Літні сорти

Бере Жіффар Дерево середньо або сильноросле. Крона широкопірамідальна, негуста, із звисаючими гілками. До грунтів маловибагливе. Зимостійкість добра. Стійкість проти парші середня. Сорт добре сумісний з айвою, на якій росте досить сильно.

У пору плодоношення вступає рано: на лісовій груші на 6-й, на айві на 5-й рік після садіння. Цвітіння раннє. Запилювачами можуть бути Вільямс, Доктор Жюль Гюйо, Скороспілка із Треву, Улюблена Клагша, Бере Лігеля, Добра Луїза, Парижанка та ін.

Урожайність регулярна, у перші роки плодоношення невисока, пізніше збільшується. Середня врожайність за чотири роки на підщепі груша звичайна (12—15-й рік після садіння) становить 54 кг (270 ц/га), на айві (10— .13-й рік) — 62,6 кг з дерева (313 ц/га).

Плоди нижче середнього або середнього розміру — 70—90 г, на айві — 100—110 г, грушоподібні. Шкірочка тонка зеленувато-жовта, із сонячного боку з розмитим червонувато-оранжевим рум’янцем (4,1-4,4 бала). М’якуш білий з зеленуватим відтінком, соковитий, маслянистий, танучий, ніжний, солодкий, з приємною кислотою, високих смакових якостей (4,5—4,7 бала). У плодах міститься: сухих речовин—13,3 %, цукрів 9,4, кислот — 0,13, пектинових речовин — 0,20 %, вітаміну С — 4,46 мг%

Сорт ранньолітнього строку достигання. Плоди достигають у середині липня. Транспортабельність їх висока. Зберігатися можуть 5—6 днів.
Переваги: ранній період достигання та високі смакові якості плодів.

Недоліки: сильнорослість дерева, малий розмір та швидке перестигання плодів.

Бере прекос Мореттіні. Дерево середньоросле, з негустою пірамідальною кроною, Зимо і посухостійкість сорту середні. Стійкість проти парші середня. «Опіком» листя уражується слабко. Сумісність з айвою добра. Цвіте в середні строки. Сорт скороплідний. Схильність до швидкого нарощування врожаю у перші роки плодоношення. На Придністровській дослідній станції садівництва у молодих колекційних насадженнях виділяється як один з урожайних сортів. На підщепі айва на 5-й рік після садіння одержано 5 кг (34 ц/га), на 8-й рік — 20 кг з дерева (133 ц/га). Плоди середнього розміру, масою 150— 185 г, окремі до 220 г, грушоподібні. Шкірочка тонка, але міцна, гладенька, блискуча, світло-жовта з слабким розмитим рум’янцем (4,7—4,8 бала). М’якуш білий, дуже соковитий, ніжний, танучий, кисло-солодкий, з ароматом, високих смакових якостей (4,8 бала). У плодах міститься: сухих речовин— 15 %, цукрів — 12,4, кислот — 0,11, пектинових речовин —- 0,36 %, вітаміну С — 4,22 мг%. Сорт літнього строку достигання. Плоди достигають у кінці липня — на початку серпня. Зберігаються 8—10 днів. Мають добрий товарний вигляд.

Переваги: середньорослість і скороплідність дерев, привабливі та високих смакових якостей плоди.

Недоліки: середня зимостійкість, недостатня стійкість проти парші та «опіку» листя.

Сорт мало поширений, але може бути перспективним для промислових садів, а також для присадибних ділянок.

Вільямс. Дерево слабо- або середньоросле з пірамідальною рідкою кроною. Зимостійкість сорту невисока, але незважаючи на це він регулярно плодоносить. До грунтів маловибагливий. Листя та плоди стійкі проти ураження паршею та іншими хворобами. У пору плодоношення вступає рано: на підщепі лісова груша на 5— 6-й, на айві — на 4-й рік після садіння. Цвітіння середньопізнє. Запилювачами можуть бути Бере Жіффар, Доктор Жюль Гюйо, Улюблена Клаппа, Бере Боск, Бере Гарді, Бере Лігеля, Конференція, Лісова Красуня, Олександрівка, Бере Арданпон, Деканка зимова, Жозефіна Мехельнська, Парижанка, Пасс-Крассан. Урожайність сорту добра і регулярна. В середньому за шість років ПО—15-й рік після садіння) на лісовій груші одержано урожай 27 кг (112 ц/га), на сіянцях айви — 27 кг з дерева (135 ц/га). Плоди середні або великі — 130—170 г, окремі 200—250 г, грушоподібні. Шкірочка тонка, лимонно- жовта, іноді з золотистим загаром (4,7 бала). М’якуи білий або кремуватий, соковитий, танучий, ніжний, солодкий, з приємною кислинкою та мускатним ароматом:, високих смакових якостей (4,7-4,8 бала). У плодах міститься: сухих речовин — 14,38 %, цукрів — 9,52, кислот — 0,14, пектинових речовин — 0,26 %, вітаміну С — 5,12 мг%.

