висовують як антисептичний засіб для промивання виразок і ран, що повільно загоюються, та у вигляді ванн при різних захворюваннях шкіри. В акушерській практиці настій листя Б. т. призначають при ранніх токсикозах вагітності як протиблювотний засіб та при слинотечі. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя (10 г на 200 мл окропу) по половині — третині склянки 3 рази на день за 30 хв до їди; порошок листя по 1,0—2,0 г на прийом З—4 рази на день перед їдою; суміш листя Б. т. і м'яти перцевої, кореня валеріани лікарської та дягелю лікарського у співвідношенні 2:3: 2,5 : 2,5 готують як настій (1 столову ложку суміші на 200 мл окропу, настоюють ЗО хв) і п'ють по півсклянки двічі на день при нервовому збудженні; суміш листя Б. т., суцвіть нагідок лікарських, трави чистотілу звичайного та суцвіть ромашки лікарської у співвідношенні 3:2: 1,5 : 1 готують як настій (2 столові ложки суміші на 200 мл окропу, кип'ятять 3—5 хв, настоюють 1 годину) і п'ють по півсклянки вранці і ввечері через 1 годину після їди при хронічному гепатиті та гепатохолециститі. ЗОВНІШНЬО застосовують розведений у півтора раза настій з листя Б. т. (10 мл розведеного настою на 200 мл води) для клізм при хронічних запорах. 109 БОБЧУК декоративний раноквітуючий кущ родини розових. Те саме, що й мигдаль степовий.   110 БОДЯК трав'яниста отруйна рослина родини пасльонових. Те саме, що й дурман звичайний. 111 БОЖА КРІВЦЯ багаторічна лікарська рослина родини звіробійних. Те саме, що й звіробій звичайний. 112 БОЖДЁРЕВО багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Те саме, що й авран лікарський.

113 БОЖЕ ТІЛО багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Те саме, що й актея колосиста.   114 БОЖІ РУЧКИ трав'яниста, рідше півкущова і кущова рослина родини бобових. Те саме, що й астрагал шерстистоквітковий. 115 БОЛИГОЛОВ плямистий, свистуля; болиголов пятнистый Conium maculatum — дворічна трав'яниста, майже гола рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, дуже розгалужене, борозенчасте, порожнисте, часто сизе, знизу з червоно-бурими плямами, 50— 200 см заввишки. Листки з порожнистим черешком, широкотрикутні, 2—3-перисті, з перистонадрі-заними або роздільними довгастими частками. Квітки дрібні, білі, в зонтиках; зонтики утворюють волотисто-щитковидне суцвіття. Плід — двосім'янка. Цвіте у травні — вересні. Поширення. Росте по всій території України на лісових галявинах, луках, засмічених місцях. Сировина. Використовують траву (Herba Conii maculati), зібрану на

початку цвітіння рослини, і нестигле насіння разом із зонтиками. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. У насінні й траві Б. п. є алкалоїди коніїн, метил-коніїн, уконіцеїн, конгідрин і псевдоконгідрин. У листках, крім того, виявлено алкалоїди (0,1 %), ефірну олію (0,08 % ), кавову кислоту, а в квітках — кверцетин і кемпферол. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині Б. п. вживають як болетамувальний, протисудомний і кровоспинний засіб, для лікування раку молочної залози й фіброміоми матки, для регуляції менструального циклу, при недокрів'ї, судомистому кашлі, сильних болях у шлунку і кишечнику, при запорах, затримці сечі, полюціях. Зовнішньо використовують при ревматизмі й подагрі. В гомеопатії Б. п. використовують при діенцефальних явищах та як засіб, що сприяє розсмоктуванню доброякісних пухлин. Лікарські форми і застосування. Настойку (беруть за об'ємом 2 частини суміші листя і насіння на 4 частини 90 % -ного спирту, настоюють 15 днів, проціджують) по 2 краплі на 1 столову ложку води не більше як 5 раз на день. Рослина смертельно отруйна! При перших ознаках отруєння (сильна слабість, нудота, блювання, пронос, падіння температури тіла) необхідно негайно викликати лікаря, а потерпілому надати першу допомогу.