САДІННЯ ТА ДОГЛЯД

Як підготувати площу під картоплю? Спосіб підготовки залежить від типу грунту, особливостей зволоження та способу садіння бульб.

На більшості городів картоплю садять під плуг. Весною ділянку боронують, щоб зменшити випаровування вологи, розкидають органічні та мінеральні добрива. Кладуть бульби на дно борозни і наступним проходом плуга їх присипають. Одночасно приорюють добрива.

При садінні під лопату спочатку треба розкидати добрива, приорати або прикопати їх, вирівняти поверхню грунту боронами чи граблями, розмаркірувати ділянку і садити бульби на відповідній відстані.

Садять також під підгортальник. Для цього оброблену таким самим способом ділянку маркірують або ж роблять неглибокі борозни (8—10 см), розкладають у них бульби і кінним чи тракторним підгортальником (або сапкою) присипають бульби, нагортаючи гребені.

Є ще один спосіб садіння. Розкладають бульби на поверхні грунту і по маркеру так само, як у попередньому випадку, нагортають над ними гребені. Таке садіння доцільне на понижених місцях.

У районах, де весною завжди грунт перезволожений, можливе садіння картоплі у підготовлені з осені гребені. Для цього ділянку розпушують будь-яким знаряддям і формують гребені за допомогою підгортальника кінного чи тракторного або сапкою. Весною в гребені висаджують бульби.

Коли краще садити картоплю? Оптимальні строки садіння в кожній зоні зумовлюються грунтово-кліматичними умовами. Для вчасного садіння бульб має значення не стільки температура грунту, скільки готовність його до обробітку. Якщо він піддається якісному обробітку, можна висаджувати бульби незалежно від температури. Встановлено взаємозв’язок між урожаєм, строками садіння, сортом, вологістю грунту і забезпеченням рослин елементами живлення. Відомо, наприклад, що від пізнього садіння одержують менший врожай бульб, як і при нестачі опадів весною. Проте, незважаючи на переваги раннього садіння, бульби висаджені в недостатньо прогрітий грунт, часто загнивають, дають зріджені сходи. Таке явище можна спостерігати після садіння різаних бульб у дощову прохолодну весну на суглинкових грунтах. Несприятливий вплив низьких температур менший на легких піщаних грунтах.

Раніше слід висаджувати пророщені чи прогріті бульби ранньостиглих сортів з метою одержання врожаю в ранні строки. Для цього краще використовувати крупніші бульби.

Оптимальна температура для садіння 6—8° на глибині 10 см. Пророщені бульби здатні проростати в грунті вже при температурі 3—4°. Запізнення із садінням призводить до істотного зниження врожаю: на один день проти оптимального строку можна недобрати 2—3 кг бульб з площі 100 м2.

На яку глибину краще висаджувати бульби? На Поліссі, де неглибоко залягають підгрунтові води, можливі надмірні опади, оптимальний спосіб садіння гребеневий. Бульби кладуть на поверхню грунту чи на глибину 4—5 см і присипають землею за допомогою підгортальника або загортають вручну з таким розрахунком, щоб над бульбами утворився гребінь заввишки 8—10 см. При садінні під плуг глибина загортання бульб має становити не більше 10 см, під лопату — на глибину 6—8 см.

У Лісостепу і Степу на суглинкових грунтах бульби садять на глибину 8—10 см. Завжди дещо глибше слід їх висаджувати на легких грунтах, а дрібні і різані — на 2—3 см мілкіше, ніж крупні.

Занадто глибоке садіння призводить до зниження врожаю і ускладнює його збирання, зумовлює формування більшої кількості дрібних бульб. Внаслідок мілкого садіння бульби в гніздах утворюються близько до поверхні, від чого зростає

частка в урожаї позеленілих бульб, непридатних для споживання, та посилюється ураження бульб фітофторозом.

Як садити цілі і різані бульби? Цілі бульби висаджують незалежно від того, де утворилися паростки, або де розміщена більшість вічок — на вершині чи боках. Різані краще класти зрізом униз, що не обов’язково, але при цьому інтенсивніше проростають вічка і ростуть паростки. Якщо розрізану бульбу посадити зрізом уверх, паростки, що утворилися, мають для росту вгору спочатку дугою обійти материнську бульбу. Однак положення різаних бульб у грунті істотно не впливає на врожайність куща. Воно може мати деяке значення для тривалості з’явлення сходів.

