сечогінні та в'яжучі властивості, їх
використовують при нирковокам'яній хворобі, захворюванні суглобів, при
набряках і проносах. Плоди виявляють відхаркувальну, послаблюючу,
діуретичну й антисептичну дію, поліпшують апетит і травлення, тамують
спрагу при гарячці. Водні настої плодів виявляють заспокійливу й
протису-домну дію. Свіжі, або у вигляді настоїв, плоди В. з.
використовують при запаленні дихальних шляхів, для зменшення бродіння в
кишечнику, як загальнозміцнюю-чий засіб при анемії та як послабляючий
засіб при запорах. Плоди з молоком дають позитивні наслідки при вживанні хворими на артрит. З плодів готують сироп (Siripus Cerasi), який додають до різних ліків для покращення їх- |
нього смаку. Відвар молодих пагонів
вживають при діареї, хронічних колітах і в комплексному лікуванні атонії
кишечника, а відвар свіжого листя у молоці — при жовтянці. Спиртову
настойку або водний екстракт коріння використовують для лікування
виразки шлунка. При зовнішніх кровотечах (ушкодження шкіри і слизових
оболонок, носові кровотечі) прикладають свіже потовчене листя або
тампони з нього. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій
плодоніжок (1 чайна ложка сухих подрібнених плодоніжок на 200 мл окропу)
по 1 столовій ложці 3—4 рази на день; відвар ЗО г сухих подрібнених
плодоніжок в 1 г окропу, до якого додають півсклянки вишневого або
малинового соку, випивають за день при подагрі, що супроводиться
уратурією. |
181 ВІДКАСНИК БЕЗСТЕБЛИЙ колючник бесстебельный Сагііпа acaulis — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла поодинокі, здебільшого вкорочені й непомітні. Листки зібрані в прикореневій розетці, жорсткі, по краях вкриті колючками, перисторозсічені або пе-ристороздільні. Квітки жовтуваті, у великих (7—12 см у діаметрі) кошиках. Плід — сім'янка. Цвіте у серпні — вересні. Поширення. Росте на гірських луках у субальпійському та альпійському поясах Карпат. Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують заготовлені восени корені. їх миють, розрізують на куски (товсті розщеплюють) і висушують на відкритому повітрі або в протоплених приміщеннях. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Рослина неофіциналь-на. Хімічний склад. Корінь відкас-ника містить дубильні й смолисті речовини, інулін (12—18 % ), барвники, ефірну олію (1—2 % ) та цукор. Фармакологічні властивості і використання. Препарати відкасни-ка безстеблого використовують як відхаркувальний, проносний, потогінний та сечогінний засіб при ниркових набряках, затримці менструацій, при простудних захворюваннях сечових органів та нирок, при катарах легень. Використовують їх як засіб, що збуджує апетит. Ефірна олія діє бактерицидно. Настій порошку кореня В. б. на вині виганяє солітера. Відваром підвищеної міцності обмивають рани, які погано гояться, лікують лишаї та інші хвороби шкіри. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — 250 мл відвару (15— ЗО г сировини на 500 мл окропу) випивають протягом дня невеликими порціями. ЗОВНІШНЬО — відвар (50 г на 500 мл окропу) для промивань і примочок. |