Сисні шкідники

Грушева листоблішка (медяниця) — темно-коричнева комаха до 3 мм завдовжки. Поширена по всій території України, але шкодить переважно в Степу та Лісостепу. Перезимовують дорослі комахи у щілинах кори, дуплах та під опалим листям. Рано навесні до розпускання бруньок самки починають відкладати яйця на тонких гілках біля бруньок. Личинки відроджуються під час розпускання бруньок і починають висмоктувати сік із бруньок, листків, молодих пагонів, квітконіжок, а личинки другого та третього поколінь — навіть із плодів. Живлячись, вони виділяють солодку липку рідину (медяна роса), на якій розвиваються сажкові гриби.

Протягом літа у Лісостепу України розвивається чотири покоління грушевої медяниці, а в Степу — п’ять. Одна самка відкладає від 400 до 1200 яєць. Якщо дерева дуже заселені медяницями (личинками і німфами), спостерігається опадання листків, квіток, плодів і навіть засихання пагонів.

Комоподібна щитівка — пошкоджує усі плодові й багато лісових культур, а з плодових найбільше яблуню, грушу та айву. Зимують яйця під щитком самки. Щитки самки мають у довжину 3—4 мм, вигнуті у вигляді коми, у самців вони у два рази коротші й рівні. Личинки відроджуються у травні, після цвітіння яблуні та груші і поширюються по гілках, де присмоктуються до кори. Після першої линьки вони перестають рухатися (бо втрачають ноги) і вкриваються щитком. Якщо дерева дуже заражені, пошкоджена личинками кора відмирає, дерева сильно ослаблюються і на них нападають короїди.

Устрицеподібна, або несправжня каліфорнійська щитівка завдає шкоди сливі, груші, айві та іншим породам. Доросла самка має округлий щиток із концентричними колами, усередині жовтий або оранжевий, а по краях темно-сірий або буро-коричневий. У самки щиток завдовжки 1—2 мм, у самця — близько 1 мм. Зимують личинки. У червні — липні самка відкладає до 80 яєць, із них відроджуються личинки, які розповзаються по гілках і присмоктуються до молодої кори. Пошкоджені щитівкою гілки і навіть дерева засихають.

Грушевий клоп пошкоджує грушу, айву, яблуню та інші плодові та деякі лісові породи. Доросла комаха має чорне, плоске, округле тіло до 3 мм завдовжки, з прозорими крилами. Зимує дорослий клоп під опалим листям та в щілинах кори. Навесні під час цвітіння у кронах дерев клопи спарюються і самки відкладають яйця у тканину з нижнього боку листків. Днів через 15—20 відроджуються личинки, які живуть колоніями на нижньому боці листків. Через ЗО—35 днів вони перетворюються у дорослих комах, які знову відкладають яйця. Зимують дорослі клопи другого покоління.

Пошкоджені листки зверху стають світло-жовтими або майже білими, а знизу вкриваються липкими виділеннями клопів і починають засихати й опадати.

Грушевий галовий кліщ завдає шкоди листкам груші і дуже рідко яблуні. Він дрібний (можна побачити тільки в лупу), видовжений, має дві пари ніг. Зимують дорослі кліщі у бруньках. Навесні вони переміщуються на листки й висисають із них сік. Зверху на пошкоджених листках з’являються здуття (гали) із отворами на нижньому боці листків. Через отвір кліщ залазить у здуття й відкладає там яйця. За літо розвивається кілька поколінь. При сильному розмноженні листки чорніють і відмирають.

Червоний плодовий кліщ пошкоджує грушу, айву та інші породи. Поширений по всій Україні, але найбільшої шкоди завдає на Поліссі; та в західних областях, в останні роки значно пошкоджує дерева і в південних областях України.

Самки завдовжки 0,4 мм вишнево-червоного кольору з чорними плямами на боках. Тіло широкоовальне, зверху випукле, знизу плоскувате. На спині голкоподібні щетинки, які сидять на високих білих горбиках. Самці завдовжки 0,3 мм, бурувато- або оранжево-червоні. Тіло слабовипукле, з верхнього і нижнього боків видовжене, звужується до заднього кінця. Яйце завдовжки 0,14— 0,15 мм, червоне або оранжеве, округле, з довгим, тонким стебельцем на вершині. Личинка з трьома парами ніг, до 0,17 мм завдовжки. Німфи мають чотири пари ніг, червонувато-коричневі або жовто-зелені, 0,2—0,4 мм завдовжки.

Зимують яйця на корі пагонів біля основи плодушок і в розвилках гілок. Відродження личинок починається у фазі рожевого бутона у яблуні. Після відродження личинки переповзають по гілках на молоді листочки і висмоктують із них сік. У кінці цвітіння з’являються самки, які живуть 12—40 днів і відкладають по 60— 150 яєць.

Протягом весни і літа в Україні буває 5—6 поколінь червоного плодового кліща. У липні — серпні з’являються самки, які протягом 2—3 місяців відкладають зимуючі яйця.

З настанням приморозків самки і личинки, які не закінчили розвиток, гинуть. При масовому розмноженні червоний плодовий кліщ викликає значне послаблення плодових дерев. На пошкоджених листках утворюються світло-жовті плями уздовж жилок, а згодом листки набувають сіруватого кольору.

Глодовий кліщ пошкоджує яблуню, грушу, айву та зустрічається і на інших плодових культурах. Зимують запліднені самки колоніями у щілинах кори, під опалим листям та у верхньому шарі грунту. Дорослий кліщ червоного кольору. Від бурого плодового кліща відрізняється тим, що утворює павутинні нитки. Живе колоніями. Навесні самки перелазять у кору, де висмоктують сік із листків, засновуючи їх павутинням. Там же відкладають яйця. Протягом літа розвиваються 2—3 покоління. Пошкодження подібне до пошкодження бурим плодовим кліщем.