Яка густота садіння доцільніша? Густота садіння повинна бути такою, щоб рослини могли сформувати добре розвинену кореневу систему, найкраще використати сонячну енергію і поживні речовини з грунту для нагромадження бульб масою не менше 50—80 г. Звичайно, щільність розміщення бульб залежить від родючості грунту, його вологості і удобрення. Надто загущене садіння не дає істотного зростання врожаю, проте призводить до збільшення кількості дрібних бульб. Тому незалежно від грунтово-кліматичної зони на городах рекомендуємо залишати ширину міжрядь 50—70 см, в рядку бульбу від бульби на відстані 20—25—35 см. Ранньостиглі сорти треба висаджувати густіше, а сорти, здатні формувати надто великі кущі і крупні бульби,— рідше.

На удобрених ділянках та родючих грунтах садять картоплю густіше, на менш удобрених — рідше. Дрібні і різані бульби слід садити густіше.

Залежно від густоти розміщення та маси бульб потрібна різна їх кількість. На 100 м2 дрібних бульб (масою 25—40 г) потрібно 15—16 кг, великих(масою 60—100 г) — ЗО—35 кг. Проте в будь-якому разі треба використовувати бульби або їх частини масою не менше 25 г. Відомо, що 3—5 % висаджених бульб не дають сходів, і щоб на городі не було пустих місць, слід на 1—2 м2 садити їх густіше, ніж потрібно, а після з’явлення сходів окремі кущі викопувати і пересаджувати на вільні місця.

Чи варто ущільнювати картоплю іншими культурами? На городах досить часто картоплю ущільнюють овочевими та кормовими культурами залежно від зони, потреб у додатковій продукції.

З метою одержання ранніх овочів її ущільнюють кропом, салатом, редискою, цибулею тощо. Для цього частину ділянки, засадженої картоплею, зразу після її садіння вирівнюють граблями і висівають по кілька квадратних метрів кожної

культури: 2 г кропу на глибину 1,5—2 см, 1 г салату на глибину 0,5 см, редиски — 4—5 г на глибину 2—3 см з розрахунку на 1 м2. Під час досходового обробітку насаджень картоплі, а також після з’явлення сходів ту частину ділянки, де посіяні зеленні овочі, обробляють вручну. Урожай їх можна збирати через 25—35 днів після сівби.

Ущільнюють картоплю також квасолею. Для чого в першій декаді травня, коли минає загроза приморозків, її висаджують у крайній рядок картоплі по периметру городу на глибину 2—3 см, в лунку кладуть 2—3 насінини. За таким самим принципом сіют кукурудзу, але через 60—70 см по 2—3 насінини в гніздо на глибину 4—5 см. Кормові буряки висівають також по периметру, а інколи і 1—2 рядки вздовж городу посередині або через 2—3 рядки картоплі розміщують рядок буряків. Глибина загортання їх насіння 4—5 см по дві-три насінини в лунку на відстані 10—15 см.

Насіння гарбузів чи кабачків висаджують у лунку по 2—3 насінини на глибину 6—4 см. Відстань між лунками 2,5—3—4 м.

Однак ущільнення картоплі овочевими чи кормовими культурами ускладнює догляд за основною культурою. Насамперед, це пов’язано з необхідністю прополювання рядків чи невеликих площ, де розміщені овочі, вручну. Крім того, застосування хімічних препаратів для захисту картоплі можливе лише після збирання редиски, кропу, салату, цибулі. Заборонено обприскувати ними рядки, в яких ростуть квасоля, буряки, кукурудза, а також гарбузи.

Але значна частина городів обробляється вручну, тому додаткові витрати праці окуповуються врожаєм овочів. Ущільнення картоплі різними культурами суттєво не знижує її врожайності.

Як доглядати за картоплею? Своєчасний, якісний, раціональний догляд забезпечує належний урожай бульб.

Сходи картоплі залежно від погодних умов, строків садіння та способу підготовки бульб з’являються через 18—22 дні після садіння, інколи — через ЗО днів. За цей час грунт ущільнюється, проростає значна кількість насіння бур’янів.

Проти них проводять своєчасні ретельні досходові і після- сходові обробітки грунту.

Перші сходи бур’янів з’являються через 6—7 днів після садіння бульб. Щоб знищити їх, городи, де картоплю садили без гребенів, боронують і через 6—7 днів повторюють. Під час боронування на початку з’явлення сходів картоплі пошкоджується до 20 % паростків, що пізніше негативно позначиться на врожаї. Тому боронувати сходи можна при їх висоті 15—20 см.

Замість боронування картоплю до сходів прополюють сапами. Це ефективний захід, але треба слідкувати, щоб не знищити при цьому паростки бульб, які знаходяться близько до поверхні.

Якщо садили гребеневим способом, тоді ефективне одночасне розпушування міжрядь з підгортанням, яке здійснюють кінними чи тракторними підгортальниками.