Сорт літнього строку достигання. Плоди знімають у середині серпня — на початку вересня. Стиглі зберігаються 10—12 днів. Транспортабельність їх задовільна. Використовуються у свіжому вигляді, а також для високоякісних компотів.

Переваги: слаборослість, скороплідність, добра врожайність, високі смакові якості плодів, стійкість проти парші.

Недоліки: невисока зимостійкість дерева, мускатний присмак плодів.

Сорт перспективний для промислових та присадибних садів, а також для селекції.

Вільямс руж Дельбара. Сорт є спонтанним «антоціановим» мутантом Вільямса. Дерево невелике, за силою росту слабше Вільямса, з рідкою, пірамідальною кроною. До грунтових умов сорт маловибагливий. Зимостійкість дерев середня, квітки досить стійкі до заморозків. Стійкість проти ураження паршею та іншими хворобами висока.

Цвітіння середньопізнє. Запилювачами можуть бути ті ж сорти, що і для Вільямса. Плодоносить регулярно, врожайність добра, на підщепі груша лісова на 8-й рік після садіння — 10,5 кг з дерева (51 ц/га), на 12-й —36,6  кг (183 ц/га).

Плоди середні або великі — 120—-180 г, на молодих деревах та айві до 270 г, грушоподібні, бугристі. Шкірочка тонка, жовта, майже повністю вкрита розмитим або смугастим темно-бордовим рум’янцем, який при достиганні плодів стає світло-червоним. Стиглі плоди привабливі (4,7—4,8 бала). М’якуш жовто-білий, ніжний, соковитий, танучий, маслянистий, солодкий, з легкою кисли н кою та мускатним присмаком, високих смакових якостей (4,6—4,7).

У плодах міститься: сухих речовин — 14,15 %, цукрів — 8,25, кислот — 0,16, пектинових речовин — 0,27 %, вітаміну С — 4,95 мг% на сиру речовину.

Сорт літнього строку достигання, достигає в середині серпня — на початку вересня разом з Вільямсом. За нарядністю плоди його перевищують Вільямс, за смаковими якостями дещо поступаються йому. Транспортабельність плодів задовільна.

Переваги: слаборослість, скороплідність, добра врожайність, великі, світло-червоні плоди високих смакових якостей, висока стійкість проти хвороб.

Недоліки: схильність до перевантаження плодами, від чого вони дрібнішають і втрачають смакові якості, мускатний присмак плодів.

Сорт заслуговує більшого поширення. Він придатний; для інтенсивного садівництва, а також для селекції,

Корсунська. Дерево сильноросле з широкопірамідальною кроною. Сорт високозимостійкий, досить стійкий проти основних хвороб. Ураження паршею спостерігається лише в окремі роки. У пору плодоношення вступає на 6—8-й рік, іноді пізніше, після садіння.

Урожайність висока. У ряді сортодільниць України (Решетилівська, Менська, Кам’янець-Подільська) на 13—14-й рік після садіння одержано від 218 до 312 ц/га,

Плоди середньої величини (90—120 г, окремі до 150 г), широкогрушоподібні, світло-зелені, блискучі, при достиганні з солом’яним загаром або з слабким рожевим рум'янцем. М'якуш білий, маслянистий, соковитий, ніжний, солодкий, високих смакових якостей (4,7 бала). У плодах міститься: сухих речовин 14,07—17,34 %, цукрів — 8,77—10,91, кислот — 0,05—0,12 %.

Сорт пізньолітній, споживча стиглість настає в кінці серпня. Плоди можуть зберігатися 2—3 тижні.

Переваги: висока зимостійкість і врожайність дерева, добрі смакові якості плодів.

Недоліки: сильнорослість дерева, невеликі за розміром плоди.

Мліївська рання. Дерево середньоросле, з широкопірамідальною рідкою кроною. Сорт високозимостійкий, досить стійкий проти парші. На груші звичайній лісовій в пору плодоношення вступає на 6—7-й рік після садіння, плодоносить регулярно і щедро. У середньому за шість років на Луганській сортодільниці врожайність становила 166 ц/га, на Кіровоградській — 190 ц/га. В окремі роки на цій дільниці одержано по 268 ц/га. Плоди середньої величини (100—120, окремі 180 г), широкогрушоподібні, жовті, з слабким загаром, іноді з невеликим рум’янцем.

М’якуш білий, напівмаслянистий, соковитий, кисло-солодкий, доброго смаку (3,8—4,5 бала). У плодах міститься: сухих речовин— 11,4—16,3 %, цукрів — 8,69—-12,28, кислот—0,13—0,26 %.

Плоди достигають у середині серпня, знімають їх як тільки шкірочка починає жовтіти, зберігаються протягом 15 днів, не втрачаючи смакових якостей. Товарність плодів висока, проте в окремі роки вона знижується через неодномірність ПЛОДІВ.        

Переваги: висока зимостійкість, добра врожайність.

