ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ ПРИ ЛІТНЬОМУ САДІННІ І В ДВОВРОЖАЙНІЙ КУЛЬТУРІ

З якою метою садять бульби влітку? У південних і пів­денно-східних областях України картопля вироджується, тобто втрачає продуктивність внаслідок дії кількох несприят­ливих факторів. Насамперед, у цих областях бульбоутво­рення відбувається в умовах високих температур повітря і грунту та нестачі вологи, що не відповідає біологічним ви­могам культури. Це екологічні причини виродження.

Друга причина зумовлена ураженням рослин вірусами, які викликають різні захворювання: зморшкувату мозаїку, скручування листків, готику тощо. Переносниками вірусів є попелиці, які на півдні дуже поширені, внаслідок сприят­ливих умов для їх розвитку і живлення на численних пло­дових і овочевих культурах. При весняному садінні картоплі період формування бульб збігається з масовим льотом по­пелиць, що і викликає значне ураження рослин вірусами.

Тому в степовій зоні садивний матеріал картоплі, як пра­вило, не вирощують, а завозять з північних і західних облас­тей республіки.

Проте виростити здорові садивні бульби в Степу все ж таки можна, якщо бульбоутворення відбуватиметься пізніше, коли знижується температура грунту і повітря, а також змен­шується чисельність попелиць. На цій основі розроблені два способи одержання високоякісних насінних бульб: літнє са­діння бульбами минулорічного врожаю і літнє садіння сві­жозібраними бульбами.

Під літнє садіння грунт готують за технологією чорного

пару, тобто до середини літа підтримують грунт у чистому стані з метою нагромадження вологи і поживних речовин.

В останні роки на зрошуваних землях як попередник літ­ніх насаджень використовують і зайняті пари. На городі можна виростити врожай редиски, салату, зеленого горошку, ранніх огірків, цибулі, на перо тощо. Складність полягає в збереженні насінних бульб з урожаю минулого року, для чого потрібен холодний погріб або холодильна установка.

Що таке двоврожайна культура? Це значить одержати за один сезон два вегетативних покоління, з високим коефі­цієнтом розмноження. Перше садіння здійснюють торішніми бульбами, друге — свіжозібраними від весняних насаджень. Такий спосіб дає змогу розмножити цінні сорти, раціонально використати землю, інтенсифікувати городництво.

На півдні України цим методом одержують здоровий насінний матеріал нижчої собівартості за рахунок відмови від завозу його із західних і північних областей. Використан­ня для весняного садіння насінних бульб, одержаних з дру­гого врожаю, підвищує врожай бульб на 14—21 %, сприяє підтриманню завезеного сорту протягом багатьох років у здо­ровому стані.

На півдні для росту і розвитку картоплі сприятливі два періоди — весна і осінь. Завдяки двоврожайній культурі обидва періоди використовуються максимально. Цей метод виник у розвиток відомого способу літніх насаджень кар­топлі, в якому найскладніший елемент — збереження садив­них бульб від серпня минулого року до липня поточного, тобто протягом майже року.

Складність у застосуванні двоврожайної культури поля­гає у виведенні бульб першого врожаю із стану спокою, пробудження бруньок і одержання рівномірних сходів.

Науково-дослідні установи і практики розробили техноло­гію вирощування високих урожаїв бульб як у перший, так і в другий строки садіння. У сумі два врожаї високоякісних бульб нерідко становлять 400 ц/га.

Які особливості агротехніки при літньому садінні? Грунт починають готувати після збирання врожаю попередньої культури: збирають рештки врожаю, проводять поверхневе розпушення, щоб створити умови для проростання бур’янів. Вносять перегній, фосфорні і калійні добрива, попіл, курячий послід та інші місцеві добрива і перекопують ділянку.

Навесні закривають вологу, а через деякий час переко­пують, після чого стежать, щоб ділянка аж до садіння була у пухкому стані, чистою від бур’янів.

Якщо літні насадження картоплі йдуть другою культурою, то за 8—10 днів до садіння бульб здійснюють вологозаряд-

ковий полив і перекопують грунт на глибину 18—20 см, по­верхню вирівнюють граблями.

