Осінні сорти

Бере Боск. Дерева вище середнього або середнього розміру, з негустою, високопірамідальною кроною, яка з віком дерева стає широкопірамідальною. До грунтів сорт маловибагливий. Зимостійкість його нижче середньої, особливо в молодому віці. При вирощуванні на айві вимагає проміжної вставки. Стійкість проти парші порівняно добра. Ураженість опіком листя середня.

У пору плодоношення вступає рано (на 6-й рік). Плодоносить регулярно, сорт порівняно врожайний. Середня врожайність за чотири роки (9—11-й рік) 36,5 кг з дерева (152 ц/га). У насадженнях старше 12—15 років вона досягала 350—375 ц/га. Цвітіння пізнє. Запилювачами можуть бути сорти Вільямс, Бере Жіффар, Улюблена Клаппа, Бере Гарді, Добра Луїза, Конференція, Бере Арданпон, Жозефіна Мехельнська, Деканка зимова, Парижанка, Пасс-Крассан та ін.

Плоди вище середнього розміру або великі—150— 190 г, окремі — 220—245 г, видовжєно-грушоподібні. Шкірочка тонка, жовта з ніжно-золотистою іржистістю, привабливі (4,7—4,8 бала). М’якуш білий або з жовтуватим відтінком, соковитий, ніжний, танучий, маслянистий, солодкий, з легкою кислинкою та приємним мигдальним запахом, високих смакових якостей (4,6—4,8 бала). У плодах міститься: сухих речовин — 16,38 %, цукрів — 12,01, кислот — 0,18, пектинових речовин — 0,42 %, вітаміну С — 4,24 мг%.
Сорт осіннього строку достигання. Плоди достигають у середині жовтня, зберігаються до листопада, у холодильнику — до січня — лютого. На дереві плоди тримаються міцно, не обсипаються. Транспортабельність їх висока.

Переваги: високі смакові та товарні якості плодів. Досить висока стійкість проти парші та обсипання плодів.

Недоліки: недостатня зимостійкість дерев, схильність до ураження опіком листя.

Використовується для закладання промислових садів та на присадибних ділянках, а також для селекції.

Бере Гарді. Дерево сильноросле, довговічне, з високопірамідальною кроною. Маловибагливе до грунтів, але потребує захищеного від вітрів місця. Зимостійкість добра. Стійкість проти парші висока. Сорт добре сумісний з айвою, на якій також розвиває сильний ріст. У пору плодоношення вступає пізно: на груші лісовій — на 8— 9-й, на айві — 6—7-й рік після садіння. Нарощується врожай до 12-річного віку слабо, плодоносить нерегулярно. Урожайність у середньому за чотири роки (12—15-й рік) на груші лісовій 27,4 кт з дерева (187 ц/га), на сіянцях айви 37,2 кг (186 ц/га). Цвіте в середні строки. Квітки досить стійкі до заморозків. Запилювачами можуть бути: Вільямс, Бере Жіффар, Улюблена Клаппа, Бере Клержо, Лісова Красуня, Маріанна, Добра Луїза, Бере Арданпон, Жозефіна Мехельнська, Деканка зимова та ін.

Плоди середнього розміру і великі (120—180 г), на молодих деревах та айві 200—230 г, яйцеподібні або овальні. При достиганні обсипаються навіть при невеликому вітрі. Шкірочка досить товста, мідно-золотиста, майже цілком іржаста, іноді з слабким оранжево-червоним рум’янцем з сонячного боку. М’якуш білий або злегка кремуватий, соковитий, маслянистий, ніжний, танучий, солодкий, з приємною кислинкою, високих смакових якостей (4,6—4,8 бала). У плодах міститься: сухих речовин — 14,7 %, цукрів — 11,05, кислот — 0,24 %. Сорт осіннього строку достигання. Знімають плоди у другій половині вересня, зберігаються вони протягом 2—3 тижнів.

Переваги: високі смакові якості плодів.

Недоліки: сильнорослість та пізній вступ дерев у плодоношення, низька врожайність молодих дерев, обсипання та мала лежкість плодів.

