Розділ 9

ФОРМУВАННЯ ТА ОБРІЗУВАННЯ

ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ

Науково-технічний прогрес і значні якісні зміни в розвитку садівництва в Україні та за рубежем зумовили істотні зміни в технології вирощування садів. До недавнього часу темпи нарощування виробництва плодів значною мірою стримувалися в основному низькою продуктивністю праці на таких важливих роботах, як обрізування дерев та збирання врожаю. А тому розробка і впровадження нових конструкцій плодових насаджень, зокрема садів із щільнішим розміщенням дерев, площинними та малогабаритними округлими кронами, шпалерно- карликових та суперінтенсивних садів, сприяли скороченню непродуктивного періоду від садіння до початку плодоношення дерев, одержанню високих урожаїв та поліпшенню якості плодів, підвищенню рівня механізації трудомістких робіт.

Обрізування є одним із найбільш активних прийомів впливу на дерево з метою формування заданого типу крони, регулювання процесів росту і плодоношення, підтримання генеративної функції протягом усього періоду експлуатації саду.

Метою формування дерев є створення міцної крони певної висоти, достатньої кількості скелетних (основних) і обростаючих гілок, плодової деревини, утворення річних приростів і листкового апарата. Форма та розміри крони повинні забезпечувати достатнє освітлення усіх її частин із метою створення сприятливих умов для фотосинтезу та утворення плодів не лише на периферії, а й у середині крон.

Природна форма плодових дерев що створилася у процесі філогенезу В умовах ЛІСОВОГО фпоцепозу, відповідає вимогам сучасного культурного плодівництва. Отже, за допомогою прийомів обрізування необхідно створити таку форму, яка могла забезпечити.максимально можливу біологічну продуктивність дерев. Виходячи З ЦЬОГО, окремі автори розглядают форму крони  як оптичну систему, здатну до максимально можливого вбирання фотосинтетично активної радіації (ФАР). свою чергу це вимагає інтенсивного нарощування добре освітлених листків (від ЗО до 45 тис, м2\га) та заповнення простору крони фотосинтезуючую масою (Агчфонов Н. В., 1983; Кудривець Р. П., 1986; їрусевпч Г. В., 1978).

Умовам иаіібільш продуктивного фотосинтезу відповідае освітлення листків у межах 0,5- 0,7 кал па 1 см2/хв, а якщо рівень освітлення знижується вдвічі, то інтенсивність фотосинтезу, а отже й продуктивність дерев, різко знижується. Тому ЗУСИЛЛЯ вчених І практиків-еа доводів у даний час спрямовуються па те, щоб створювати конструкції садів із деревами невеликих розмірів із незначною товщиною крон, доступних для вільного проникання фотосинтетично активної радіації:

У даний час нагромаджено великий досвід по створенню раціональних крон плодових дерев. Так, в Італії, колишній Югославії, Румунії, Болгарії та Україні в останні 20—25 років великого поширення набула навскісна пальмета. В Угорщині, Німеччині, Чехії та Словакії» Франції й інших країнах плодові насадження вирощують у вигляді шпалер.! У Голландії, Німеччині та Угорщині впроваджуються різні модифікації веретеноподібних кущів.

Залежно від грунтово-кліматичних умов України впроваджуються або вивчаються у виробничих умовах такі типи крон, як поліпшено-ярусні, без’ярусні або комбі" новані з двома ярусами та одним порядком галуження скелетних гілок, лопатеві, чашоподібні, канало-віялові, вільноростучі площинні, напівплощинні, веретеноподібні тощо.

Створення садів з площинними та малогабаритними округлими кронами сприяло значному підвищенню їх продуктивності. Так, за даними П. С Гельфандбейна та В. Г. Муханіна (1972), у пальметяих садах Італії одержують врожаї плодів 40—50 т/га. а в окремих випадках— до 60—80 т. Така ж продуктивність шпалерних садів у Голландії. У США вирощування садів яблуні та груші у вигляді простої плодової стіни дозволяє одеожувати до 100 т/га, а в Новій Зеландії — до 120—150 т/га плодів.

Обрізуванням формуються крони дерев того чи іншого типу у молодих садах, регулюються процеси вегетативного росту та плодоношення, нормується кількість і якість плодів (завдяки перерозподілений) поживних речовин), підтримуються встановлені параметри крон та періодична заміна плодової деревини, а також розвиток кореневої системи.  

Отже, обрізування та формування дерев у комплексі з іншими агротехнічними заходами є невід’ємною частиною технології вирощування високоінтенсивних садів.