Розділ 4

ОСНОВНІ ТИПИ ПЛОДОВИХ НАСАДЖЕНЬ

Згідно з рекомендаціями по закладанню інтенсивних садів у колгоспах і радгоспах України (Київ, 1987) для промислового вирощування садів зерняткових порід рекомендуються такі типи плодових насаджень: звичайні сади на насінних підщепах з округлими кронами, сади на насінних та вегетативних (крім карликових) підщепах з площинними кронами та шпалерно-карликові. Можливі й інші типи (конструкції) насаджень.

ЗВИЧАЙНІ САДИ З ОКРУГЛИМИ КРОНАМИ

У структурі існуючих насаджень груші та айви це основний і домінуючий тип саду. Дерева в ньому вирощують з широкими (6—8 м) міжряддями та помірно густим розміщенням у ряду (5—6 м), а крони формують округлі, переважно розріджено-ярусні. Здебільшого це сади екстенсивного типу з квадратним і прямокутним або шаховим розміщенням дерев (8.Х8; 8X6; 7X7; 7X5 м тощо). Такі насадження пізно вступають у пору плодоношення (на 8—10-й рік) і можуть експлуатуватись 35— 45 років і більше. Висота дерев досягає іноді 6—8 м, що потребує великих затрат на обрізування, збирання врожаю, а також значно ускладнює боротьбу з хворобами і шкідниками. Крім того, у садах даного типу менш ефективно використовуються земля і сонячна радіація, особливо у молодих садах.

Сади даної конструкції упродовж багатьох десятиріч були основним джерелом надходження плодової продукції. Так, у 1966—1980 pp. із плодоносної площі зерняткових садів 270—405 тис. га середньорічні валові збори плодів становили від 667 до 1059 тис. т. Щоправда, урожайність їх не перевищувала ЗО—35 ц з 1 га (у радгоспах 38,6—40,6). При цьому рівень урожайності в окремих господарствах був у 3—5 разів вищий від загального показника. У районах з найбільш сприятливими грунтово- кліматичними умовами, як правило, одержують значно вищі врожаї, ніж у всіх інших. Так, середня врожайність плодів зерняткових порід за 1965—1975 pp. у господарствах Донецької області становила 40—48 ц/га; Запорізької — 41—55 і в Криму — 73—92 ц/га.