1296 ЯСЕНЕЦЬ голостовпчиковий ясенец голостолбиковый Бісіашпив дутпозіуііз — багаторічна трав'яниста рослина родини рутових. Стебло прямостояче, 50—120 см заввишки, густо вкрите, як і вся рослина, крапчастими чорними залозками, донизу кучерявоволосисте. Листки чергові, непарноперисті; листочки шкірясті, видовженоеліптичні, по краю дрібнохрящуватопил-часті, до 11 см завдовжки і до 6,5 см завширшки. Квітки двостатеві, неправильні, білувато-рожеві з червонуватими жилками, у верхівковому китицевидному суцвітті. Плід — коробочка. Цвіте у травні — червні. Поширення. Зустрічається в Криму по чагарниках, у світлих лісах. Сировина. Використовують коріння (копають восени), листя, квітки (збирають під час цвітіння рослини) і насіння. Рослина нео-фіцинальна. Хімічний склад. Рослина містить ефірну олію (0,15 %), алкалоїди (диктамнін, скіміанін, тригонелін і холін), диктамнолактон та сапоніни. До складу ефірної олії входять анетол і метилхавікол. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині ясенець використовують як про-тиспазматичний, протисудомний, сечогінний і протиглисний засіб. Вважається ефективним вживання відвару коріння або насіння при шлунково-кишкових розладах, сечокам'яній хворобі, меланхолії та епілепсії. Настій квіток і листя використовують для втирань при ревматизмі. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар коріння (6 г коріння або насіння на 200 мл окропу) по третині склянки 3 рази на день. Рослина отруйна! При контакті з рослиною на шкірі з'являються пухирці. Заготівля, зберігання і застосування потребують обережності.

1297 ЯЧМІНЬ ЗВИЧАЙНИЙ ячмень обыкновенный Hordeum vulgare — однорічна трав'яниста рослина родини тонконогових (злакових). Стебло (соломина) прямостояче, ЗО—135 см заввишки, з добре виявленими вузлами і порожнистими меживузлями, галузиться в нижній частині — вузлі кущіння. Листки чергові, складаються з лінійної пластинки і довгої трубчастої піхви, на межі яких є плівчастий язичок. Колос довгастий, чотиригранний або шестигранний, складається з одноквіткових колосків, що сидять по три на кожному виступі КОЛОСОВОГО стрижня; нижні квіткові луски з довгими остюками. Плід — зернівка. Цвіте у червні — липні. Поширення. Ячмінь звичайний культивують по всій території України як фуражну і продовольчу рослину. Сировина. З лікувальною метою використовують зерно. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Зернівки ячменю містять білки (15,8%), вуглеводи (до 76%), жир (до 3,5%), клітковину (до 9,6%), ферменти, вітаміни (групи В, D, Е), каротин, зольні речовини. Фармакологічні властивості і використання. Препарати з ячменю звичайного (відвар зернівок або настій ячмінного солоду) мають пом'якшувальні, обволікаючі й протизапальні властивості й показані при запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, сильному кашлі. Настій ячмінного солоду, крім того, вживають як «кровоочисний» засіб при висипах на шкірі, псоріазі, екземі, фурункульозі тощо. Ячмінні каші й супи корисно вживати людям з надмірною масою тіла. Ванни з ячмінного солоду ефективні при обширних запальних ураженнях шкіри. Щоб одержати ячмінний солод, зерно ячменю пророщують, сушать і розмелюють на борошно. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар (20 г зерна настоюють 5 годин на склянці холодної води, варять 10 хвилин, проціджують) по 1 столовій ложці 4—6 раз на день; настій (2 столові ложки солодового борошна настоюють 4 години на 1 л окропу) по півсклянки 4—6 раз на день, підсолоджуючи цукром або медом. ЗОВНІШНЬО — 1500 г ячмінного солоду заливають 3 л окропу, настоюють ЗО хвилин, проціджують і одержаний настій додають до повної ванни (для дитячої ванни беруть 500 г солоду).