ПОТОКОВА СИСТЕМА ЗБИРАННЯ ПЛОДІВ

Найпрогресивнішою системою збирання врожаю є потокова, яка забезпечує ефективне використання механізмів.

Науковими дослідженнями і практикою встановлені об’єктивні показники, які характеризують ступінь стиглості плодів і рекомендовані різні способи їх визначення. До таких показників належать кількість днів від цвітіння до достигання, маса і розмір плоду, забарвлення (основне і покривне), щільність шкірочки і м’якуша та ін. Для кожного сорту ці показники різні, а у межах одного сорту залежать від агротехніки, кліматичних умов та віку дерев.

Як правило, до збирання плодів приступають тоді, коли настає перехід зеленого кольору в колір, притаманний плодам у знімальній стиглості, що збігається з моментом легкого відокремлення плодоніжки від плодушки.

Плоди груші літніх і осінніх сортів знімають тільки на початку знімальної стиглості, твердими, при появі перших ознак основного забарвлення, а зимових — тільки у повній знімальній стиглості.

Слід уникати як передчасного, так і пізнього строків збирання плодів.

Маса плодів на дереві збільшується особливо інтенсивно в останні 15—20 днів, щоденно майже на 1 —1,5 %, тому раннє збирання може значно знизити врожайність. При передчасному збиранні погіршується лежкість плодів, вони більше уражуються «загаром», а іноді просто в’януть; значно знижуються їх смакові якості.

При затриманні із збиранням врожаю значно збільшується (на 10—15 %) кількість відходів (падалиця вітрова і збиральна). Затримка із збиранням плодів призводить до виснаження дерев, посилення процесів закладання і диференціації квіткових бруньок, значного зниження транспортабельності, лежкості, а також смакових якостей.

Безперечно, що в найоптимальніші строки неможливо зібрати всі плоди, а тому слід керуватись таким правилом: плоди, зібрані в оптимальні строки, закладати для тривалого зберігання, а зібрані раніше або пізніше — використовувати лише для короткотривалого зберігання, реалізації та переробки.

Практично початок збирання зерняткових плодів зимового строку достигання настає: у яблуні—5—10 вересня, груші — 25 вересня — 5 жовтня. Конкретні строки збирання плодів щорічно коригуються залежно від агротехнічного стану насаджень і погодних умов вегетаційного періоду.

Збирають плоди обережно, не допускаючи пошкодження плодів і відриву плодоніжки, тому що навіть при незначних натисках і подряпинах знижується товарність продукції, вона швидко псується.

Для збирання плодів використовують плодозбиральні сумки, виготовлені з цупкого брезенту або іншого матеріалу.

Нині існує два способи збирання, вивезення, товарної обробки і реалізації фруктів. Перший традиційний, при якому проводять збирання індивідуально або по троє. Збирач або група збирачів знімають плоди в ящики без сортування. Ящики попередньо ставлять на піддони, на яких формують по 20—25 ящиків. Падалицю збирають окремо перед початком збирання із дерев. Один збирач знімає із верхнього ярусу дерева і середини крони, другий — з драбини із периферії крони, третій — знизу.

При цьому збирач, який знаходиться знизу, забирає наповнені плодами сумки і випорожнює їх у ящики. Після заповнення ящиків та піддонів із допомогою вилчатих навантажувачів АВН-0,5 та ПВСВ-0,5, навішених на, трактори МТЗ усіх модифікацій або ЮМЗ чи Т-25, їх вивозять із кварталів саду і навантажують на тракторні причепи або візки. Плоди звозять на перевалочні пункти, де їх сортують на товарні сорти, пакують у ящики і відправляють до споживачів. При застосуванні контейнерів технологічний процес збирання такий самий, тільки плоди випорожняють із сумок у контейнери.

Останнім часом великого поширення набув спосіб збирання плодів із розсортуванням безпосередньо у саду. У цьому випадку ланка з 5—6 працівників знімає плоди, сортує їх на товарні сорти (вищий, перший, другий і третій), формує на піддони. Готову до відвантаження продукцію відправляють на нагромаджувальні майданчики або відразу у вагони. Даний спосіб прогресивніший, тому що з нього виключається перевантаження фруктів на перевалочних пунктах.

