1293 ЯСЕН МАННОВЁЦЬ — листопадне, до 8 (15) м заввишки, дерево родини маслинових. Те саме, що й ясен білоцвітий. 1294 ЯСЕН МАННОВИЙ — листопадне, до 8 (15) м заввишки, дерево родини маслинових. Те саме, що й ясен, білоцвітий. 1295 ЯСЕНЕЦЬ БІЛИЙ ясенец белый Dictamnus albus— багаторічна трав'яниста рослина родини рутових. Стебла прямостоячі, прості, ЗО—100 (120) см заввишки, вгорі опушені і густо вкриті чорнувато-пурпуровими крапчастими залозками, внизу голі або майже голі. Листки чергові, непарноперисті; листочки (їх 7—9) шкірясті, опушені, ви-довженоеліптичні, 3—7,5 см завдовжки і 1,2—3,5 см завширшки, загострені, по краю дрібнохря-

щувато-пилчасті. Квітки великі, двостатеві, неправильні, у верхівковому китицевидному суцвітті; чашечка п'ятироздільна, залозис-то-опушена; пелюстки (їх 5) ланцетні або еліптичні, при основі звуженні в нігтик, неоднакові за розміром і формою, білувато-рожеві або пурпурові, з темнішими, червонуватими або фіолетовими жилками; стовпчик зало-зисто-волосистий. Плід — коробочка. Цвіте у травні — червні. Поширення. Ясенець білий росте в світлих дубових та букових лісах, серед чагарників на південному заході Лісостепу та на Прикарпатті (південно-східна частина). Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Dictamni albi) і коріння ясенця (Radix Dictamni albi). Траву заготовляють під час цвітіння рослини, корені — восени, після дозрівання плодів. Збирати траву треба в гумових рукавицях, бо доторкання рослини до відкритих ділянок тіла спричинює дерматит (алергічна реакція настає через 10—15 годин), а в тяжчих випадках — опіки у вигляді водянистих пухир-

ців. Перша допомога у випадку, якщо контакт відкритих ділянок тіла з ясенцем відбувся,— обмити водою уражені ділянки тіла в найближчі 30—40 хвилин після зіткнення з рослиною. Зібрану сировину розстилають тонким шаром на папері чи тканині й сушать у затінку на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі, не вищій за 35°. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках у сухому приміщенні. Рослина неофіци-нальна. Хімічний склад. Усі частини рослини містять алкалоїди (дик-тамнін, фагарин), диктамнолак-тон, гіркі речовини, сапоніни, фурокумарини та ефірну олію. Фармакологічні властивості і використання. Препарати ясенця підвищують діурез, заспокійливо діють на центральну нервову систему, виявляють еменагогічну, ді-афоретичну і глистогінну дію. Вони вважаються ефективним засобом для лікування циститів, пієлітів, нирковокам'яної хвороби і ревматизму, у випадку альго-і олігоменореї, при епілепсії та істерії. Чай з трави ясенця (1 чайна ложка сировини на день) вживають при гарячкових станах (тем-пературознижуючий ефект), а настойку з коріння — при гіпертонії. При зовнішьому застосуванні препарати ясенця є ефективним засобом при екземах, лишаях, розширенні вен, гніздовій плішивості та облисінні. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайну ложку сировини заливають склянкою окропу, настоюють до охолодження, проціджують) по півсклянки 2 рази на день (зранку і ввечері); відвар коріння (1 чайну ложку сировини варять 5 хвилин в 400 мл окропу, охолоджують, проціджують) по півсклянки З рази на день до їди; настойку коріння (готують на 70 % -ному спирті у співвідношенні 1 : 10) по 40—50 крапель 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — компреси, примочки тощо з відвару коріння (готують, як у попередньому прописі).