ВИРОЩУВАННЯ РАННЬОЇ КАРТОПЛІ

Які сорти придатні для одержання раннього врожаю?

Для споживання бульб влітку і на початку осені треба висаджувати столові сорти ранньої, середньоранньої груп і навіть середньостиглої. Висаджуючи сорти різних строків достигання у різні строки, складають своєрідний конвейєр, що дає можливість одержувати тривалий період свіжі бульби.

З ранніх сортів найбільш поширені Прієкульська рання, Зов, Воротинська рання, Іскра, Пригожа 2, Незабудка, Бо- родянська, Каскад поліський.

Із середньоранніх використовують Невську, Чарівницю, Житомирянку, Мавку, Львів’янку, Світанок київський, Радомишльську, Адретту.

На півдні вирощують середньостиглі: Гатчинську, Ого- ньок, Луговську.

На півдні республіки ранні сорти забезпечують урожай бульб у другій половині травня — першій половині червня; середньоранні — протягом червня, середньостиглі — в липні — серпні.                             

У центральній частині урожай ранніх сортів одержують

протягом червня, середньоранніх — у другій половині червня — липні, середньостиглих — у другій половині липня — серпні — вересні.

У північних районах ранні сорти дають урожай бульб у другій половині червня — липні, середньоранні — у першій половині липня — серпні — вересні.

Як готувати грунт? Під ранні сорти головне завдання підготовки грунту полягає в тому, щоб створити глибокий пухкий шар, в якому має бути достатньо повітря, вологи та поживних речовин для росту і розвитку рослин.

Грунт розпочинають готувати відразу після збирання попередньої культури. Ділянку очищають від решток урожаю, проводять поверхневе розпушення, щоб викликати проростання насіння бур’янів, і наступним обробітком знищують їх.

Якщо гній вносять з осені, його рівномірно розкидають, розсіюють фосфорні й калійні мінеральні добрива і перекопують ділянку: на Поліссі, де орний шар грунтів неглибокий,— на 14—16 см, у Лісостепу та Степу — на 18—20 см.

Узимку нагромаджують сніг, а навесні — затримують воду. Як тільки ділянка починає просихати, її боронують, вносять азотні мінеральні добрива, ретельно розробляють грунт, щоб не було великих грудок. Якщо зимою було мало снігу, а весною відсутні дощі, слід провести вологозарядковий полив з розрахунку 35—50 л/м2. Через два дні ділянку знову волочать граблями. На важких грунтах доцільно провести глибоке розпущення (перекопування) лопатою чи вилами.

Якщо перегній вносять навесні, то з осені ділянку не перекопують, а лише поверхнево розпушують. Весною розкидають перегній, мінеральні добрива і копають грунт на глибину 16—18 см. Не слід глибоко копати з осені перезволожені грунти, бо у зимовий період вони нагромаджують багато вологи. Такі грунти поверхнево розпушують, а копають вже навесні перед внесенням добрив.

На півдні для одержання раннього врожаю бульб грунт повністю готують з осені. В серпні розкидають добрива і загортають їх неглибоко, в кінці вересня перекопують, а в кінці жовтня формують гребені на відстані 50—60 см. Навесні вони швидше підсихають, завдяки чому можна розпочати садіння на 7—10 днів раніше.

Як готувати бульби для раннього садіння? Передсадивне пророщування бульб — ефективний спосіб, який прискорює сходи, бульбоутворення і достигання врожаю. Для пророщування потрібні головним чином два фактори — тепло і повітря, але в деяких випадках і світло.

Строки пророщування залежать від грунтово-кліматичних умов, сорту і наявності приміщення. Для ранньої вигонки бульб треба мати опалюване приміщення і джерело освітлення, бо розпочинають пророщування в кінці лютого — першій половині березня.

Кращі результати дає комбіноване пророщування. Відібрані бульби витримують на світлі протягом 35—40 днів. За 7—10 днів до садіння бульби з розвинутими зеленими паростками перекладають у глибші овочеві ящики і перешаровують їх вологим перегноєм, торфокришкою чи тирсою. Якщо використовують тирсу, її необхідно обробити гарячою водою. Температура підчас закладання бульб має становити 7—10 °С. На дно ящика насипають шар наповнювача (тирса, перегній чи торфокришка) завтовшки 2 см, на який розкладають бульби на відстані 1 см одну від другої верхівками догори. Потім їх присипають шаром наповнювача в 2 см і знову розкладають бульби. Всього в ящик вміщується 6—8 шарів. Зверху присипають 3—4-сантиметровим шаром наповнювача, який періодично поливають теплою водою. За цей час на паростках з’являється добре розвинута коренева система. Хороші результати дає підживлення розчином мінеральних добрив: суперфосфату 60 г, калійної солі ЗО г, аміачної селітри ЗО г на 10 л води.