Однак описані вище два способи малопродуктивні і не забезпечують контролю за працею збирачів, у зв’язку з чим знижується якість плодів. Транспортні та навантажувальні засоби через розкиданість місць збирання значну кількість часу простоюють, при цьому робиться багато холостих переїздів, через що використання їх неефективне.

Для підвищення продуктивності праці на збиранні і вивезенні врожаю останнім часом на Придніпровській дослідній станції Інституту садівництва розроблено і впроваджено потокову систему збирання плодів. В її основу покладено використання контейнеровозів або виготовлених на станції одновісних візків-площадок, довжиною 6,5 і шириною 2,5 м, де вміщується шість піддонів, на які встановлюють 120 ящиків. Тут же знаходяться стружка, папір, цвяхи, клей, молоток, етикетки. Такий заправлений візок до початку роботи вивозять у міжряддя саду і встановлюють так, щоб для збирачів з чотирьох рядів (по два з обох боків) відстань для піднесення сумок з плодами була однаковою. Це розраховують за середнім очікуваним врожаєм плодів із одного дерева. Наприклад, із одного дерева передбачається зібрати 40—60 кг плодів (два ящики). При 80 %~й товарності (вищий, перший і другий товарні сорти), щоб заповнити візок, його потрібно поставити біля сьомого дерева. Найбільша відстань для піднесення плодів до візка буде ЗО м.

Ланка складається з 14—16 працівників. Збирають плоди 8—10 чоловік, двоє підносять і випорожнюють сумки з плодами у ящики на візку. На візку 4—6 чоловік сортують плоди на вищий, перший і другий сорти. Плоди третього сорту зсипають у контейнер, що стоїть на сусідньому міжрядді.

Заповнений ящиками із плодами візок після попереднього зважування завозять на склад. Кожний візок ланковий здає комісії по якості. Для цього агроном у присутності помічника бригадира і ланкового вибірково з візка зважує один ящик і аналізує якість. Результати аналізу поширюються на всю партію. Залежно від цього нараховують заробітну плату та натуральну оплату. Із нагромаджувального майданчика плоди зразу відправляють до місць споживання або в холодильники на зберігання.

Бригаді за зміну потрібно завантажити два або три такі візки. При цьому проходить замкнутий цикл від знімання до пакування плодів, що виключає зайві перевантаження, перевезення тощо.

Подібна система, застосована на Придністровській дослідній станції садівництва, підвищує продуктивність праці на зніманні плодів на 15—20 %, якість продукції — на 10—15 %. Причому значно скорочується строк збирання, підвищується персональна відповідальність працівників за якість збирання і виключається знеосіблення в проведенні робіт.

При збиранні плодів у контейнери (СП-5-0,45-1, СП-5-0-0,45-2, КН-100) на контейнеровозах або візках їх розміщують по вісім штук. Заповнюють за 25—ЗО хв. При цьому кількість збирачів можна збільшувати до 25—ЗО працівників. Заповнені контейнери з контейнеровозом трактор відвозить на пункти товарної обробки або в холодильники. Збирачі можуть працювати і ланками по 2—3 працівники. Для цього контейнери розвозять рівномірно по міжряддях і вивозять у міру їх заповнення тракторами МТЗ та Т-25, агрегатовані з вилчастими навантажувачами АВН-0,5 або ПВСВ-0,5. Третій сорт збирають в окремі контейнери або ящики, встановлені на піддоні на сусідньому міжрядді. Наповнені плодами контейнери завозять на нагромаджувальні майданчики для сортування плодів на товарні сорти.

Обов’язковою вимогою при збиранні врожаю є збереження товарних якостей плодів на всіх етапах збирання. Не можна допускати механічних пошкоджень (натисків, ударів, подряпин, проколів, виривання плодоніжок тощо).

Таким чином, правильно, на науковій основі побудований технологічний цикл збирання плодів передбачає механізацію виробничих процесів на збиранні, підвищення товарних якостей продукції та прибутковість галузі.