Бере Лігеля. Дерево сильноросле, з широкопірамідальною, густою, добре облистненою кроною. До грунтових умов невибагливе. Зимостійкість добра. Сорт схильний до ураження паршею. Добре сумісний із айвою. У пору плодоношення вступає рано: на груші лісовій на 5—6-й рік, на айві — 3—4-й рік після садіння. Цвітіння раннє. Врожайність добра і регулярна, з 15—20-річних дерев одержують 40—50 кг з дерева (200—250 ц/га). Плоди середньої величини (90—120 г), короткогрушоподібні або яйцеподібні. Шкірочка тонка, але міцна з мускатним ароматом, жовта, іноді з золотистим загаром. М’якуш кремовий, ніжний, танучий, солодкий, з сильним мускатним присмаком, доброго смаку (4,2 бала). У плодах міститься: сухих речовин — 18,35 %, цукрів— 10,73, кислот — 0,32 %. Сорт осіннього строку достигання. Достигають плоди, в кінці жовтня — на початку листопада. Зберігаються 1—1,5 місяця.

Переваги; скороплідність, добра врожайність, відносно добрі смакові якості плодів, невибагливість до грунтово-кліматичних умов.

Недоліки: плоди уражуються паршею, невеликі за розміром.

Вікторія. Де р е в о с и л ь и о р о с л е, з  ш и р о к о о в а л ь н о ю кроною. До грунтів сорт маловибагливий, зимостійкість його добра. Стійкість проти грибних хвороб висока. Сумісність з айвою добра. У пору плодоношення вступає на груші лісовій на 6-й, на айві — на 5-й рік. Строк цвітіння середній. Сорт урожайний. Середня врожайність за чотири роки на груші лісовій (12—15-й рік) 36 кг із дерева (150 ц/га), на айві типу «А» (7—10-й рік) 15 кг із дерева (100 ц/га). За сумою врожаю за цей період плодоношення він Перевищує Вільямс на першій підщепі в 1,6   раза, на другій — у 2,2 разе. З 13-річних дерев на. сильнорослій підщепі збирали по 59 кг із дерева (245,8 ц/га). Плоди великі (196—250 г), ширококонічні, жовто-зелені, іноді з слабким рум’янцем. М’якуш білий, ніжний, маслянистий, соковитий, солодкий, добрих смакових якостей (4,6 бала).

У плодах міститься: сухих речовин — 13,6 %, цукрів — 9,2, кислот — 0,13, пектинових речовин — 0,32 %, аскорбінової кислоти — 4,83 мг%. Плоди достигають наприкінці серпня — на початку вересня.

Переваги: висока врожайність, добра зимостійкість, висока стійкість проти грибних хвороб.

Недоліки: сильнорослість дерева, плоди не дуже привабливі, але добрих смакових якостей.

Гранд Чемпіон, Клон сорту Горхем, одержаний у США. Дерево середньоросле, з пірамідальною, компактною, добре облистненою кроною. Вибагливе до грунтово- кліматичних умов. Зимостійкість невисока. Стійкість проти парші та опіку листя висока, але уражується унтоснорозом. Цвітіння пізнє. У плодоношення вступає на 5—6-й рік на сильнорослій підщепі і на 3—4-й рік — на слаборослій.

Сорт урожайний. У Криму з 8-річних дерев збирали по 28—ЗО кг плодів, а за визначенням біологічної врожайності він може давати уже на 9-й рік після садіння до 50—60 кг із дерева.

Плоди середньої величини (115—150 г), на молодих деревах навіть великі — до 300 г, видовжено-грушоподібної форми, слаборебристі, іржасті. М'якуш кремовий, ніжний, маслянистий, кисло-солодкий, високих смакових якостей (4,7—4,8 бала). У плодах міститься: сухих речовин—18,2 %, цукрів—12,6, кислот — 0,39 %, вітаміну С— 7,7 мг%. Сорт осіннього строку достигання, достигає наприкінці вересня — у жовтні. Плоди мають добрий товарний вигляд.

Переваги: скороплідність, висока врожайність, високі смакові якості плодів.

Недоліки: вибагливість до грунтово-кліматичних умов, невисока зимостійкість.

