НАЙБІЛЬШ НЕБЕЗПЕЧНІ ХВОРОБИ ГРУШІ ТА АЙВИ

Парша яблуні та груші поширена скрізь, де ростуть дерева яблуні і груші, але в посушливих місцевостях розвивається слабко. Збудник хвороби — гриб, який зимує на опалому листі. Навесні спори розвиваються, достигають і розсіюються при середньодобовій температурі повітря +7—8 °С. Для проростання спор необхідна волога, тому хвороба швидко розвивається у дощові роки.

Збудник парші пристосований до живлення яблуні або груші. Парша яблуні не уражує грушу і навпаки. На початку літа на листках яблуні з’являються оливкові плями, які згодом вкриваються темним бархатистим нальотом. Подібні плями утворюються і на плодах. Якщо плід уражується у період росту, у місці ураження розростання тканини припиняється, м’якуш стає дерев’янистим, вкривається темними плямами і тріщинами.

Парша груші подібна до парші яблуні, але уражує й гілки. На листках груші частіше з нижнього боку з’являються темні бархатисті плями. Хвороба знижує врожай і його якість, викликає передчасний листопад, зменшує приріст пагонів і знижує їх морозостійкість, а у груші, крім того, викликає всихання гілок.

Чорний рак — грибна хвороба, поширена у різних плодових зонах України. Уражує яблуню, грушу, абрикос, зрідка сливу й вишню. Частіше хворіють дерева, ослаблені внаслідок недостатнього догляду та пошкоджені сонячними опіками і морозобоїнами. Збудник хвороби зимує на уражених гілках. Навесні оселяється на листках і гілках, якщо на них є механічні пошкодження. На уражених листках і плодах утворюються світло- бурі плями з концентричними колами. Уражені листки опадають, плоди загнивають, а шкірочка вкривається маленькими, темними, випуклими крапками (плодоношення гриба). Кора на гілках зморщується, темніє і відмирає, після чого утворюються рани, які призводять до загибелі дерева.

Плодова гниль — дуже поширена грибна хвороба, що уражує плоди яблуні, груші, вишні та інших плодових порід. Зимує збудник хвороби у муміфікованих плодах, які залишаються висіти на деревах. Навесні на цих плодах розвиваються світло-сірі подушечки, розміщені концентричними колами від місця ураження, на яких утворюються спори гриба — джерело зараження. Поширюють хворобу комахи, особливо казарка, личинки якої живляться лише гнилим м’якушем плодів. Уражені плоди спочатку вкриваються бурими плямами, м’якуш стає пухким, пізніше на плямах утворюються подушечки. Плоди опадають або залишаються на дереві, зморщуються, муміфікуються. Інколи вони стають чорними, блискучими. До ураження плодів плодовою гниллю призводить градобій. Із ураженими плодами хвороба потрапляє в плодосховище і там продовжує розвиватись. Тому на зберігання треба відбирати здорові, механічно не пошкоджені плоди.

Борошниста роса яблуні та груші, попелюха зустрічається в розсадниках і плодоносних садах. Збудник зимує у бруньках на уражених гілках. Хвороба дуже шкідлива, особливо в розсаднику. Розвитку хвороби сприяє висока температура повітря при великих росах. Періодично розвиток цієї хвороби набуває характеру епіфітотії. Навесні листки й молоді пагони вкриваються білою борошнистою поволокою, яка згодом темніє. Гілки припиняють ріст, часто викривлюються, листки недорозвиваються, нерідко скручуються. Уражені хворобою гілки сильніше пошкоджуються морозами.

Бура плямистість груші, буруватість листків груші — грибна хвороба, поширена у шкілках і розсадниках. Збудник зимує на опалому листі та однорічних пагонах. Хвороба дуже розвивається в дощові роки, особливо швидко уражує сіянці груші, викликаючи передчасний листопад (іноді навіть серед літа), і зменшує приріст сіянців, у зв’язку з чим вони не відповідають стандартним вимогам для висаджування у розсадник. Листки вкриваються безліччю дрібних, спочатку червонуватих, а потім темних плям, які поступово зливаються у великі побурілі плями, листки підсихають і опадають.

Цитоспороз плодових дерев уражує зерняткові й кісточкові породи. Зовні уражені органи нагадують ураження чорним раком яблуні, але почорніння кори при цитоспорозі не буває, а відмерла кора відстає від деревини і мочалиться. Уражена ділянка кори вдавлена і на її краях утворюються тріщини. Рани виникають внаслідок сонячних опіків, підмерзання або механічного пошкодження. Хвороба інтенсивно розвивається після лютих зим.