ІНШІ ПЕРСПЕКТИВНІ КОНСТРУКЦІЇ
Однією з найбільш ефективних і водночас простих і доступних для формування є конструкція угорської модифікації площинної крони (шпіндель). Даний тип саду широко застосовується у практиці садівництва Німеччини, Бельгії, Угорщини, Чехії і Словакії, Румунії та деяких інших країн, природні умови яких ідентичні умовам основних плодових зон України.
Основні принципи формування крони за даною системою. Висота штамба, як і для інших типів крон, залежить від сили росту підщепи: для насінних — 60—70 і вегетативних — 45—55 см.
Крона площинного веретена складається із центрального провідника та 10—16 бічних гілок, що формуються горизонтально по обидва боки від центрального провідника в напрямі ряду. Перші дві гілки можна формувати у вигляді ярусу, надаючи їм невеликий (до 20—25°) кут нахилу до горизонталі. Це сприятиме активному росту та запобігатиме їх нахиленню до землі у міру старіння.
Решту гілок можна розміщувати на стовбурі розріджено через 15—20 см одна від однієї горизонтально (рис. 11).
Процес формування крони триває до 5—6 років. Після досягнення деревами висоти 3—3,5 м (а на вегетативних підщепах 2,2—2,5 м) центральний провідник відхиляють і підв’язують до шпалери або переводять на бічне горизонтальне розгалуження, спрямоване в бік ряду. Загальна висота плодової стіни повинна бути від 2,5 до 3,5 м, а товщина — до 1,4—1,6 м.
Струнке веретено («грузбек») — один із найперспективніших типів шпалерно-карликового саду. Основними підщепами для цієї конструкції насаджень груші вважають кращі форми айви. Дерева висаджують за схемою З—4X1—1,5 м. Крони формують із центрального провідника та невеликих гілок, довжина яких зменшується в
міру наближення до верхівки. Сильні гілки, що ростуть під гострим кутом, видаляють. Ширина плодової стіни після закінчення формування не повинна перевищувати 1 м (рис. 12).
Колоновидна крона (піллер) найефективніша для слаборослих сортів на карликових підщепах. Площа живлення рослин 3,5—4X1—1,5 м. Крону формують на вертикальному стовбурі з рівномірно розміщених, коротких (тимчасових) плодових гілок. Висота сформованих дерев може досягати 2—2,5 м, ширина—1—1,2 м (рис. 13). Заміну та омолодження гілок проводять зрізуванням їх на пеньок 1,5—2 см.
У процесі проектування та створення нових насаджень
доцільно передбачати різні типи і конструкції садів стосовно до грунтово-кліматичних, гідрологічних та організаційно-економічних умов. Територія України відзначається великою різноманітністю рельєфу, грунтових відмін, клімату та інших факторів, що визначають доцільність вирощування тих чи інших сорто-підщепних компонентів. Так, у південних районах, де є необхідні умови для вирощування дерев на айві, основною конструкцією повинні бути шпалерно-карликові сади. У північних районах дерева на слаборослих підщепах в окремі роки підмерзають а тому основною конструкцією там будуть сади на насінних та середньорослих вегетативних підщепах з округлими кронами, висаджених з широкими міжряддями. В умовах Закарпаття, Наддністрянщини та південної частини
Лісостепу близько 50 % площі можна займати шпалерно- карликовими садами, а решту площі (по 20—30 %) — звичайними садами та садами з площинними кронами, У степових районах зрошуваного садівництва вчені рекомендують 85—90 % насаджень груші вирощувати на насінних підщепах з розріджено-ярусною, напівплощинною та пальметною кронами і лише 10—15 % —на айві у шпалерно-карликових садах. Дерева айви найдоцільніше вирощувати на айві з округлою кроною (Сенин В. И., Клочко П. В., Барабаш Н. А. и др., 1982).