Сорт придатний для інтенсивних садів, присадибних ділянок, а також для селекції.

Добра Луїза. Дерево сильноросле, з високопірамідальною, добре облистненою кроною. До умов вирощування маловибагливе, але потребує захищеного від вітрів місцеположення. Стійкість проти парші невисока. Сорт сумісний з айвою.

Цвітіння раннє. Запилювачами можуть бути: Скороспілка із Треву, Олександрівка, Улюблена Клаппа, Бере Боск, Конференція, Лісова красуня, Деканка зимова, Парижанка та ін. У пору плодоношення дерева вступають рано: на підщепі груша лісова на 6—7-й, на айві на 4-й рік після садіння. Нарощується врожай швидко. Середня врожайність за п’ять років (10—14-й рік) на груші лісовій 56,6 кг (118 ц/га), на айві — 41,4 кг із дерева (207 ц/га).

Плоди середнього розміру (120—160 г), на айві 180— 230 г, видовжено-овальні або видовжено-яйцеподібні, вирівняні за масою. Шкірочка тонка, гладенька, блискуча, лимонно-жовта, часто із зеленуватим відтінком, з світло- червоним розмитим рум’янцем (4,2—4,4 бала). М’якуш білий або злегка рожевий, соковитий, ніжний, танучий, кисло-солодкий, відносно високих смакових якостей (4,4—4,7  бала).

У плодах міститься: сухих речовин — 15,7 %, цукрів— 11,12, кислот — 0,22, пектинових речовин — 0,367, дубильних речовин — 0,046 %. Сорт осіннього строку достигання, плоди достигають у кінці вересня, зберігаються близько двох тижнів.

Переваги: відносно висока зимостійкість, скороплідність та добра врожайність дерев, добрі смакові якості плодів.

Недоліки: плоди - невеликі за розміром, уражуються паршею, при вітрах і несвоєчасному збиранні обсипаються.

Конференція. Дерево середньої і вище середньої сили росту з високопірамідальною кроною, яка з роками стає широкопірамідальною. Маловибагливе до грунтових умов. У зоні Придністров’я зимостійкість його добра. Сорт сумісний з айвою.

Цвітіння середньораннє. Запилювачами можуть бути сорти: Бере Жіффар, Вільямс, Бере Боск, Бере Гарді, Добра Луїза та ін. У пору плодоношення вступає рано: на груші лісовій на 5—6-й, на айві — 4-й рік після садіння. Плодоносить регулярно і рясно. Схильний до самозапилення. Плоди практично не уражуються паршею. Урожайність висока. Середня урожайність за 6 років (10—15-й рік) на груші лісовій 53,8 кг (269 ц/га), на айві, 42 кг із дерева (210 ц/га). Плоди середньої величини (130—150 г), на молодих деревах та айві великі (180— 240 г), видовженогрушоподібні. На дереві тримаються міцно. Шкірочка тонка, але міцна, світло-жовта, іноді з легким оранжевим загаром з сонячного боку, на поверхні багато іржавих крапок і гілям (4,5—4,6 бала). М’якуш жовтувато-рожевий, при перестиганні жовтий, соковитий, ніжний, танучий, солодкий, з легкою кислинкою, ароматний, високих смакових якостей (4,8—4,9 бала).

У плодах міститься: сухих речовин — 16,09 %, цукрів — 12,31, кислот — 0,19, пектинових речовин — 0,40 %, вітаміну С — 5,05 мг%. Сорт осіннього строку достигання, достигає наприкінці вересня, у холодильнику плоди зберігаються до січня, не втрачаючи високих смакових якостей. Транспортабельність задовільна.

Переваги: скороплідиість, добра врожайність, високі смакові якості плодів.

Недоліки: плоди не вирівняні за масою і не дуже привабливі за зовнішнім виглядом.

Сорт заслуговує більшого поширення у південних областях України, цікавий також для селекції.

