107 БОБИ бобы Vicia faba — однорічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, малорозгалужене, голе, чотиригранне, 20—160 см заввишки. Листки парноперисті, з 4—6 великих (4—8 см завдовжки), еліптичних або видовжених, трохи м’ясистих листочків. Квітки зигоморфні (див. Зигоморфна квітка), двостатеві, по 2—4 в коротеньких китицях; віночок білий з чорними оксамитними плямами на крильцях. Плід — біб. Цвіте у червні — липні. Поширення. Походить з Середньої Азії. На Україні вирощують як кормову і зернову бобову рослину. Сировина. Використовують зелене і стигле насіння у вигляді різних страв, але найкраще — у вигляді пюре. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Насіння Б. містить білок (до 35 % ), незамінні амінокислоти (аргінін, гістидин, метіонін, лізин та інші), вуглеводи, органічні кислоти, ліпіди тощо. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині Б. використовують як в'яжучий і протизапальний засіб. Пюре Б. корисно вживати при проносі, дизентерії та при інших кишкових захворюваннях, як засіб від нудоти і кашлю. Як зовнішній засіб зварені в молоці або воді й розтерті Б. прикладають до наривів і шкіри, ураженої запальними процесами. Як косметичний засіб (для обмивання обличчя) використовують настій або відвар квіток Б. ПРОТИПОКАЗАНО вживати Б. при подагрі, гострих нефритах, загостренні запальних процесів шлунка і кишечника, при хронічній недостатності кровообігу.

108 БОБІВНИК ТРИЛИСТИЙ, жаб'ячі огірочки, трилисник, водяний трифоль, трифолія; вахта трехлистная Menyanthes trifoliata — багаторічна трав'яниста болотна рослина родини бобівникових. Має довге повзуче кореневище 1,5 см в діаметрі. Листки чергові, довгочерешкові, розташовані біля основи довгого, безлистого квітконосного стебла заввишки 15—ЗО см. Квітки правильні, зрослопелюсткові, блідо-рожеві або білі, у китицях на верхівці стебла. Плід — коробочка. Цвіте у травні — червні. Поширення. Росте розсіяно по всій території України на болотах, заболочених луках, у вільшняках. Заготівля і зберігання. Використовують листя (Folium Menyanthidis, Folium Trifolii fibrini), заготовлене під час і після цвітіння рослини. Листя зрізають біля самої пластинки. Залишки черешків не повинні перевищувати 3 см. Після попереднього пров'ялювання на відкритому повітрі їх досушують на горищі, під наметом або в сушарці при температурі 50—60°. Сухої сировини виходить 16— 18 % . Стрбк придатності — 2 роки. Сировина відпускається аптеками. Хімічний склад. Листя Б. т. містить гіркі глікозиди, логанін, све-розид і фоліаментин, флавоноїдні сполуки, дубильні речовини (3 % ), сліди алкалоїдів, йод. Фармакологічні властивості і використання. В науковій медицині Б. т. використовують як засіб, що збуджує апетит, поліпшує травлення, посилює перистальтику шлунка і кишечника, стимулює виділення жовчі, виявляє протизапальну і послаблюючу дію. Б. т. входить до складу складної гіркої настойки, апетитного чаю, жовчогінного чаю та заспокійливого чаю. У народній медицині, крім того, Б. т. використовують для усунення згаги і метеоризму, при гарячці, ревматизмі, як протиглисний засіб та як допоміжний засіб при туберкульозі й після перенесених виснажливих захворювань. Зовнішньо відвар листя Б. т. вико-