198 ВОЛОВИК ЛІКАРСЬКИЙ, вологлід, серпоріз; анхуза лекарственная Anchusa officinalis — дворічна щетинистоволоса рослина родини шортколистих. Стебло прямостояче, ЗО—90 см заввишки, замолоду просте, пізніше — дуже розгалужене, з пониклими після цвітіння гілками. Листки чергові, прості, лінійно-ланцетні, цілокраї: верхні — сидячі, нижні — звужені в крилатий черешок. Квітки двостатеві, правильні, у завійках; віночок лійковидно-колесо-видний, спочатку фіолетовий, пізніше — синій. Плід — горішок. Цвіте у травні — червні. Поширення. Росте майже по всій території України на полях, біля доріг, на забур'янених місцях. Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. В. л. містить алкалоїди циноглосин і холін, глю-коалкалоїд консолідин, алантоїн, барвники і слиз. У насінні є жирна олія. |
Фармакологічні властивості і
використання. В. л. виявляє пом'якшувальну, сечогінну, потогінну та
кровоочисну дію. Виділений з рослини алантоїн у складі мазі
використовували при повільному загоюванні ран і виразок, а у вигляді
колоїдного розчину — при лікуванні виразки шлунка і дванадцятипалої
кишки. В народній медицині воловик використовують як засіб від кашлю,
при запаленні нирок, при грипі та зубному болі. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — суху подрібнену траву заварюють як чай і п'ють по півсклянки 3 рази на день. Рослина отруйна. 199 ВОЛОГЛІД дворічна щетинистоволосиста рослина родини шорстколистих. Те саме, що й воловик лікарський. |
200 ВОЛОШКА ЛУЧНА василёк луговой Centauiea jacea — багаторічна трав'яниста шорстка рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, біля основи трохи висхідне, ЗО— 100 см заввишки. Листки чергові, цілісні, від еліптичних до яйцевидно-ланцетних, гоструваті або короткозагострені. Квітки лілово-пурпурові, рідко — білі, в кошиках, розміщених по 1—2 на кінцях стебла й гілок; крайові квітки лійковидні, неплідні, серединні — трубчасті, двостатеві. Плід — сім'янка. Цвіте у червні —- вересні. Поширення. Росте розсіяно в лісових, лісостепових і степових (переважно на Лівобережжі) районах на луках, лісових галявинах, по узліссях і чагарниках. Іноді культивують як декоративну рослину. Сировина. Використовують траву або окремо кошики, заготовлені під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава містить дубильні речовини, ксантогліко-зид центаурин, до 120 мг % аскорбінової кислоти (в листках). Фармакологічні властивості і використання. Рослина має сечогінні, жовчогінні, протизапальні та знеболюючі властивості. Настій трави п’ють при хворобах серця, головних і шлункових болях, жовтяниці, водянці, затримці менструацій. Як зовнішній засіб настій кошиків використовують для ванн при ревматизмі й для купання дітей при діатезі, для обмивань і примочок при екземах. Розпарену траву прикладають до тіла при болях, розтягу м'язів і сухожилків. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—настій трави (2 чайні ложки трави на 200 мл окропу, настоюють 2 години) по 1 столовій ложці З—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — свіжу траву В. л. обливають окропом, загортають у марлю і прикладають до уражених місць. |