Перед садінням можна бульби обприскати розчином мікроелементів і регуляторів росту.

Треба ретельно слідкувати за розвитком паростків і кореневої системи, не допускаючи як переростання, так і слабкого їх розвитку. Посилення або уповільнення їх росту здійснюють регулюванням температури і поливом.

Підготовлені таким чином бульби доставляють на ділянку в ящиках, в яких проводили пророщування. Обережно виймають їх, щоб не обламати паростки і коріння. Якщо наповнювачем був перегній, його вносять по жмені у лунку перед садінням бульби.

Садять пророщені бульби на підготовлену ділянку якомога раніше, коли грунт на глибині садіння прогріється до

2—       З °С. Як тільки грунт підтряхне, його боронують граблями, але обережно, щоб не порушити гребені. За 2—3 дні до садіння їх накривають плівкою, що сприяє кращому прогріванню грунту. Удень температура під плівкою досягає +20—ЗО °С, вночі знижується до 0 °С. Поступово вночі вона піднімається вище 0 °С.

Календарні строки садіння залежать від умов року, але на півдні республіки вони настають у кінці березня — на початку квітня, в Лісостепу та на Поліссі — на 10—12 днів пізніше.

Рання картопля в умовах зрошення потребує дещо меншої площі живлення, тому її висаджують загущено — по 5—7 бульб на 1 м2, чому відповідають схеми 60Х 25—20 см та 50Х 25—ЗО см. Якщо зрошують по борознах, то міжряддя має бути 60 см, а якщо дощуванням — то 50 см. Загортають бульби неглибоко: чим раніше садять, тим мілкіше загортають. Оптимальна глибина 5—6 см, але можна садити й на

3—     4 см. При наступних обробітках шар грунту над бульбами поступово збільшується, а згодом кущі підгортають.

Якщо гребені підготовлені з осені, на дно борозни під бульби можна внести суміш перегною (до 1 кг) з суперфосфатом (15 г) і попелом (ЗО г).

Бульби обережно кладуть на дно борозни корінням донизу і присипають землею, згрібаючи її граблями з гребенів. Поступово грядка вирівнюється. Прикочувати або притоптувати землею над бульбами не слід. У пухкому стані вона швидше прогріється, краще відбуватиметься обмін повітря між бульбою і навколишнім середовищем.

Якщо немає поліетиленової плівки, грудку можна замульчувати мульчпапером (до появи сходів), торфом, сухим листям, тирсою, перегноєм (шаром 2—3 см), завдяки чому на

4—      9 °С підвищується температура грунту, зберігається волога, відбувається додаткове удобрення. Мульчування прискорює з’явлення сходів, ріст надземної маси і кореневої системи, бульбоутворення і достигання врожаю.

Як прискорити ріст і розвиток рослин? Цього досягають за допомогою двох заходів: підживлення мінеральними добривами і зрошення. Кущі підживлюють аміачною селітрою, суперфосфатом і калімагнезією. Можна також застосовувати комбіноване добриво нітрофоску.

Доза добрив становить: азоту і фосфору до 10—15, калію 5—10 г/м2. Добрі результати дає підживлення деревним попелом, який містить калій і всі мікроелементи. Його вносять з розрахунку ЗО—40 г/м2.

У Степу ранню картоплю починають поливати до і після сходів малими нормами — по 25—ЗО л/м2, а коли рослини досягають висоти 12—15 см, нарізують борозни і 3—4 рази поливають по 35—50 л/м2. При цьому не тільки зволожується грунт, а й розчиняються мінеральні добрива, прискорюється розклад органічних добрив у доступні для рослин форми поживних речовин, на ділянці створюється сприятливий мікроклімат.

