці майже в 4 рази менше, ніж на навскісну пальмету),

У дослідному господарстві Придністровської дослідної станції Інституту садівництва УААН середня багаторічна врожайність грушових садів з площинними кронами становить 160—180 ц/га, а в окремі роки 180—220 ц/га.