201 ВОЛОШКА СИНЯ василёк синий Centauiea cyanus — одно- або дворічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло 25—50 см заввишки, прямостояче, від середини розгалужене, клочкувато-павути-нисте. Нижні й серединні стеблові листки ліровиднорозсічені, ви-довжено-оберненоланцетні, цілокраї, віддаленодрібнозубчасті, верхні — переважно лінійні. Квітки — в одиничних кошиках на кінцях стебел та пазушних гілочок: крайові квітки збільшені, лійковидні, сині, голубі, ліло-во-рожеві або білі, неплідні; серединні — фіолетові, двостатеві. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — липні. Поширення. Росте по всій території України в посівах ярих та озимих культур, на трав'янистих і забур'янених місцях. |
Заготівля і зберігання.
Використовують лише крайові квітки (Flores суапі), зібрані в період
їхнього повного цвітіння. Зібрану сировину треба негайно сушити, бо при
повільному сушінні пелюстки втрачають колір і стають непридатними до
вживання. Сушать на горищі, в приміщеннях, які добре провітрюються, в
сушарках при температурі 40—50 °, а в сонячну погоду — на відкритому
повітрі. Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають у сухому приміщенні
не більше як 1 рік. Сировина відпускається аптеками. Хімічний склад. Квітки містять глікозиди ціанарин, центаурин і цикорин, антоціани пеларгонін і ціанідин, флавбноїди лютеолін, астрагалін, кемпферол, апіїн, кос-мозіїн, кверцетин і рутин, барвник ціанін, сапоніни, смолисті й пектинові речовини, алкалоїди, аскорбінову кислоту, каротин та мінеральні солі. Фармакологічні властивості і використання. Препарати В. с. мають сечогінні, протизапальні, дезинфікуючі й жовчогінні властивості, поліпшують функції травлення. Препарати добре діють при захворюванні нирок і сечовивідних шляхів (нирковокам'яна хвороба, пієліт, уретрит, цистит, нефроз), печінки і жовчовивідних шляхів, при кон'юнктивіті, блефариті та гемералопії. У народній медицині, окрім цього, В. с. використовують при набряках і жовтяниці та як жарознижуючий засіб при простуді. Настої і лосьйони з кошиків В. с. широко використовуються в дерматології й косметиці. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій пелюсток (1 столова ложка пелюсток на склянку окропу) п’ють теплим по 1 столовій ложці 3 рази на день; 4 столові ложки суміші пелюсток В. с., приймочок кукурудзи, трави остудника голого та хвоща польового, кореня бузини трав'янистої, листя мучниці звичайної і березових бруньок (у співвідношенні 1:1:1: 0,5 : 1,5 : 1,5 : 1,5) заливають на ніч 1 л холодної води, вранці кип'ятять 5—7 хв, проціджують і п'ють по 1 склянці 5 раз на день при затримці сечі внаслідок запальних процесів у сечостатевих органах. ЗОВНІШНЬО — настій пелюсток (1 столова ложка пелюсток на 1 склянку окропу) для примочок при захворюванні очей; настій подрібнених кошиків В. с. (1 столова ложка кошиків на 400 мл суміші окропу і оцту, взятих порівну, настоюють ЗО хв, охолоджують) для миття голови, щоб стимулювати ріст волосся, і при лупі (щовечора протягом 15—20 днів), для втирання при дифузному випаданні волосся і круговій плішивості (відповідно по 1 та по 2—3 втирання щодня); лосьйон (50 г свіжих кошиків на 0,5 л окропу, настоюють 1 годину) для протирання обличчя при надмірній жирності шкіри (Hypersteatosis cutis). |
202 ВОРОНЕЦЬ багаторічна трав'яниста, кущова або напівкущова з шишковидно потовщеними коренями рослина родини півонієвих. Те саме, що й півонія вузьколиста. 203 ВОРОНЯЧЕ ОКО ЗВИЧАЙНЕ, бешизник, хрест-трава, хрещате зілля; вороний глаз четырёхлистный Paris quadrifolia — багаторічна трав'яниста кореневищна рослина родини лілійних. Стебло прямостояче, нерозгалу-жене, одиничне, 10—30 см заввишки. Листки прості, еліптичні або оберненояйцевидні, сидячі, розміщені кільцем на верхівці стебла. Квітка одна, на верхівці стебла. Плід — ягода. Цвіте у травні. Поширення. Росте в листяних і мішаних лісах на Поліссі, в Лісостепу і Карпатах. Сировина. Використовують траву, заготовлену під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад слабо вивчено. Відомо, що рослина містить глікозиди парадин і паристифін. Використання. В народній медицині настойку трави В. о. з. використовують при невралгії, мігрені, ларингіті, туберкульозі легень,
|