Одним із заходів, що прискорює формування раннього врожаю бульб, є некореневе підживлення макро- і мікроелементами. Його здійснюють за 3—4 тижні до збирання врожаю у фазі цвітіння. З макродобрив застосовують розчин супер-

фосфату, аміачної селітри, сірчанокислого калію у концентрації від 1 до 5 % (10—15 г/л). З мікродобрив застосовують мідний купорос і борну кислоту в концентрації 0,01 — 0,05 % (0,1—0,5 г/л). Підживлення останніми збільшує врожайність на 20—25 %, а крохмалистість бульб на 1,6— 1,8 %, майже в три рази зменшує кількість бульб з обідраною шкіркою під час збирання. На 100 м2 ділянки витрачають 4—5 л розчину.

У чому полягає догляд за насадженнями ранньої картоплі? У зв’язку з тим, що рослини ранньої картоплі мають надто короткий вегетаційний період, а вони повинні за цей час нагромадити високий урожай бульб, слід забезпечити такий догляд, щоб кожного дня рослини давали максимальний приріст надземної маси і бульб. Від садіння до збирання врожаю ділянка повинна бути в чистому від бур’янів, пухкому стані при оптимальній вологості грунту.

Догляд починається з одно-, дворазового досходового розпушення грунту за допомогою грабель, сап, металевих щіток. Останнє досходове («сліпе») розпушення проводять обережно, щоб не поламати паростки, які вже є на поверхні грунту. Особливо важливо його здійснювати після дощу і утворення кірки. Якщо зимою було мало снігу, а навесні не випадали дощі, можна провести зволожувальний полив — ЗО—35 л/м2, а через 2—3 дні розпушити грядки граблями. Недопустима наявність на ділянці бур’янів.

Як тільки позначаться сходи, грядку слід глибоко розпушити, рослини підгорнути. Можливо, деякі і навіть-всі рослини при цьому будуть присипані. Якщо сходи присипаються землею, надземне стебло перетворюється у підземне, а в пазусі кожного листка формуються столони. Отже, після чергового підгортання в кущі розвивається новий ярус столонів, від чого значно збільшується кількість бульб. Запобігати при цьому треба лише механічному пошкодженню сходів під час підгортання. Через 5—6 днів кущі підгортають вдруге, ще через 5—6 днів — втретє.

Коли починати збирання врожаю? До збирання ранньої картоплі в кожному конкретному випадку приступають залежно від сорту, способу підготовки насінних бульб, строків садіння і рівня догляду за рослинами. Починають вибирати бульби при зеленому картоплинні, коли шкірка на бульбах ще легко знімається пальцями.

Якщо грядки мульчують або вкривають поліетиленовою плівкою, зрошують та застосовують інші заходи, вибіркове збирання бульб масою 60—80 г можна починати в кінці травня — на початку червня. На цей час під кущем вже нагромадилося 150—200 г бульб, а в першій половині червня —

і до 200—300 г. Існує взаємозалежність між відмиранням листків і станом бульб. Експериментально доведено: якщо відмерло 70 % листків, рослини вже пройшли 80 % вегетаційного періоду і помітного приросту сухої речовини бульб не спостерігається. Таким чином, остаточне вибирання бульб при відмиранні 70—75 % листків дає можливість уникнути недобору врожаю.

Викопані молоді бульби з пошкодженою шкіркою швидко випаровують вологу, в’януть, темніють, тобто втрачають товарний вигляд і смакові якості. Тому треба накопувати стільки бульб, скільки потрібно для споживання протягом 1—2 днів.

Деякі господарі практикують багаторазове збирання бульб, тобто кілька разів з одного куща. Після дощу або поливу пальцями прощупують кущ, витягуючи великі бульби, потім його підгортають. За такого способу малі бульби, що лишилися на столонах, швидко ростуть, і через 10—12 днів набирають достатньої маси і їх так само вибирають. Якщо картоплю поливати і підживлювати, таке збирання можна проводити кілька разів.

Коли картоплиння починає жовтіти, треба негайно зібрати останні бульби, адже запізнення призводить до втрати врожаю, його смакових якостей, до поширення хвороб. На півдні України за 3—4 дні до масового збирання картоплиння скошують, і якщо воно не уражене фітофторозом, використовують для виготовлення компосту, уражене висушують і спалюють, а попіл застосовують як добриво. Бульби викопують, сортують на продовольчі, насінні і нестандартні. Останні використовуються на корм худобі або для виготовлення крохмалю. З грунту слід ретельно вибрати всі бульби, навіть дрібні. Якщо їх залишити, вони можуть перезимувати і наступного року дати сходи, які доведеться знищувати.

