БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБРІЗУВАННЯ ДЕРЕВ

У процесі росту та плодоношення дерев груші та айви відбуваються складні морфологічні, біологічні й біохімічні зміни та перетворення. З допомогою різних агротехнічних факторів, особливо обрізування, людина свідомо може впливати на характер і спрямованість цих перетворень з метою одержання високої продуктивності рослин.

Знаючи будову й основні закономірності розвитку плодових рослин, зокрема відкриті П. Г. Шиттом ярусність і морфологічний паралелізм, вікові періоди життя плодового дерева, закон циклічної зміни скелетних і обростаючих гілок тощо, садівник може підтримувати процеси росту і плодоношення у стані біологічної рівноваги, впливати на якість плодів. Важливе значення при цьому мають сортові особливості і вік дерев, їх реакція на основні й додаткові прийоми обрізування.

Як і в інших плодових порід, надземна система дерев груші та айви складається із стовбура, скелетних та обростаючих гілок. Центральний провідник (стовбур, лідер) у цих порід зберігається впродовж усього життя та плодоношення, займаючи домінантне положення щодо скелетних гілок. Останні відходять від стовбура під кутом 60—80° і міцно зростаються з ним. Але пірамідальна крона більшості сортів груші утворюється завдяки тому, що гілки на відстані 20—25 см від центрального провідника приймають вертикальне,, положення, сильно ростуть і часто загущують крону.

Напівскелетні гілки також ростуть переважно вертикально і вкриваються обростаючими гілочками. На цих гілочках утворюються листки, квітки, зав’язь та плоди. Ріст гілок у довжину відбувається завдяки розвитку меристемної (апікальної) тканини верхівкової (термінальної) бруньки, а ріст у товщину— завдяки утворенню шару бокової меристемної тканини (камбію), що диться між корою та деревиною гілки.

За морфологічними ознаками обростаючі гілочки розділяються на кільчатки, списики, плодові прутики, складні кільчатки, плодові сумки, плодушки тощо. Наявність плодових обростаючих гілочок (їх структура, спыввыдношення вік) та річних приростів у кроні безпосередньо впливають на способи і характер обрізування дерев.

Крім того, важливе значення для обрізування та формування дерев мають такі морфологічні особливості, як полярність, ярусність, морфологічний паралелізм, пробуджуваність, пагоноутворювальна здатність бруньок, вікові періоди росту і плодоношення рослин.

Згідно із теорією П. Г. Шитта, весь життєвий цикл плодових дерев від садіння до відмирання складається з дев’яти періодів. Практичне значення для обрізування дерев мають періоди росту, плодоношення, усихання й росту. Кожному із цих періодів властиві свої особливості росту, появи нових ознак та органів, структури плодових і ростових гілочок, старіння та відмирання, а отже — і особливості обрізування. Створюючи відповідні умови освітлення, водного та поживного режимів, можна активно впливати на строки і тривалість проходження тих чи інших періодів, зокрема скорочувати непродуктивний (доплодоносний) та подовжувати продуктивний період.

З допомогою різних прийомів обрізування садівник впливає не лише на перерозподіл пластичних речовин і нормування кількості та якості плодів, а й на концентрацію клітинного соку, що сприяє переведенню дерев із періодичного на регулярне плодоношення.