Недоліки: невеликий розмір та не досить високі смакові якості плодів.

Скороспілка Із Треву. Дерево середньої і вище середньої сили росту, з широкопірамідальною кроною. Маловибагливе до умов вирощування. Добре росте та плодоносить як на підщепі груша лісова, так і на айві. Зимостійкість порівняно добра, стійкість проти парші досить висока.

У пору плодоношення дерева вступають рано: на 6-й рік на груші лісовій, на 5-й рік — на айві. Строк цвітіння середній. Добрі запилювачі для нього Бере-Боск, Бере Гарді, Вільямс, Добра Луїза та ін. Плодоносить добре, але не завжди регулярно. Має високу самоплідність, добру врожайність. У середньому за п'ять років (10—14-й рік) врожайність на підщепі груші лісовій становила — 65,1 кг з дерева (135,7 ц/га), на айві — 42 кг з дерева (210,2 ц/га). Плоди середньої та вище середньої величини—155—177 г, на айві—190—260 г, грушоподібні. Шкірочка тонка» але міцна, світло-жовта., з сонячного боку з слабким смугастим або розмитим рум’янцем (4,5—4,7    бала). М’якуш білий або жовтувато-білий, щільний, маслянистий, соковитий, танучий, з легким ароматом, високих смакових якостей (4,5—4,8 бала). У плодах міститься: сухих речовин — 16,5 %, цукрів — 11,05, кислот — 0,35, пектинових речовин — 0,732, дубильних речовин — 0,054 %.

Сорт літнього строку достигання. Достигає наприкінці липня — у середині серпня. Плоди зберігаються 8—12 днів, при перестиганні гниють із середини.

Переваги: скороплідність, добра врожайність, високий ступінь самоплідності, добра зимостійкість та стійкість проти парші, порівняно високі смакові якості плодів.

Недоліки: невирівняність плодів за масою, короткий період їх споживання, загнивання перестиглих плодів із середини.

Старкрімсон. «Антоціановий» клон сорту Улюблена Клаппа. Дерево вище середньої сили росту або сильноросле, з розлогою пірамідальною, добре облистненою кроною. До грунтів сорт маловибагливий. Зимостійкість відносно добра. Стійкість проти парші вище середньої. У плодоношення вступає на підщепі груша лісова на 7-й, на айві — на 5-й рік після садіння, поступово урожайність нарощується, лише після 10-річного віку починає плодоносити добре. Урожайність у середньому за чотири роки (13—16-й рік) становить 29,3 кг з дерева (122,1 ц/га). Цвітіння середньопізнє. Запилювачами можуть бути ті самі сорти, що й для сорту Улюблена Клаппа. Плоди великі.— 180—200 г, окремі 260—280 г, грушоподібні. Шкірочка жовта, майже повністю вкрита розмитим темно-бордовим рум'янцем, який при достиганні плодів стає червоним (4,7—4,9 бала). М'якуш білий, соковитий, танучий, кисло-солодкий, високих смакових якостей (4,6 бала). Плоди за нарядністю перевищують сорт Улюблена Клаппа, а за смаковими якостями дещо поступаються їй. У плодах міститься: сухих речовин — 14,96 %, цукрів — 9,7, кислот — 0,18, пектинових речовин — 0,26 %, вітаміну С — 4 мг%.

Сорт літнього строку достигання. Плоди знімають у кінці липня, як тільки починають жовтіти (за 5—7 днів до їх достигання). Зберігаються вони не довго — 8—10 днів. Транспортабельність середня.

Переваги: добра зимостійкість, привабливі та високих смакових якостей плоди.

Недоліки: сильнорослість та пізній вступ у пору плодоношення дерев. Короткий період зберігання плодів, схильність до їх обсипання.

Сорт можна вирощувати в областях, де росте й Улюблена Клаппа, як її інтенсивно забарвлений клон.

Улюблена Клаппа. Дерево сильноросле з негустою, широкопірамідальною кроною із звислими високими гілками. Зимостійкість добра. До грунтів сорт маловибагливий. Стійкість проти парші середня. У пору плодоношення на підщепі груша лісова вступає на 7-й, на. айві — на 4—5-й рік після садіння. Нарощується врожай поступово, добре починає плодоносити на 12— 15-й рік. Середня врожайність за чотири роки (12—15-й рік) на груші лісовій становить 58 кг (242 ц/га), на айві — 46,5 кг з дерева (232,5 ц/га). Цвітіння середньопізнє. Запилювачами можуть бути Вільямс, Іллінка, Скороспілка із Треву, Добра Луїза, Лісова Красуня, Олексаидрівка, Бере Боск, Бере Гарді, Бере Лігеля, Бере Арданпон, Деканка зимова.

Плоди середньої або вище середньої величини — 130— 180 г, на молодих деревах та айві — 240—330 г, грушоподібні. Шкірочка щільна, лимонно-жовта, блискуча, з сонячного боку з розмитим світло-червоним рум’янцем, плоди досить нарядні (4,7--4,9 бала).