ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травВирощуванняСтаттіСад Город

 

 

Попередня сторінка

ОБРІЗУВАННЯ ПЛОДОНОСНИХ ДЕРЕВ

Дерева груші завдяки надмірній схильності до вертикального росту мають більш стиснуту форму порівняно з  деревами яблуні. Проте з часом, особливо після початку плодоношення, скелетні гілки значно відхиляються від центру під вагою врожаю, що спричиняє зміну форми крони до більш округлої.

Пробуджуваність, або біологічна активність, бруньок у груші висока, а пагоноутворювальна властивість значно менша, ніж у яблуні. Тому скелетні гілки першого та наступних порядків мають порівняно мало бічних розгалужень, але багато плодових гілочок (кільчаток, списиків, прутиків, плодух), що позначається на характері обрізування дерев.

Із початком плодоношення основним завдання обрізування є створення умов для нормального щорічного приросту гілок і пагонів, утворення нових плодових гілочок. На відміну від молодих дерев, що вступили у плодоношення, досить чутливі і позитивно реагують на вкорочування гілок і приростів, особливо сортів, що слабо гілкуються (Бере Боск, Кюре, Сіянець Кдффера). Навпаки, у деяких сортів, що схильні утворювати велику кількість коротких обростаючих гілочок (Деканка зимова, Бере Арданпон, Олів’є де Серр) потрібно систематично проріджувати гілки та прирости, що загущують крону. Таке обрізування сприяє кращому освітленню та аерації різних частин крони, а також регулюванню кількості та якості плодів. Тим більше, що велика кількість зав’язі та плодів на дереві завжди негативно впливає на їх розмір і смакові якості.

Дерева сортів Бере Арданпон, Деканка зимова, Олів’є де Серр та деяких інших в умовах недостатнього зволоження у другій половині продуктивного періоду часто сильно цвітуть, а зав’язі не утворюють. Це пов’язане з тим, що репродуктивні процеси в даному випадку переважають над вегетативним, а виявляється така залежність через утворення надмірної кількості плодових гілочок різного віку (переважно старих, малопродуктивних) і малої кількості вегетативних (річних приростів). Останніх, а також діяльного листкового апарата не вистачає для продуктивного фотосинтезу і забезпечення зав’язування необхідної кількості плодів. Отже, несприятливе співвідношення ростових і плодових гілочок (різного віку) зумовлює не лише зниження врожайності та якості плодів, а й високий коефіцієнт періодичності плодоношення дерев. Постійне прорідження старих плодових гілочок і періодичне омолодження дерев сприяють одержанню щорічних приростів завдовжки 25—40 cм та переведенню саду на регулярне плодоношення. Ступінь проріджування та омолодження гілок залежить від стану, віку і продуктивності дерев. Практика показала, що для підтримання високого потенціалу продуктивності дерев у період повного плодоношення щорічно потрібно видаляти близько 20—ЗО % старих плодух. Проте робота ця досить трудомістка, а тому її доцільно поєднувати з обмеженням розмірів та омолодженням дерев. Омолодження на 3-—4-річну деревину проводять один раз у 5—6 років, якщо річний приріст становить 10—15 см і менше. Для цього краще вибирати неврожайний рік. При послабленні інтенсивності росту і надмірному загущенні обростаючих гілочок важко визначити ступінь обрізування на деревину певного віку, а тому скелетні гілки всіх порядків вкорочують на першому нормативному прирості (ЗО—40 см), враховуючи прирости минулих років від верхівки.

У насадженнях 16—18 річного віку, коли прирости майже відсутні (0—10 см) дерева омолоджують на 6— 8-річну деревину. До початку омолодження доцільно провести прорідження, зниження (розкриття) крони, видаляючи в першу чергу товсті скелетні (діаметром до 8—10 см) гілки, якщо їх кількість перевищує встановлену для даного типу крони.

Наступного після омолодження року проріджують частину приростів і жировиків, що загущують крону. Окремі з них залишають для продовження росту скелетних і напівскелетних гілок, а решту перетворюють у плодові гілочки.

Важливим і ефективним засобом утримання крон у певних розмірах, а насадження — у стані регулярного плодоношення є впровадження циклічного обрізування або обрізування на заміщення. В основу даного способу покладене відоме положення П. Г. ІПитта (1952) про те, що метою обрізування повинно бути закономірне, поступове, систематичне омолодження тимчасових скелетних гілок у ярусах та формування в місцях обрізування нових сильних приростів замість видалених. Автор вважає, що тривалість життя тимчасових гілок визначається тривалістю активного життя кільчаток на цих же гілках.

Спеціальними спостереженнями встановлено, що найбільша кількість (65—75 %) товарних плодів привабливого вигляду та кращих смакових якостей сконцентровано на гілках 1—2-річного віку. Величина плодів завжди обернено пропорціональна віку кільчаток та інших плодових гілочок, на яких вони утворюються. Виходячи з цього система обрізування повинна базуватись на принципах постійного омолодження та прорідження обростаючої плодової деревини.

Застосування продуманої системи обрізування сприяє оптимальному навантаженню дерев плодами, підвищенню якості продукції та продуктивності праці при обрізуванні.

Особливої уваги заслуговує обрізування дерев груші на айві. Відомо, що дерева ці слаборослі, в пору плодоношення вступають раніше, плодоношення їх регулярніше, а якість плодів вища порівняно з деревами на сильнорослих підщепах. У технологічному відношенні насадження груші на айві належать до конструкції шпалерно-карликових садів, дерева в яких розміщуються за схемами 4—3,5X2—3 м і формуються за вільноростучими площинними та малогабаритними округлими чи напівплощинними кронами. Це сади переважно високого ступеня інтенсивності із щільністю 800—1660 дерев на 1 га і більше, тому обрізування їх потребує особливої уваги.

Регулювання сили росту дерев у шпалерно-карликових садах досягається не лише добором відповідних сортопідщепних комбінацій, а й відхиленням скелетних і обростаючих гілок (або й усього дерева), різними способами обрізування, зеленими операціями тощо.

У пальметних садах на айві під час обрізування дерев плодові гілки постійно омолоджують переведенням на 2—3-річну деревину, причому щороку омолоджують до 20—ЗО % обростаючих гілок, а в сортів з кільчаточним типом плодоношення (Деканка зимова та ін.) щороку проріджують і омолоджують від 20 до 50 % складних плодух віком до 5 років (Кузьменко М. С., 1989).


 Наступна сторінка        Зміст

    САД             ГОРОД