Бульби торішнього врожаю або завезені з інших областей викладають на стелажі чи в ящики на тривале пророщування, готують до садіння (див. с. 78). Дуже важливо правильно встановити строк садіння. Чим раніше посадиш, тим вищий одержиш урожай, але при цьому значно погіршується якість бульб. Запізнення із садінням призводить до помітного зни­ження врожаю. Важливе значення мають і сортові особли­вості. Приблизні строки садіння — від 5 до 25 липня. В кож­ній місцевості підбирають свої оптимальні строки. Так, у Сте­пу ранні сорти висаджують 15—25, середньостиглі — 10—15 липня, у Лісостепу — відповідно 10—15 і 5—10, на Поліссі — ранні сорти 5—10 липня.

Бульби садять на глибину 5—6 см за схемою 60X30— 25 см. Догляд за посівами полягає у періодичному до- і після- сходовому боронуванні граблями, а після сходів — розпу­шенні міжрядь та підгортанні кущів. Коли рослини матимуть у висоту 10—12 см, поливають з розрахунку ЗО—40 л/м2, другий полив проводять у фазі бутонізації. Його здійснюють одночасно з підживленням суперфосфатом (10 г/м2). За вегетаційний період проводять ще 2—3 поливи по 40— 50 л/м2. Слідом за поливом міжряддя глибоко розпушують. Після останнього кущі ретельно підгортають, особливо на Поліссі і в Лісостепу, щоб запобігти підмороженню бульб під час вересневих приморозків.

Як зберегти насінний матеріал до літнього садіння? На півдні садіння у літні строки проводять 15—25 липня, в Лі­состепу — на 5—10 днів раніше. Тому садивні бульби дово­диться зберігати протягом 8—11 місяців. Якщо не дотриму­вати певних правил, доводиться багаторазово обламувати паростки на бульбах, що призводить до утворення нитко­подібних паростків, від чого одержують маловрожайні рос­лини. Крім того, бульби в процесі зберігання втрачають вологу, зморщуються, в них значно зменшується вміст по­живних речовин, особливо вітаміну С, внаслідок чого ослаб­люється функція проростання.

Є кілька способів зберігання картоплі, за яких бульби не проростають. Бульби зберігають у траншеях з додатковим укриттям у кінці зими, тобто траншею вкривають шаром снігу 25—ЗО см або соломи — 60 см. Більш ефективний спосіб, коли по обидві поздовжні боки траншеї на відстані 0,7— 0,8 м восени викопують канави завширшки 0,5 і глибиною

1—     2 м, які зимою забивають снігом або льодом, а весною вкривають тирсою чи соломою.

За другим способом з осені копають траншею шириною

по верху 1 м, внизу 0,5—0,6 м, глибиною 1 м. Зимою порожня траншея промерзає, для чого періодично з неї вичищають сніг. Весною на дні траншеї залишають шар снігу 5—7 см, який застилають матами або соломою, а стінки вкривають також матами або рубероїдом і заповнюють бульбами, а зверху вкривають поліетиленовою плівкою, папером чи ру­бероїдом, потім насипають сніг шаром завтовшки ЗО—80 см, тирсу — 20—25 або торф — 25—30 чи гній — 50 см.

Проростання садивних бульб можна затримати також хімічними засобами. За 2—3 тижні до збирання врожаю картоплиння обприскують препаратами ГМК, МГ-Т або пе­ред закладанням на зберігання бульби обробляють препа­ратами М-1, М-2, ТХНБ тощо.

Насінні бульби зберігають до літнього садіння шляхом тривалого пророщування. Спочатку їх зберігають у погребі чи в траншеї описаним вище способом, а потім викладають в ящики, на стелажі чи в плетені сітки. Неодмінна умова — зберігання в добре освітленому приміщенні при високій во­логості повітря, для чого щодня розбризкують воду, змочують підлогу, ящики і бульби, інакше вони зморщуються або му­міфікуються.

Коли збирають і як зберігають бульби від літнього са­діння? Картоплю літнього садіння збирають залежно від погодних умов до початку відмирання бадилля або через

5—      6 днів після загибелі його від приморозків. Шкірка на бульбах грубішає і не здирається. У Степу слід збирати вро­жай не пізніше ЗО жовтня, Лісостепу — 20 жовтня, на По­ліссі— 10 жовтня. Збирати, перевозити і зберігати бульби необхідно дуже обережно, адже шкірка на них ще ніжна і легко пошкоджується, що призводить до ураження їх хво­робами.

Бульби від літнього садіння треба зберігати в сховищі в ящиках або насипом невеликим шаром (ЗО—40 см). Слід врахувати, що молоді бульби посилено дихають, для чого потребують кисню, тому провітрювання сховища має дуже важливе значення.

