Розділ З
ПІДЩЕПИ ДЛЯ ГРУШІ ТА АЙВИ
РОЛЬ ПІДЩЕПИ У КОНСТРУКЦІЇ САДУ
Культурні сорти груші та айви, як і інших плодових культур, розмножуються вегетативно, щепленням на сіянці або відсадки тих чи інших підщеп. Отже, підщепа є важливою складовою частиною, за влучним виразом І. В. Мічуріна,— «фундаментом» плодового дерева. Підщепи впливають не лише на силу росту, початок вступу у пору плодоношення та продуктивність дерев, а й на їх довговічність, стійкість проти несприятливих умов вирощування, характер розвитку кореневої системи та якість плодів.
Першочергове значення в питаннях добору підщеп для плодових культур мають такі важливі якості, як зимостійкість, посухостійкість, фізіологічна сумісність із сортами-прищепами, а також біологічна відповідність грунтово-кліматичним умовам регіону.
В умовах інтенсифікації виробництва виникає необхідність створювати конструкції малогабаритних дерев із певними формами крони та заданими параметрами продуктивності. Розв’язанню цих завдань значною мірою сприяє вирощування дерев відповідних сортів на підщепах різної сили росту: слаборослих (карликових), напів- карликових, середньо- та сильнорослих.
Залежно від способів розмноження розрізняють підщепи насінні та клонові або вегетативно розмножувані. Насінні підщепи бувають переважно сильнорослими, а вегетативні — слаборослими. Сильнорослі підщепи груші одержують від посіву насіння груші лісової (звичайної) або насіння культурних сортів, а слаборослі — від вегетативного розмноження айви. Останні використовують для створення шпалерно-карликових садів груші.
Проблема раціонального використання землі у садівництві пов’язана безпосередньо із заміною існуючих низькопродуктивних насаджень високоврожайними садами інтенсивного типу. Закладання нових промислових садів, а також заміна в процесі садообороту старих, амортизованих передбачають створення насаджень, що рано вступають у пору плодоношення, дають щорічні врожаї плодів високої якості при порівняно низьких затратах праці та коштів на одиницю продукції. В основу конструювання садів із такими параметрами покладено щільність і способи розміщення дерев у насадженні.
Сади з щільністю 160—200 дерев на 1 га закладають саджанцями на сильнорослих підщепах.
Для того, щоб розмістити на одному гектарі 800— 1200 дерев необхідно використовувати слабо- і середньо- рослі сорти та вегетативно розмножувані підщепи, а також відповідні способи формування і обрізування крони.
Наявність різноманітних грунтово-кліматичних та екологічних умов на території України та пов’язана з ними багатовікова пристосованість окремих порід, видів і форм вимагають проведення районування підщеп по плодових зонах.
Згідно з Рекомендаціями по вирощуванню плодових саджанців (1983) основними підщепами груші для східних та північних областей (Полісся, Лісостеп, гірська зона) є сіянці груші лісової та культурних сортів (від 40 до 100 %). У південних та західних регіонах поширена також айва А (Крим — 50 %, Херсонська та Запорізька області — 15, Одеська та лісостепова частина Хмельницької області — 20, Миколаївська—10, Наддністрянщина— ЗО—40 %, низинна зона Закарпатської області — до 40 %, а передгірна— 15 %). У північних районах дещо більша перевага надається сіянцям лісової груші порівняно із сіянцями культурних сортів, а в південних та південно-східних областях — навпаки.
Виходячи з цього, плодові розсадники повинні створювати необхідні маточно-насінні сади та маточники вегетативно розмножуваних підщеп. Дані районування слід уточнювати через кожні п’ять років.
