БІОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ВИСОКИХ УРОЖАЇВ

Груша та айва відрізняються від інших культур рядом біологічних та біохімічних особливостей. Найважливішими з них вважаються зимостійкість, врожайність, якість плодів, а також характер розвитку кореневої системи у конкретних грунтово-кліматичних умовах.

Ступінь зимостійкості дерева та окремих його частин, як уже зазначалось, істотно залежить від стану і віку дерев, метеорологічних умов, врожайності та рівня агротехніки. Виходячи з цього, для закладання саду потрібно добирати стійкі сорти та підщепи, максимально використовувати особливості рельєфу, садозахисних насаджень, переваг тієї чи іншої конструкції саду, а в процесі догляду за грунтом та рослинами вміло застосовувати комплекс агротехнічних заходів по збереженню і нагромадженню вологи та елементів мінерального живлення, своєчасному закінченню ростових процесів і підготовки рослин до зими. У підвищенні морозостійкості дерев дуже важливу роль відіграють метаболізм вуглеводів і рівень водозабезпеченості тканин у зимовий період. Останнє можна регулювати заходами обробітку та утримання грунту і зрошення саду (вологозарядкові поливи тощо).

При формуванні та обрізуванні дерев необхідно враховувати такі біологічні особливості, як полярність, цикл листорозміщення, морфологічний паралелізм, габітус крони, пагоноутворювальну здатність, періоди росту і плодоношення дерев тощо. Знаючи ці особливості, садівник може правильно сформувати крону та вміло поєднувати різні способи обрізування дерев, підтримувати процеси росту й плодоношення плодових рослин у стані біологічної рівноваги. З іншого боку, це дозволяє максимально використовувати умови навколишнього середовища для кращої взаємодії з ними усіх частин і органів плодового дерева.

Не менш важливу роль у підвищенні продуктивності багаторічних насаджень відіграють фізіологічні й біохімічні перетворення, що відбуваються у рослинному організмі. Серед них пріоритетне значення має фотосинтез. У процесі фотосинтезу у хлоропластах зелених листків за допомогою світла і вуглекислоти повітря, води та мінеральних речовин у рослинах утворюється понад 9/10 вуглеводів та інших сухих речовин. Окремі, процеси фотосинтетичної діяльності тісно переплітаються між собою, але найкращі умови для здійснення цієї функції створюються за оптимального поєднання всіх ендогенних та екзогенних факторів.

Основними факторами, що визначають активність фотосинтезу, є величина листкової поверхні дерева та інтенсивність сонячного освітлення. Встановлено, що для нормального росту на кожен плід повинно припадати не менше 40—70 листків.

У питаннях підвищення продуктивності плодових культур важливо враховувати також спрямованість вегетативного і генеративного розвитку. Встановлено, що механізм переходу до генеративного розвитку, зокрема формування плодових бруньок і зачатків квіток, пов’язаний з наявністю особливих ростових речовин, гормонів, стимуляторів та інгібіторів росту, ДНК та РНК. Процеси диференціації квіткових бруньок, безперечно, пов’язані з підвищенням концентрації у клітинному соку вуглеводів (цукрів), а останнє досягається насамперед наявністю достатнього водозабезпєчення та мінерального живлення рослин. Вважають, що процеси закінчення росту пагонів сприяють нагромадженню в конусах наростання нуклеїнових кислот і білків, а також гормональних речовин, які викликають індукцію цвітіння.

Отже, у процесі розробки технології закладання і вирощування високопродуктивних промислових садів груші та айви слід передбачати: правильний вибір ділянки та грунтових умов; добір сортів, що плодоносять щорічно; створення конструкції насадження, яка б забезпечувала найбільш раціональне використання землі та високу продуктивність дерев; проведення комплексу агротехнічних заходів, що забезпечують щорічний активний ріст кореневої системи та однорічних приростів; раціональну систему обрізування дерев, спрямовану на економне витрачання поживних речовин (зменшення кількості скелетних і допоміжних гілок, а також плодових утворень); утворення достатньої кількості добре освітлених здорових листків; надійний захист насаджень від хвороб та шкідників, спрямований на утримання листків і надземної частини дерева в цілому у здоровому фітобіологічному стані та одержання біологічно чистих плодів з високими товарними якостями.