Щойно викопані бульби містять багато вітаміну С, ре­дукованих сахарів, фізіологічно активних речовин, завдяки чому вони дуже корисні в харчуванні, але їх смак поки ще не досягає вищої оцінки. Його бульби набирають дещо піз­ніше, коли редуковані сахари перетворяться на крохмаль, відбудуться інші процеси післязбирального дозрівання.

Бульби від літнього садіння відзначаються високими на­сінними властивостями, тому частину їх слід залишити для садіння в наступному році. Зберігають їх при температурі

2—      4 °С і вологості повітря 80—85 %, охороняють від ура-

ження хворобами, якщо потрібно, перебирають.

Як вивести із спокою сплячі бруньки на молодих бульбах весняного садіння для висаджування їх влітку? Відомо, що бруньки на бульбі деякий час після збирання врожаю не про­буджуються, тобто вони перебувають у стані спокою. Виво­дять їх з цього стану за спеціальною технологією. Свіжо­зібрані бульби ріжуть на частки з 2—3 вічками масою по 20—ЗО г. На дрібних цілих бульбах роблять надрізи для пов­нішого проникнення у тканини стимулюючих речовин. Зви­чайно, частки великих бульб забезпечують вищий урожай, ніж дрібні цілі бульби.

Як стимулюючі речовини використовують тіосечовину в 2%-й концентрації (200 г на 10 л води), в суміші з 0,0001 %-м гібереліном (1—2 мг/л). Ефективна також 0,02%-на гуміно­ва кислота (200 мг/л). Гіберелін і гумінова кислота в суміші

з  тіосечовиною не тільки сприяють пробудженню бруньок, а й посилюють ріст та розвиток кущів.

Розчиняють речовини в такому порядку: спочатку готують 2%-й розчин тіосечовини у невеликій кількості теплої води. Гіберелін слабо розчиняється у воді, тому його розводять у спирті, а потім додають воду. Щоб бульби не загнивали, не уражувались хворобами, у розчин стимулюючих речовин додають препарат ТМТД — на 10 л розчину 0,8—1 кг пре­парату. Для 100 кг бульб потрібно 0,2 кг ТМТД.

Порізані бульби занурюють у готовий розчин на ЗО— 60 хв, після чого вони готові до садіння.

Збирання врожаю бульб, їх різання, обробка розчином і висадження в грунт здійснюють за один день. Але якщо забезпечити сприятливі умови для зберігання їх, ці операції можна розтягнути і на місяць без зниження схожості бульб. Свіжозібрані бульби слід оберігати від сонячних опіків.

Які особливості вирощування картоплі першого строку садіння? Перший урожай достигає протягом двох місяців і становить 2—2,5 кг/м2. Майже такої самої маси досягає картоплиння, на що рослини витрачають багато поживних речовин. Але в грунті мають залишатися певні їх запаси для формування другого врожаю, який буде ще вищий. Тому ділянку під два врожаї готують заздалегідь, з осені. Вносять перегній по 8—10 кг/м2, суперфосфат і калійну сіль по 50— 60 г/м2, деревний попіл і курячий послід (по 0,5—1 кг/м2). Після чого грунт перекопують. Навесні розсівають аміачну селітру по 40—50 г/м2, розпушують поверхню грунту (так зване закриття вологи), а перед садінням ще раз розпушу­ють. Висаджують ранні та середньостиглі сорти, в яких легше порушити період спокою: Білоруську ранню, Боро- дянську, Вармас, Житомирянку, Незабудку, Огоньок, Пріє-

кульську ранню, Царникавську, Чарівницю та інші. За 40— 45 днів до садіння бульби викладають для проростання на світло. Температура у перші 6—7 днів має становити 20 °, а в останні 8 °. Перед садінням бульби замочують у розчи­нах мінеральних добрив, порошковидного фосфобактерину (2 г на 10 л води) та препарату ТМТД (0,5 кг на 10 л води). Садять за схемою 60Х 25 і 60Х ЗО см на глибину 5—6 см.

До появи сходів проводять 2—3 боронування, а відразу після сходів — глибоке розпушення міжрядь і підгортання рослин. За вегетацію двічі підживлюють: перший раз вносять 10 г/м2 аміачної селітри під час першого розпушення між­рядь, другий — 10 г суперфосфату і 5 г калійної солі під друге підгортання. На початку бутонізації при потребі проводять перший полив, наступні — через кожні 10—12 днів.

Важливо визначити строк збирання бульб різних сортів,, щоб вони не постаріли, бо такі бульби важче вивести із стану спокою регуляторами росту. Небажане і надраннє збирання, так як молоді бульби після їх садіння загнивають і дають нерівномірні сходи.

