105 БЛЕКОТА ЧОРНА, зубовик, люльник, німиця, собачий мак; белена чёрная Hyoscyamus niger — дворічна трав'яниста опушена рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, розгалужене, 20—60 см заввишки. Листки чергові, прості: нижні — довгочерешкові, видовженояйдевидні, виїмчасто-перистонадрізані; верхні — сидячі, напівстеблообгортні, яйцевидні, виїмчасто-зубчасті. Квітки двостатеві, мають зросло-пелюстковий, широколійковид-ний, брудно-жовтий, із сіткою пурпурових жилок віночок, зібрані в облистнені завійки. Плід — глечиковидна коробочка. Цвіте у травні — вересні. Поширення. Росте по всій території України як бур'ян на засмічених місцях, пустирищах, вигонах, поблизу жител. Вирощується. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують листя (Folium Hyoscyami). З рослин першого року життя листки збирають у серпні — вересні, з рослин другого року життя — під час цвітіння. Сушать листя на горищі або під наметом. У сушарці краще сушити попередньо пров'ялене листя. Сухої сировини виходить 16—18 %. Строк придатності — 2 роки. Хімічний склад. Листя Б. ч. містить 0,10 % алкалоїдів (гіосціамін, атропін, скополамін), глікозиди (гіосципікрин, гіосцерин, гіосцирезин), дубильні речовини. Фармакологічні властивості і використання. Фізіологічну дію Б. ч. зумовлюють тропанові алкалоїди. Вони гальмують секрецію сліз, слини, слизу, шлункового соку, зменшують спазми гладенької мускулатури кишечника, жовчо-і сечовивідних шляхів, бронхів, виявляють седативну дію (особливо скополамін). Внутрішньо Б. ч. використовують як проти-спазматичний, болетамувальний і заспокійливий засіб при захворюваннях шлунково-кишково-го тракту, зовнішньо — як анестезуючий засіб при невралгіях, міозитах, артралгіях. У гінекологічній практиці препарати Б. ч. призначають при дисменореї, вагінізмі, для зменшення болісних спазмів гладеньких мускулів шийки матки, прямої кишки, сечовипускального каналу і піхви. В народній медицині Б. ч. використовують при дизентерії, віттовій хворобі (трясучці), судомистому блюванні, подразнюючому спастичному кашлі, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі, спазмах шлунка і кишечника, істерії, безсонні, утрудненому сечовиділенні, болісних місячних та при клімактеричних скаргах. Листя

Б. ч. входить до складу астматолу — порошку для куріння від астми. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя (1 чайна ложка листя на 0,5 л окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по 1 столовій ложці 3 рази на день; екстракт блекоти сухий (Extractum Hyoscyami sicceum) по 0,02—0,05 г на прийом; настойку листя (15 г на 100 мл спирту або горілки) по 2 краплі на столову ложку води 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — олію блекоти (Oleum hyoscyami) для натирань при подагрі, ревматичному, м'язовому і невралгічному болю, а також у вигляді піхвових тампонів при вагінізмі. ПРОТИПОКАЗАНО вживати препарати Б. ч. при вагітності. Б. ч.— смертельно отруйна рослина. Заготівля, переробка, зберігання і застосування потребують виконання застережних заходів. При перших ознаках отруєння (почервоніння обличчя, запаморочення, розширення зіниць, зниження потовиділення, прискорення пульсу) треба негайно викликати лікаря, а потерпілому надати першу допомогу.

106 БЛОШНИЦЯ ПРОСТЕРТА блошница обыкновенная Риіісатіа vulgaris, синонім — P. prostrata — однорічна трав'яниста сірувато-шерстистоповстиста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче або висхідне, дуже розгалужене, 15—ЗО (45) см заввишки. Листки цілісні: нижні — довгасті, звужені в короткий черешок; середні і верхні — сидячі, видовженояйцевидні, при основі округлі. Квітки жовті, в багатоквіткових, одиничних кошиках: крайові — короткоязичкові, маточкові, плідні; серединні — трубчасті, двостатеві або тичинкові. Плід — сім'янка, з чубком. Цвіте у червні — вересні. Поширення. Росте по всій території України на вологих луках, на берегах річок, по днищу балок, на вигонах та інших вологих місцях, переважно піщаних. Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад рослини слабо вивчено. Трава містить лактони, сліди сапонінів; у коренях є по-ліацетиленові сполуки (тридека-ен-пентаїн, тридека-дієн-тетраїн, діа-цетокси-тридека-дієн-триї н). Фармакологічні властивості і використання. Трава з коренем проявляє сечогінні властивості. В народній медицині настій трави ВНУТРІШНЬО використовували при запорі, дизентерії, альбумінурії. ЗОВНІШНЬО настій трави у вигляді клізм і ванночок застосовували при геморої, у вигляді припарок — при зубному болю. Настій трави використовували й для купання слабких дітей. Рослина має інсектицидні властивості і використовується для окурюван-ня приміщень для боротьби з клопами, блохами, мухами і комарами (ці властивості рослини потребують перевірки).