З появою сходів проводять одно-, дворазове розпушування міжрядь кінними чи тракторними знаряддями або вручну сапами. Глибина розпушування 10—12 см.

Глибина міжрядного обробітку після з’явлення сходів картоплі залежить від погодних умов і способу садіння. При недостатньому зволоженні грунту її зменшують до 8—10 см і розпушують один раз.

На Поліссі, в західних областях та в північному Лісостепу картоплю підгортають обов’язково. Висота гребеня має бути 18—20 см, в дощове літо та в пониженнях гребені нагортають висотою 22—24 см.

На півдні міжряддя розпушують на глибину 8—10 см один-два рази і кущі не підгортають. На більшості городів у всіх зонах після сходів їх прополюють вручну.

Незалежно від зони останній міжрядний обробіток і підгортання треба закінчувати до початку цвітіння рослин, щоб уникнути пошкодження кореневої системи та столонів, бо це негативно позначається на формуванні врожаю.

Чи обов’язкове підгортання кущів? Метою цього заходу за наявності вологи в грунті є додаткове формування столонів та створення пухкого шару грунту. Ефективність підгортання зростає за достатньої кількості опадів і в умовах зрошення чи при високому рівні підгрунтових вод.

Створення додаткового шару грунту над бульбами в другій половині літа відіграє позитивну роль у боротьбі проти фітофторозу.

У зоні достатнього зволоження (Полісся, західні області) перший раз підгортають картоплю, коли кущі досягають у висоту 15—20 см, вдруге — у фазі бутонізації. Висота гребеня повинна бути 18—20 см. Аналогічно підгортають і в Лісостепу. Підгортати рослини слід пухким грунтом.

На півдні без зрошення підгортання картоплі не практикують, бо це призводить до пересихання грунту і його перегрівання, що негативно позначається на формуванні врожаю.

Не ефективне підгортання також на піщаних та супіщаних грунтах Полісся у жарке літо з недостатніми опадами.

Чи можна одержати високий урожай без міжрядних обробітків? Для нормального росту й розвитку, а значить і для бульбоутворення картопля потребує пухкого грунту. Тому без

міжрядних обробітків можна одержати середній урожай на супіщаних і піщаних грунтах. На глинистому грунті бульби будуть дрібними, потворними і врожай низький.

Якої шкоди завдають бур’яни? Вони використовують частину внесених поживних речовин, затінюють картоплю, використовують воду, сприяють поширенню шкідників та хвороб. Якщо город забур’янений, врожай картоплі знижується, бульби утворюються дрібні, з меншим вмістом крохмалю, вітамінів через значне затінення рослин.

Встановлено, що на кожний центнер бур’янів урожай бульб знижується на 0,5—1,5 ц.

На одиницю сухої речовини, наприклад, дика редька випаровує 770 частин води, лобода — 800—900, осот рожевий — 1000 одиниць води. Осот польовий виносить з грунту азоту в 1,5 раза, калію в 2 рази більше, ніж, наприклад, зернові культури.

Більшість бур’янів мають надто високий коефіцієнт розмноження. Так, одна рослина осоту рожевого дає 35 500 насінин, лободи білої — 100 000, щириця — 500 000 насінин.

Бур’яни на наших городах можна розподілити на дві групи: малорічні (мишій сизий, лобода біла, редька дика, гален- зога дрібноквіткова тощо) та багаторічні (пирій повзучий, хвощ польовий та інші).

У боротьбі проти бур’янів потрібно не допускати достигання насіння і його осипання, для чого слід виполювати їх на городах і скошувати на межах, узбіччях доріг, уздовж осушувальних і зрошувальних каналів, на необроблюваних землях, розміщених недалеко від городів;

не допускати поширення насіння бур’янів з гноєм і компо- стами, тому органічні добрива повинні бути напівперепрілими;

треба знищувати однорічні бур’яни боронуванням чи ручним прополюванням;

для знищення пирію повзучого при всіх обробітках грунту слід вигрібати його кореневища або вибирати вручну;

осоти при з’явленні сходів необхідно знищувати систематично протягом усього вегетаційного періоду, щоб виснажити його кореневу систему, яка втрачає при цьому здатність проростати.

Систематична боротьба з бур’янами на городах протягом кількох років сприяє очищенню їх.

Чи доцільно на городах застосовувати проти бур’янів хімічні засоби? У колгоспах та радгоспах на посівах картоплі проти бур’янів широко використовують хімічні препарати — гербіциди. Своєчасне якісне їх внесення у відповідних дозах забезпечує знищення 80—90 % бур’янів. Але