189 ВОВЧЕ ЛИКО кущова рослина родини тиме-лейових. Те саме, що й вовчі ягоди звичайні. 190 ВОВЧЕ ТІЛО БОЛОТНЕ сабельник болотный Comarum palustre— багаторічна трав'яниста коротковолосиста рослина родини розових. Має довге повзуче розгалужене кореневище. Стебла висхідні, 20—70 см заввишки. Листки чергові; нижні — непарноперисті, з 2 (3) парами бічних листочків, верхні — трійчасті. Листочки довгасті, пилчастозубчасті, сидячі, зверху зелені, зісподу сіроповстисті. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, темно-червоні, зібрані на кінці стебла в щитковидне суцвіття. Плід — збірний, з голих сім'янок. Цвіте у травні — липні. Поширення. Росте на болотах і вологих місцях лісової і лісостепової частин УРСР (зрідка — в Степу по долинах річок). Заготівля і зберігання. Використо-

вують усю рослину. Кореневища викопують рано навесні або восени, чистять від землі, миють і сушать на відкритому повітрі. Траву збирають у період повного цвітіння рослини. Зберігають у сухих приміщеннях. Рослина неофіци-нальна. Хімічний склад. Уся рослина містить дубильні речовини. В траві виявлено флавоноїди, органічні кислоти, смоли, ефірну олію та барвник. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині препарати з кореневищ використовують як жарознижувальний, в'яжучий, болетамувальний і кровоспинний засіб при ревматизмі, кровотечах і розладах травлення. Препарати з трави використовують як ранозагоювальні й протизапальні засоби; відвар усієї рослини — при гострих зубних болях, виразкових кровотечах ясен, при туберкульозі легень, захворюваннях горла (ангінах), порушеному обміні речовин та при маткових кровотечах. Подрібнену свіжу траву прикладають до гнійних ран, пухлин на тілі та гемороїдальних вузлів для розсмоктування їх. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — склянку відвару (20 г подрібненого кореневища або трави на 200 мл окропу, настоюють 1—2 години, охолоджують і проціджують) випивають за день невеликими ковтками. ЗОВНІШНЬО — 2—3 столові ложки сухої трави обливають окропом, загортають у марлю і гарячою прикладають до хворого місця.

191 ВОВЧИЙ ЗУБ — однорічна або багаторічна трав'яниста, рідше напівчагарникова і чагарникова рослина родини зонтичних. Те саме, що й ласкавець золотистий. 192 ВОВЧІ ЯГОДИ ЗВИЧАЙНІ, вовче лико; волчник обыкновенный Daphne mezereum — кущ родини тимелейових, заввишки 40—120 см. Кора жовтаво-сіра; молоді гілки притиснуто-пухнасті, з бурими бородавочками. Листки чергові, скупчені на кінцях гілочок, оберненояйцевидно-ланцетні, 3—8 см завдовжки і 1,5—2 см завширшки. Квітки двостатеві, сидячі, скупчені в пазухах торішніх листків по 3—5, рожеві, запашні, з'являються до розпускання листя. Плід — кістянка червоного кольору. Цвіте у квітні — травні. Поширення. Трапляється на Поліссі, в Карпатах, у Правобережному Лісостепу, дуже рідко — в Лівобережному Лісостепу в листяних і мішаних лісах. Росте поодиноко; потребує ОХОРОНИ. Заготівля і зберігання. Використовують кору гілок та плоди. Кору заготовляють навесні під час сокоруху, плоди — восени, в період повної стиглості. Зберігають сировину В. я. з. окремо від іншої сировини, бо ця рослина отруйна. В. я. з.— рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Кора і насіння містять оксикумарин дафнін, смо-