СОРТИ АЙВИ
Урожайність і якість плодів айви великою мірою залежать від сортового складу насаджень, який постійно вдосконалюється, поповнюється новими, більш перспективними, скороплідними високоврожайними, стійкими проти грибних хвороб сортами, з невеликими відходами шкірочки та серцевини при переробці плодів.
У поліпшенні сортименту айви великого значення набуває його державне регулювання. У Державний реєстр рослин України внесені сорти, які пройшли державне випробування і за біологічними та господарськими ознаками переважають всі інші, використовувані у виробничих умовах. Ці сорти та зони їх застосування наведено у таблиці 2. Для ознайомлення з ними наводимо коротку характеристику більшості з них.
Анжерська. Дерево сильноросле. До умов вирощування маловибагливс, добре витримує перезволожеиня грунту, а також короткочасну нестачу вологи. Крона дерева округло-приплюснута, розлога. Листки середнього розміру, цілокраї, зелені, яйцеподібні. Цвіте в середні строки: наприкінці першої — на початку другої декади травня,
У пору плодоношення дерево вступає рано, на третій рік після посадки в сад (рис. 6). Нарощується врожай швидко. Врожайність в середньому за п’ять років (9— 13-й рік) 23,9 кг із дерева (159,6 ц/га). Знімальна стиглість плодів настає в середині жовтня, зберігаються вони 2—3 місяці. Достигають одночасно, транспортабельність
|
2. Реєстр сортів айви, допущених до застосування на території України
|
добра. Плоди вище середньої величини, масою 230—250 г, яблукоподібні. М’якуш світло-кремовий, щільний, з грануляціями біля насінного гнізда, соковитий, ароматний, кисло-солодкий, з слабкою терпкістю, добрих смакових якостей. У плодах міститься: сухих речовин—15,2 %, цукрів — 6,5, кислот — 0,3, пектинових речовин — 0,282, дубильних речовин — 0,0478 %, вітаміну С — 20,7 мг%. При переробці плодів на варення відходи шкірочки та серцевини порівняно невеликі — 21,8 %. Дегустаційна оцінка варення 4 бали. Сорт порівняно стійкий проти моніліального опіку (3—3,5 бала).
Переваги: скороплідність, невибагливість до грунтових умов, добра зимостійкість, порівняно висока стійкість проти моніліального опіку.
Недоліки: середня врожайність порівняно з іншими сортами.
Берецький. Дерево сильноросле, невибагливе до умов росту, досить зимостійке. Крона широкопірамідальна, середньої густоти, добре облистнена. Листя велике, зелене, широкояйцеподібне, цілокрає. Цвіте в середні строки: наприкінці першої — на початку другої декади травня. Сорт порівняно стійкий проти моніліального опіку (3—3,5 бала). У пору плодоношення вступає рано — на 3-й рік після садіння, плодоносить регулярно. Наростає врожай швидко. Середня врожайність за п’ять років (9— 13-й рік) — 33,9 кг з дерева (225,7 ц/га). Знімальна стиглість плодів настає у другій половині жовтня, зберігатися вони можуть до другої декади січня. Плоди великі, масою 230—270, окремі до 400—500 г, грушоподібні, різні за формою. Шкірочка гладенька, лимонно-жовта, опушена.
Рис. 6. Сорт айви Анжерська на третій рік після садіння
М’якуш жовтуватий, щільний, дрібнозернистий, з грануляціями біля серцевини, помірно соковитий, кисло-солодкий, ароматний, приємного смаку. У плодах міститься: сухих речовин— 14,8 %, цукрів — 7, кислот—0,53, пектинових речовин — 0,281, дубильних речовин — 0,029 %, вітаміну С — 38,6 мг%.
Плоди є цінною сировиною для технічної переробки. При переробці їх на варення відходи шкірочки та серцевини до 15,3 %. Дегустаційна оцінка варення — 4,5 бала.
Переваги: скороплідність, висока врожайність, великі плоди, які є цінною сировиною для переробки.
