Розділ 8

ЗРОШЕННЯ ГРУШІ ТА АЙВИ

СПОСОБИ ПОЛИВУ

У практиці зрошення плодових культур найчастіше застосовують надземні способи поливу, зокрема полив у чаші, борозни, чеки, дощування з допомогою пересувних дощувальних агрегатів, пересувного та іригаційного обладнання і стаціонарних систем.

В. І. Водяницький, Г. В. Ястреб, А. Ф. Литвиненко та Л. С. Шабанова (1981) існуючі види поливів розділяють на поверхневий, дощування та крапельний. Поверхневий полив застосовують на невеликих площах (50—100 га) з достатньо дренованими грунтами.

У зерняткових садах найбільш поширеним є спосіб поливу по борознах. Відстань між борознами на легких грунтах становить 0,6 м, на середніх — 0,7 і на важких — 0,9. Враховують також вік дерев, площі живлення, а також водопроникність та контур зволоження грунту. Вода при цьому розподіляється у частині міжрядь саду, де нарізано борозни.

На ділянках із схилом до 0,002 та слабкою водопроникністю грунту поливають по борознах, що затоплюються. Якщо грунти більш спадисті, то для запобігання ерозії канавки нарізують поперек схилу довжиною 40—80 м і глибнною 18—25 см. Величину поливного току в одній канавці встановлюють у межах 2—3 л/с. Подавати воду до канавок (борозен) можна за допомогою сифонів та гнучких трубок. Але даний спосіб поливу не дає можливості змочувати площу під деревами, а між тим під їх кронами вода витрачається з грунту інтенсивніше, ніж із міжрядь.

На добре вирівняних ділянках із грунтами важкого механічного складу можна проводити полив смугами. Ширина цих смуг обмежується земляними валиками висотою 12—17 см і довжиною від 70 до 300 м залежно від водно-фізичних властивостей грунту. Витрата води при цьому способі поливу становить від 1 до 10 л/с на 1 м смуги.

Менш поширений спосіб поливу у чаші, що забезпечує подачу води під кожне дерево. При цьому розміри (діаметр) чаш збільшуються з віком дерев та збільшенням розмірів крон. Недоліком даного способу зрошення є велика витрата поливної води та обмежена можливість її регулювання, а також небезпека заболочування площі у межах горизонтальної проекції крони. Неперспективність способу аргументується також великими затратами та частою невідповідністю елементів рельєфу зрошуваного саду.

Найпрогресивнішим способом зрошення є дощування. Воно дає можливість повністю механізувати обробіток грунту, більш рівномірно розподіляти поливну воду за різних умов рельєфу. При цьому підвищується коефіцієнт корисної дії води порівняно з іншими способами поливу, знижується трудомісткість робіт, зменшується ймовірність заболочення та засолення грунтів.

Важливою умовою при дощуванні є те, що інтенсивність дощу, тобто кількість води, що подається на поливну площу у певний відрізок часу, не повинна перевищувати водопроникності грунту або інтенсивності вбирання із тим, щоб вода не нагромаджувалась на поверхні та не спричиняла ерозію.

Для поливу садів на невеликих площах використовують розбірні (переносні) установки типу КИ-50 «Сигма», КДУ-55М або КСИД-10. Установка КИ-50 «Радуга» складається із пересувної насосної станції, дощувальної установки з апаратом «Роса-3» та гідропідживлювача. Із однієї позиції машина може зрошувати площу в 1,04 га. Установка «Сигма»-50Д укомплектована насосною станцією та переносною дощувальною установкою 50Д і поливає з однієї позиції до 1 га саду. Сезонна продуктивність цих установок не перевищує 50 га саду.

Більш продуктивними є далекоструминні дощувальні установки ДДН-45, ДДН-70, ДДН-100 та ДДН-150, які забезпечують більш рівномірний розподіл поливної води. За сезон однією машиною можна обслуговувати від 80 до 120 га насаджень. Проте ефективність цих установок знижується у садах з високими (понад 4 м) кронами. Тому завданням по підготовці таких насаджень до поливів є обов’язкове обмеження розмірів крони.

В Інституті зрошуваного садівницгва УААН розроолено спосіб поливу плодових культур способом дощування з індивідуальним вологозабезпеченням дерев. При цьому способі на глибині 30—40 см через міжряддя прокладають трубопроводи, від яких до кожного дерева роблять відгалуження з дощувалками. Основні переваги методу — рівномірність розподілення води у межах поливної ділянки, можливість повної механізації зрошення та догляду за грунтом і плодовими деревами, підвищення врожайності дерев на 25—40 %, раціональніше використання поливної води.

В окремих господарствах для зрошення садів використовують шлейфи Метельського, СДУ-Ш, ДШК-20/600 або ДШ-25/300С. За цього способу використовують воду від гідрантів закритої зрошувальної мережі, а установки пересувають уздовж міжрядь від одного гідранта до іншого за допомогою трактора-буксировщика. Одним трактором одночасно можна обслуговувати 8—16 шлейфів. Але ці установки широкого застосування не одержали.

Вчені Інституту зрошуваного садівництва для великих агропромислових комплексів по садівництву рекомендують стаціонарні системи надкронового дощування, а також стаціонарні системи підкронового дощування, що дозволяють зволожувати грунт та приземний шар повітря.

Одним із перспективних способів поливу для садів на слаборослих підщепах та пальметних садів є крапельний, який дозволяє повністю механізувати і автоматизувати процеси зрошення, економно витрачати поливну воду та рівномірно зволожувати грунт залежно від характеру вбирання підгрунтової води кореневою системою дерев.