МЕХАНІЗАЦІЯ РОБІТ ПО ОБРІЗУВАННЮ ДЕРЕВ
Обрізування дерев є однією з найбільш трудомістких робіт у садівництві. На його частку припадає від 20 до 50 % усіх затрат на виробництво плодів. Проведення її на великих площах промислових садів пов’язане з великими труднощами. Тому впровадження механізованого контурного обрізування (рис. 19) значною мірою допомагає зменшити частку ручної праці, підвищити її продуктивність та знизити собівартість продукції. Для його проведення у нашій країні та за рубежем в останні роки використовували різні машини і пристосування. Застосовувані раніше садова гідравлічна вишка ВГС-3,5 та садовий агрегат АС-2, що монтуються на рамі самохідного шасі Т-16М, хоч і сприяли підвищенню продуктивності праці (до ЗО %), але не відповідають сучасним вимогам механізації виробництва і тому майже не використовуються. У практиці садівництва на даному етапі широко впроваджуються машини для контурного обрізування крон ОКМ-4,5 та МКО-3. Машини обладнані дисковими різальними апаратами і агрегатуються з тракторами Т-74 та МТЗ-80.
Рис. 19. Контурне обрізування дерев машиною МКО-3
У садах із однорядним щільним розміщенням дерев та округлими .кронами перше обрізування по обмеженню висоти крони проводять після одержання 2—3 урожаїв та деякого зниження інтенсивності росту.
Механізоване обрізування по обмеженню боків крони (плодових стін) проводять з метою підтримання у міжрядді необхідного робочого (світлового) коридору (2— З м) та омолодження дерев. Наступне контурне обрізування проводять, коли крони переростають задані параметри висоти та ширини (тобто, коли ширина світлових коридорів стає меншою 2—3 м) для садів з площинними кронами при міжряддях 5—6 м — не менше 2 м, а для садів із округлими кронами і міжряддями 7—8 м .—2,5— 3,5 м).
Для роботи машини поверхня грунту у міжрядді саду повинна бути вирівняною. У районах, де товщина снігового покриву велика, кращі результати дає робота контурного обрізчика в агрегаті з гусеничним трактором. Підготовка дерев до механізованого обрізування полягає у видаленні центрального провідника та попереднього вкорочування скелетних гілок діаметром до 60—80 мм. При необхідності проводять загальне прорідження крон.
Для обмеження розмірів крон у ширину різальні апарати встановлюють не вертикально, а під кутом 15—20° з тим, щоб гілки верхніх ярусів не затінювали гілок нижнього ярусу. Отже, після горизонтального та вертикального обрізування крона (або плодова стіна) повинна мати вигляд правильної трапеції. При цьому ширина робочого (світлового) коридора визначається відстанню між кронами сусідніх рядів у нижній частині.
Механізоване контурне обрізування дерев у старих садах неможливе без проведення протягом 2—3 років ручного обрізування з видаленням та вкороченням скелетних гілок із великим діаметром. У дослідах відділу агротехніки Придністровської дослідної станції садівництва механізоване обмеження розмірів 17-річних дерев яблуні та груші розпочали лише після восьмирічного ручного обрізування крон з елементами контурного обрізування.
Якщо сад у період повного плодоношення не повною мірою підготовлений для механізованого обрізування, то прорізувати коридори краще через міжряддя. Наступного року доцільно провести зниження крон (рис. 20), а на третій рік — обрізування у решті міжрядь. Отже, для поєднання всього позитивного (краще освітлення крон, нормування врожаю, підвищення якості плодів і продуктивності праці) і зменшення негативного впливу (зниження врожайності і сильні ростові процеси у місцях обмеження тощо) механізоване обрізування у запущених садах слід проводити не за один, а за 2—3 роки. Строк проведення наступного обрізування (3—5 років) визначається станом дерев, інтенсивністю ростових процесів, умовами освітлення дерев.
Після механізованого обмеження розмірів крон потрібне додаткове ручне обрізування. Метою його є проріджування крон, виправлення в місцях розламів, розмочалювання ран, загущення та коротке обрізування розгалужень, гілок, що звисають до землі тощо. Наші спостереження підтвердили, що механізоване обрізування без додаткової ручної доробки призводить до зниження врожайності та якості плодів.
Рис. 20. Зниження кропи машиною МКО-3
У багатьох господарствах і дослідних установах процес видалення зрізаних гілок із території саду механізований (рис. 21). Для цього використовують машини СТС-4 та СВ-1 в агрегаті з тракторами ДТ-75М, МТЗ-80/82, а також переобладнані культиватори КГС-5.
КСШ-5Б та начіпні соломокопнувачі КУН-10 та СНУ-0,5. Використання цих машин і механізмів сприяє підвищенню продуктивності праці та зниженню собівартості робіт. Але за будь-якого способу обрізування зрізані гілки потрібно складати у валок посередині міжряддя. Зрізані гілки спочатку вигортають із міжряддя на міжквартальну дорогу, а потім у місця, де можна їх спалювати. В окремих випадках (якщо немає майданчика для нагромадження, а потім спалення) вигорнуті із міжряддя гілки вантажать на тракторні причепи грейпферними навантажувачами і вивозять за територію саду.
Рис. 21. Механізоване видалення гілок
Високу ефективність одержують при подрібненні зрізаних гілок спеціальними подрібнювачами та залишенні січки як мульчі (Метлицкий 3. А., 1973).
