ОСОБЛИВОСТІ ОБРІЗУВАННЯ ДЕРЕВ АЙВИ

Особливості обрізування дерев айви визначаються біологічними властивостями. Дерева її скороплідні (у пору плодоношення вступають на 3—4-й рік, а на п’ятий рік дають господарські врожаї), висота їх у 10-річному віці досягає 2—5 м.

Окремі сорти та групи сортів айви істотно виділяються за морфологічною будовою, характером цвітіння та плодоношення, інтенсивністю росту у певних екологічних умовах. Тому при виборі конструкції, строків і способів обрізування необхідно враховувати ці особливості, щоб активно впливати на стійкість, довговічність і продуктивність дерев.

Рослини різних сортів і форм різняться між собою за характером гілкування, довжиною приростів та формою крони. За останньою ознакою О. В. Масюковою (1975) виділено такі групи сортів: із пірамідальними кронами (Мускатна, Урожайна, Чемпіон), широкопірамідальними (Берецький, Турунчуцький) та розлогими кулястими (Десертна, Сорокська, Ісполінська).

Рослини айви світлолюбні, тому дуже чутливі до обрізування. Загущення і затінення крон спричиняють відмирання плодових бруньок у глибині листкового покриву, перенесення зони плодоношення на периферію крон та зниження продуктивності дерев.

Дерева айви у промислових насадженнях вирощують з невеликим (до 45—60 см) штамбом та розріджено- ярусними кронами або у формі куща з 4—6 розгалуженнями, що відходять від кореневої системи.

Крону дерев починають формувати у розсаднику або в саду. Скелетні гілки першого ярусу (4—5) рівномірно розміщують на центральному провіднику на відстані 15— 18 см одна від однієї. Протягом 3—5 років формують основний скелет крони з 6—8 бічними розгалуженнями. Гілки та прирости між скелетними гілками видаляють на кільце або обрізуванням перетворюють у плодові гілочки.

Після закінчення формування центральний провідник видаляють над бічною гілочкою. На скелетних гілках першого порядку формують гілки другого порядку, які повинні бути підпорядкованими скелетній гілці. Гілки другого порядку закладають на відстані 30—40 см від основи гілки та між собою.

Обрізування дерев у молодому віці повинно бути слабким і проводитись шляхом проріджування та вкорочування. Проріджуванням видаляють зайві гілки, ті, що загущують крону, переплітаються між собою і погіршують ступінь освітлення дерев. Вкорочування стимулює утворення нових приростів і прискорення утворення плодових гілочок.

На початку плодоношення дерева також потребують прорідження та поліпшення світлового режиму в середині крони. Укорочують (на 1/3—1/2) лише прирости, довші 50 см, щоб не допустити оголення гілок та викликати ріст бруньок у нижній частині приростів. Видаляють сухі хворі гілки, конкуренти пагонів подовження, гілки, що ростуть у середину крони.

Короткі бокові прирости (10—20 см) закінчуються квітковою брунькою, а кінцеві бруньки довгих приростів частіше утворюють пагони подовження. Тому обрізування на плодоношення повинно виключати надмірне вкорочення річних приростів.

У період повного плодоношення вегетативний ріст дерев значно уповільнюється, окремі гілки починають усихати, погіршується якість плодів. Тому ступінь обрізування посилюється. Крім проріджування та вкорочення приростів (диференційовано), слід застосовувати легке (а при необхідності і більш сильне) омолодження напівскелетних гілок та обростаючої деревини діаметром до 1 см.

Якщо рослини айви сформовані у. вигляді куща, то проріджуванням видаляють сильні гілки та розгалуження, що ростуть у середину куща і стимулюють ті, що ростуть із зовнішнього боку. Окремі штамбики нагадують скелетні гілки, тому ті, що послабились, можна видаляти біля кореневої шийки (завдяки значній регенераційній здатності рослин) на їх місце незабаром можна сформувати нові частини куща.

Обов’язковим заходом догляду за айвовим садом є систематичне видалення кореневих паростків, які послаблюють ріст дерев та знижують їх продуктивність.

Строки обрізування айви визначають залежно від умов вирощування. У південних районах це може бути рання весна або осінь. Т. І. Горин (1961) вважає, що перевагу слід віддавати ранньовесняному строку (до початку сокоруху). Сухі та поламані гілки можна видаляти восени після збирання врожаю. Рани після обрізування замазують садовим варом або фарбою на рослинній олії.