Лісова красуня. Дерево сильноросле, з широкопірамідальною кроною і злегка звисаючими гілками. Зимостійкість добра. До грунтів невибагливе, але потребує захищеного від вітрів місця. Сорт не стійкий проти парші. У пору плодоношення на груші лісовій вступає на 5 —8-й, на айві на 4—-5-й рік. Урожайність щорічна, але середня, на груші лісовій на 9—12-й рік була в межах 116—122 ц/га, на сіянцях айви в середньому за чотири роки (9—12-й рік) — 187 ц/га. Із старих ЗО—40-річних дерев знімали досить високі врожаї — 150—180 кг із дерева.

Цвітіння середньопізнє. Запилювачами можуть бутгі Вільямс, Лимонка, Улюблена Клаппа, Бере Гарді, Добра Луїза, Олександрівка, Жозефіна Мехельнська та ін.

Плоди середньої величини або великі (170—210 г), на айві 240—280 г, широкогрушові або яйцеподібні. Шкірочка тонка, але міцна, жовта з іржавими крапками та плямами, на освітлених плодах із сонячного боку з кармінним рум’янцем (4,6—4,8 бала). М’якуш жовтувато- білий або білий, ніжний, танучий, винно-солодкий, з мигдалевою пряністю високих смакових якостей (4,7-4,9 бала). У плодах міститься: сухих речовин — 15,2 %, цукрів — 11,05, кислот — 0,16 %, вітаміну С — 7,87 мг%. Сорт осіннього строку достигання, достигає у другій половині вересня. Плоди зберігаються 2—3 тижні. Транспортабельність їх добра.

Переваги: високі смакові якості плодів, добра зимостійкість та невибагливість дерев до грунтів.

Недоліки: сорт нестійкий до ураження паршею, схильний до обсипання плодів.

Маріанна. Дерево сильноросле, з пірамідальною, досить густою кроною, з покрученими, звисаючими гілками. До грунтів не особливо вибаглива. Зимостійкість у Придністров’ї відносно добра. Паршею та опіком листя уражується посередньо.

У пору плодоношення вступає нерано — на груші лісовій на 7—8-й, на айві — на 5—6-й рік. Урожайність щорічна і досить щедра: у середньому за п’ять років (11—15-й рік) на груші лісовій — 158 ц/га, на айві — 318 ц/га, максимальна на груші лісовій — 595 ц/га (17-й рік), на айві — 460 ц/га (14-й рік).

Строк цвітіння середній і розтягнутий. Запилювачами можуть бути Іллінка, Лимонка, Олександрівка, Жозефіна Мехельнська та ін.

Плоди середнього та вище середнього розміру (130— 150 г), на молодих деревах та айві — 160—180 г, грушоподібні. Шкірочка тонка, світло-жовта, із золотистою іржистістю і великою кількістю бурих крапок (4,4—4,6 бала) . М’якуш білий, танучий, ніжний, соковитий, кисло- солодкий, ароматний, добрих смакових якостей (4,4—4,6  бала). У плодах міститься: сухих речовин — 15,7 %, цукрів — 11,7, кислот — 0,21 %.

Сорт осіннього строку достигання, достигає у другій половині вересня. Зберігаються плоди 2—3 тижні і більше, До транспортування придатні лише зразу після знімання.           .           .

Переваги: добрі врожайність та смакові якості плодів.

Недоліки: сильнорослість та пізній вступ дерев у плодоношення, невисока транспортабельність та короткий період споживання плодів.

Ніколай Крюгер. Дерево середньо- або сильноросле, із широкопірамідальною кроною. До умов вирощування маловибагливе, Сорт добре сумісний з айвою. Порівняно стійкий проти парші, слабо уражується опіком листя. Зимостійкість дерев висока.

У пору плодоношення вступає рано (на 6—7-й рік на груші лісовій, 4—5-й рік—на айві). Цвітіння середньораннє. Сорт досить урожайний на айві, менше — на груші лісовій. На 10-й рік після садіння на груші лісовій відмічена врожайність 55,4 кг (115 ц/га), на айві — 46,9 кг із дерева (234 ц/га). Максимальна врожайність — відповідно 233 і 505 ц/га. Плоди великі та дуже великі — 230— 330 г, на айві — 400—500, бергамотні, округлі або широкогрушоподібні. Транспортабельність добра тільки недостиглих плодів.