Як збирати молоді бульби? Під час раннього збирання вони мають надто тонку, ніжну шкірку, яка пошкоджується навіть при легких ударах. Через кілька годин на місці удару м’якоть темніє і з часом загниває. Звичайно, якщо бульби копають для негайного споживання, це не має значення, хоча від сильних ударів м’якоть темніє під час варіння бульб. При збиранні із запасом на кілька днів пошкодження вже має неабияке значення. Отже, збирати молоді бульби слід обережно. Підкопавши кущ, його не розбивають лопатою, а обережно відокремлюють бульби руками і перекладають у підготовлену тару. Не можна залишати молоді бульби на сонячному освітленні, бо шкіра у них дуже чутлива до опіків, від чого м’якоть загниває. Тому тару накривають мішковиною або ставлять у затінку.

При копанні в ранні строки під кущем ще залишається кілька дрібних бульб, не придатних для споживання, їх необхідно разом з бадиллям використати для компосту.

Миють стільки бульб, скільки буде негайно споживатися, а решту потрібно помістити в холодний погріб або в холодильник для тимчасового зберігання.

Чи можна одержати високий урожай ранньої картоплі? З усіх сортів ранні відзначаються найменшою врожайністю. Цінність їх полягає в тому, що від них можна одержати ранній продукт з високими смаковими якостями, значним вмістом редукованих сахарів, вітамінів, фізіологічно активних речовин. Так, під час збирання в 100 г картоплі міститься від 15 до ЗО мг вітаміну С. Якщо взяти до уваги, що наша денна потреба в ньому становить 45 мг, значить 250—300 г картоплі повністю забезпечує нас у цьому вітаміні. Це дуже важливо на початку літа, коли відчувається в ньому велика потреба.

Бульби ранніх сортів містять мало крохмалю (12—16 %), що на третину менше, ніж пізніх. Тому вирощувати їх для зимового споживання недоцільно. Крім того, високих смакових якостей бульби більшості ранніх сортів набувають влітку

і  восени. Взимку знижують порівняно з якістю сортів інших груп.

Застосовуючи рекомендовану агротехніку, можна вирощувати високі врожаї ранніх сортів. Скажімо, сорт Вармас здатний забезпечити врожай 400—450 ц/га, або 4—4,5 кг/м2. Це означає, що під кущем він формує 700—800 г бульб. Пріє- кульська рання і Незабудка дають з куща по 460—500 г. Але догляд за ранньою картоплею потребує додаткових заходів, матеріалів.

Як виростити ранній урожай під плівкою? Якщо ви бажаєте одержати надранній урожай бульб у кінці травня — на початку червня, його можна виростити під плівкою. Застосовують два види вкриття: за допомогою металевих невисоких дуг, на які натягують плівку, і вкриття гребенів плівкою та присипання її країв землею. Металеві дуги повинні бути довжиною, яка відповідає ширині полотна плівки плюс 50— 60 см. Через кожні 1 —1,5 м упоперек рукава плівки зворотним боком гарячого паяльника проводять дві смуги на відстані 1—2 см одна від одної і зварюючи обидва полотна. В отвори вставляють дуги, після чого конструкцію можна змонтувати на ділянці, заглиблюючи кінці дуг (на 15—20 см) у грунт. Полотно має ширину 120—140 см. Отже під плівкою розміщується 2—3 рядки картоплі.

За другим способом плівку розстилають уздовж рядків, а кінці пришпилюють шпичками і присипають землею.

Насінні бульби готують заздалегідь: пророщують, обробляють добривами і пестицидами. Ділянку вибирають з таким розрахунком, щоб вона добре освітлювалась сонцем. З осені на ній розкидають добре перепрілий гній і мінеральні добрива, перекопують і розрівнюють граблями. За допомогою сапи формують гребені на відстані 60 см один від одного. Весною пророслі бульби обережно, з тим, щоб не обламати паростків

1 коренів, вибирають з ящиків і розкладають у борозни на відстані 25—ЗО см одна від одної, після чого борозни присипають грунтом з гребенів. Загальна глибина загортання

2—     6 см.

На них зразу ж встановлюють дуги з плівкою або вкривають плівкою з таким розрахунком, щоб рослини могли її вільно підняти. Можна зробити дерев’яний каркас з рейок, на який натягують плівку.