Починають збирання відразу після масового цвітіння при зеленому картоплинні, коли шкірка бульб легко здирається пальцями. Із 100 м2 можна зібрати 200—250 кг бульб.

Як використати для садіння свіжозібрані бульби? Площу під друге садіння готують з осені за тією самою технологією, що і під перше. Навесні закривають вологу, поливають і роз­пушують грунт, знищують бур’яни. Щоб доцільніше викорис­тати площу, її можна зайняти редискою, цибулею, салатом, ранніми огірками і ранньою картоплею, тобто виростити два врожаї на одній ділянці.

Зразу після збирання перших культур ділянку очищають від рослинних решток, розсівають повне мінеральне добриво по 40—50 г/м і перекопують грунт на глибину 18—20 см. За три дні до садіння проводять вологозарядковий полив, а в день садіння грядку вирівнюють граблями.

Як довели науковці, для різних сортів оптимальні строки літнього садіння свіжозібраними бульбами неоднакові. Так, для Прієкульської ранньої він настає 15—20 червня, Цар- никавської і Бородянської — 20—ЗО червня, Смачної і Сто­лової 19—1—5 липня.

Підготовлені бульби висаджують за схемою 60Х 15— 20 см або 70Х 15—20 см на глибину 4—5 см. Перші 5—6 днів після садіння, поки з’являються паростки на бульбах, слід підтримувати вологість грунту в межах 75—80 % польової вологоємності, а в наступні 14—15 днів (до масових схо­дів) — 90—95 %. За відсутності дощів проводять 1—2 по­ливи. Після кожного поливу або дощу ділянку боронують.

Грунт постійно повинен бути в розпушеному стані, щоб повіт­ря вільно проникало до бульб, які посилено дихають і потре­бують кисню. У разі поганої аерації вони можуть задихну­тися і не прорости. Сходи з’являються на 18—20-й день після садіння. За період мають бути здійснені 2—3 розпушення і підгортання рослин, 1—2 підживлення.

Проводять боротьбу проти колорадського жука і фіто­фторозу (див. с. 163, 167). Урожай збирають у жовтні. Буль­би перебирають і закладають на зберігання, частину — на насіння.

Як правильно зрошувати картоплю при двоврожайній культурі? На півдні оптимальна зрошувальна норма для ви­рощування першого врожаю— 1500—1800 м3, або 150— 180 л/м2. Перший полив здійснюють через 2—3 дні після садіння дощуванням у нормі 25 л/м2. У фазі бутонізації про­водять другий полив по нарізаних борознах у нормі 45 л/м2 і два поливи під час цвітіння по 55 л/м2.

Готуючи ділянку під друге садіння здійснюють волого- зарядковий полив за 3—4 дні перед садінням у нормі ЗО— 50 л/м2. Через 2—3 дні після садіння проводять перший зволожувальний полив у нормі 25 л/м2. Наступні зволожу­вальні поливи проводять через кожні 5 днів до повних сходів, після чого нарізують борозни, по яких здійснюють 3—4 веге­таційних поливи у нормі 35—50 л/м2. Зрошувальна норма при літньому вирощуванні (друге садіння) становить 2000— 2500 м3, або 200—250 л/м2.

Поливи поєднують з внесенням мінеральних добрив і гно­ївки, які розчиняють у воді. Відхилення від схеми зрошення бувають, якщо випадають дощі. Необхідно слідкувати за вологістю грунту і черговий полив проводити, якщо його во­логість буде нижчою 70 % польової вологоємності.

У Лісостепу зрошення потрібне в періоди, коли довго не йдуть дощі. Два—три поливи у нормі 25—ЗО л/м2 підвищують урожай бульб на 20—25 %.

Якщо на рослинах з’являються плями фітофторозу, поли­ви тимчасово припиняють і відновлюють їх, коли мине небез­пека масового розвитку хвороби.

Які врожаї одержують при двоврожайній культурі? Вро­жайність залежить від сорту. Якщо є бажання одержати перший урожай ранніх бульб, копати починають на початку червня і задовольняються невисоким урожаєм — 0,8— 1,0 кг/м2, або 150—200 г з куща. Через 2—3 тижні він збіль­шився вдвоє, а в кінцевому рахунку і до 2—2,5 кг/м2, або 200—250 ц/га.

Рівень другого врожаю залежить від строків настання приморозків, які знищують картоплиння, а також від ура­