Шкірочка плода тонка або середньої товщини, солом’яно-жовта, на сонячному боці більшості плодів з оранжево-червоним, розмитим або смугастим рум’янцем (4,8—4,8   бала). М’якуш білий або злегка кремуватий, дуже соковитий, ніжний, маслянистий, високих смакових якостей (4,8-4,9 бала).

У плодах міститься: сухих речовин — 15,8 %, цукрів — 11,2, кислот — 0,25, пектинових речовин — 0,34 %» вітаміну С — 3,3 мг%. Сорт осіннього строку достигання, плоди достигають наприкінці вересня — на початку жовтня.

Переваги: скороплідність, великі, привабливі та високих смакових якостей плоди, добра сумісність з айвою, порівняно висока стійкість проти парші та добра зимостійкість.

Недоліки: великі плоди з досить тонкою шкірочкою потребують бережливого ставлення при упаковці, врожайність на груші лісовій на початку плодоношення не досить висока, однорічні пагони довгі і слабо галузяться, тому потрібна  особлива і увага при формуванні дерева.

Основ’янська. Дерево середньої сили росту. Крона шароподібна, середньої загущеності, Зимостійкість і стійкість проти парші високі. У пору плодоношення вступає на 5-й рік після садіння.

За даними Краснокутської ДСС врожайність висока і щорічна.

Плоди великі (200—240 г), широкогрушоподібної форми, зеленувато-жовті, з рум'янцем і дрібними коричневими крапками. М'якуш жовтий, соковитий, хрусткий, при повному достиганні м’який, солодкий (3,5—4 бали). У плодах міститься: сухих речовин — 13,3 %, цукрів 7,7, органічних кислот — 0,11, пектинових речовин — 0,59, вітаміну С — 0,66 мг%.

Сорт осінній. Знімальна стиглість настає наприкінці вересня —на початку жовтня, споживча — після 15 днів зберігання. Зберігатися плоди можуть до кінця листопада.

Переваги: скороплідність, висока врожайність, добра зимостійкість та стійкість проти парші.

Недолік: невисокі смакові якості плодів.

Таврійська. Дерево сильноросле, з широкопірамідальною кроною, середньої густоти. Зимостійкість висока. Досить стійкий проти парші. Сорт добре вдається на айві. У пору плодоношення на сильнорослій підщепі вступає на 6—-7-й, на айві — на 4—5-й рік. Строк цвітіння середньопізній. Урожайність щорічна і висока. На Джанкойській сортодільниці з дерев на підщепі айва знімали 206— 354 ц/га. На Кримській ДСС відмічена врожайність 292,6  ц/га.

Плоди великі (200—300, окремі до 400 г), овальні або ширококонічні, бугристі, жовті, з невеликим рум’янцем і дрібними бурими крапками. М’якуш кремовий, соковитий, солодкий, із слабкою кислинкою, доброго смаку (4,2 бала). У плодах міститься: цукрів — 10 %, кислот — 0,19 %. Товарність плодів висока — 94 %. Знімальна стиглість настає на початку — в середині вересня, споживча— через 10—15 днів. Плоди зберігаються 70—90 днів.

Переваги: висока зимостійкість та врожайність дерева, великі за розміром плоди.

Недоліки: сильнорослість дерев.

Щедра. Дерево сильноросле, з пірамідальною кроною. Зимостійкість висока навіть у поліських районах України. Проти парші сорт достатньо стійкий. У пору плодоношення на сильнорослій підщепі вступає на 7—8-й, на слаборослій (айві) на 4—5-й рік після садіння. Цвіте в середні строки. Сорт урожайний. На Рівненській сортодільниці в середньому за 5 років зібрали по 267 ц/га. Плоди середнього розміру (110—115 г, окремі до 140 г), широкогрушоподібні, світло-жовті з темно-червоним рум’янцем, М’якуш білий, ніжний, соковитий, солодкий, високих смакових якостей. У плодах міститься: сухих речовин — 10,87 %, цукрів — 8,76, кислот—0,13 %. Товарність плодів висока — до 99 %. Сорт ранньоосінній. Споживча стиглість настає наприкінці серпня — на початку вересня.