Коли з’являються сходи картоплі і бур’янів, плівку на день знімають, розпушують грунт, виполюють бур’яни, при потребі поливають теплою водою. Рослини підгортають і знову вкривають плівкою. Коли настає тепла погода і минає загроза приморозків, плівку знімають зовсім.

Перший урожай бульб збирають у кінці травня, коли вони досягають маси 70—80 г і під кущем вже сформувалось 300— 350 г бульб. З 1 м2 їх одержують 1 — 1,2 кг, або 100—120 ц/га. День у день урожай зростає і на 15 червня досягає 1,8—

2  кг/м2, або 180—200 ц/га.

Як зберігати молоді бульби? Інколи є потреба звільнити ділянку з-під ранньої картоплі і зайняти іншою культурою. За такої умови доводиться збирати молоді бульби, що мають ніжну шкірку, яка легко здирається. У приміщенні, навіть у підвалі, вони погано зберігаються, швидко втрачають вологу, в’януть, темніють. Але, як відомо, в цей період бульби містять багато цінних поживних речовин, вітамінів і зберегти їх дуже важливо.

Після збирання в бульбах відбувається синтез крохмалю

3  сахарів. Під час зберігання вони посилено дихають, витрачаючи редуковані сахари і вітамін С. Якщо в липні в молодих бульбах сорту Бородянська міститься 25,75 мг% вітаміну С, а в серпні 27,7 мг%, то у вересні — вже 20,5, жовтні — 18,49 мг%. За зимовий період на дихання та інші процеси бульби витримають майже дві третини вмісту вітаміну С і в березні містять його лише 9—10 мг%.

Щоб зберегти споживні якості молодих бульб, треба за допомогою певних умов уповільнити життєві процеси. Один з головних факторів — це відповідна температура, яка для молодих бульб має становити 1 —1,5 °С. Тимчасово її можна знизити майже до 0 °С, але тривале витримування за такої

температури збільшує в бульбах вміст сахарів (до 6—8 %), тобто вони стають солодкими і при варінні м’якоть темніє.

Щоб бульби не втрачали вологу і не в’янули, вологість повітря в приміщенні треба підтримувати на рівні 70—80 %. На дихання вони витрачають багато кисню, тому необхідно забезпечити добрий обмін повітря.

Такі умови можна створити в холодильних камерах, а за їх відсутності — у холодному погребі. Для цього ще зимою заготовляють лід або сніг, який у погребі вкривають тирсою. Зібрані молоді бульби обережно складають в ящики і виставляють їх на лід. Так можна зберігати бульби протягом місяця і довше.

Як виростити ранній урожай у закритому грунті? На Поліссі та в Лісостепу, щоб одержати ранню картоплю в другій — третій декадах травня, її вирощують у плівкових неопалюваних теплицях. З 1 м2 можна зібрати до 2 кг бульб.

Важливо підібрати відповідний сорт та якісно підготувати бульби до садіння. Найбільш придатні сорти Незабудка, Прієкульська рання, Воротинська рання. Висаджують їх розсадою або добре пророщеними бульбами масою 60—80 г.

Для одержання розсади взимку висаджують бульби в паперові чи плівкові горщечки діаметром до 10 см, заповнені торфо-, землеперегнійною сумішшю або тирсою. Горщечки ставлять в один шар у неглибокі ящики. В кінці лютого — на початку березня ящики розміщують у теплому приміщенні чи плівковій теплиці. Горщечки поливають теплою водою або поживним розчином, який готують з 60 г суперфосфату, ЗО г хлористого калію, 1—2 г мідного купоросу і 10 л води. Найбільш сприятливі умови створюються, якщо перші 7—10 днів температура становить 20—22°, а пізніше їх пророщують при температурі 10—20°. Нормально розвинута розсада повинна бути високою 7—10 см.

її висаджують у грунт теплиці за схемою 60X25—ЗО см. Найбільш важлива умова для одержання ранньої продукції — підтримання температури повітря на певному рівні. Треба пам’ятати, що при температурі нижче 10° ріст рослин затримується, але при підвищенні її до 25—30° гальмується бульбоутворення. Оптимальні умови для росту кущів і формування бульб при температурі грунту 18—19° і повітря 22— 24°.

Поливати треба помірно, один раз на тиждень з розрахунку 50—70 л/м2.

Збирають бульби, коли під кущем урожай становитиме не менше 500 г. Якщо треба одержати товарні бульби в більш ранні строки, кущі підкопують і вибирають лише бульби потрібного розміру.