Недоліки: плоди часто уражуються підшкірною плямистістю, транспортабельність їх невисока.
Ізобільна. Дерево слаборосле (3—3,5 м висотою). Зимостійкість деревини висока, квіткових бруньок — середня. Плодоносить регулярно і рясно. Середня врожайність за вісім років (6—13-й рік) 23,4 кг, максимальна — 40,5 кг з дерева. Плоди великі — від 250 до 400 г, широкогрушоподібні, середньостиглі. Достигають у кінці вересня — на початку жовтня, зберігаються протягом місяця. Шкірочка лимонно-жовта, вкрита легким войлочним опушенням. М’якуш щільний, кремуватий, соковитий, доброго смаку. У плодах міститься: сухих речовин — 14,9 %, цукрів—10,51, кислот — 0,83, пектинових речовин — 0,319 %. При технічній переробці відходи шкірочки та серцевини становлять 33,2 %. Дегустаційна оцінка варення 4,5—5 балів.
Кримська ароматна. Дерево середньоросле, з широкопірамідальною кроною. У пору плодоношення вступає рано — на 3-й рік після садіння. Сорт середньостиглий, урожайний, у повному плодоношенні з одного дерева одержують 40—50 кг плодів. Плоди досить великі — 250—300 г, яблукоподібні, з гладкою поверхнею, стійкі проти підшкірної плямистості.
Сорокська. Дерево середньої сили росту, із широкорозлогою кроною, порівняно зимостійке. У пору плодоношення вступає рано — на 3—4-й рік після садіння. Врожайність висока. В середньому за п’ять років (9—13-й рік) 35,6 кг із дерева (237,7 ц/га). Цвіте в середні строки — кінець першої — початок другої декади травня. Знімальна стиглість плодів настає в 1—2-й декаді жовтня. Плоди великі 230—240 г, окремі до 300 г, видовжено-яблукоподібні. Поверхня плода гладка, біля чашечки слаборебриста. Шкірочка лимонно-жовта, гладка, блискуча, середньоопушена. М’якуш кремовий, кисло-солодкий, ароматний, високої якості. У плодах міститься: сухих речовин — 14,3 %, цукрів — 6,7, кислот —• 0,3, пектинових речовин— 0,252, дубильних речовин — 0,0519 %. При переробці плодів на варення відходи шкірочки і серцевини порівняно невеликі (23,9%). Дегустаційна оцінка варення достатньо висока (4,3 бала). Сорт відносно стійкий проти моніліального опіку.
Рис. 7. Сорт айви Турунчуцька на третій рік після садіння
Переваги: висока врожайність, великі, доброї якості; плоди, висока стійкість проти моніліального опіку.
Сорт заслуговує більшого поширення.
Турунчуцька. Дерево сильноросле, із широкопірамідальною кроною, достатньо зимостійке, маловибагливе; до умов вирощування. У пору плодоношення вступає рано, на 3-й рік після садіння (рис. 7), плодоносить регулярно, врожайність висока. У середньому за п’ять років (9—13-й рік) 38,3 кг з дерева (255,3 ц/га).
Плоди достигають у другій декаді жовтня. Вони великі (240—260 г, окремі до 400 г), яблукоподібні, слаборебристі. Шкірочка гладенька, лимонно-жовта, блискуча, середньоопушепа. М’якуш кремовий, кисло-солодкий, запашний. У плодах міститься: сухих речовин—13,7 %,: цукрів — 6,1, кислот — 0,43, пектинових речовин — 0,33, дубильних речовин — 0,0499 %. При переробці плодів на варення відходи шкірочки і серцевини порівняно невеликі. (18,3 %). Дегустаційна оцінка варення висока — 4,3 бала. Сорт порівняно стійкий проти моніліального опіку.
Переваги: скороплідпість, висока врожайність, великі,, з гладкою поверхнею плоди, малий процент відходів при переробці плодів па варення.
Недоліки: сильнорослість дерева.
Сорт заслуговує на більше поширення.
