64 БАГНО ЗВИЧАЙНЕ багульник болотный Ledum palustre — вічнозелений розгалужений кущик родини вересових, 50—120 см заввишки. Молоді гілки рудува-топовстистоопушені. Листки шкірясті, чергові, короткочерешко-ві, прості, цілісні, лінійні, з загорнутими краями; зверху тем-но-зелені, голі, зісподу — повстисті. Квітки двостатеві, правильні, білі або жовтаво-білі, у верхівкових зонтиковидних щитках, на довгих тонких іржаво-білоповстяних клейких квітконіжках. Плід — довгаста поникла коробочка. Цвіте у травні — липні. Поширення. Росте розсіяно на Поліссі, зрідка — на Прикарпатті і в Карпатах у сирих і заболочених соснових, рідше — дубово-соснових лісах, на торфових болотах. Заготівля і зберігання. Використовують траву (Herba Ledi ра-lustris). Збирають однорічні пагони під час дозрівання плодів. Сушать під наметом або в сушарках при температурі до 40 °С. Зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Строк придатності —2—3 роки. Сировина відпускається аптеками. Хімічний склад. Трава Б. з. містить глікозид арбутин, флавоноїди, дубильні речовини, ефірну олію (до 7,5 % ). До складу олії входять сесквітерпеноїди ледол і палюстрол, цимол, геранілацетат та інші.

Фармакологічні властивості і використання. Препарати трави Б. з. мають спазмолітичні, відхаркувальні, потогінні, сечогінні, дезинфікуючі, подразні, заспокійливі та наркотичні властивості, розширюють судини і знижують кров'яний тиск. Внутрішньо у вигляді настою Б. з. призначають як відхаркувальний і протикашлевий засіб при гострих і хронічних бронхітах, трахеїтах, ларингітах, коклюші, при спастичних ентероколітах. Дає ефект використання Б. з. при бронхіальній астмі. В гінекологічній практиці Б. з. використовують як засіб, що підвищує тонус матки. В зарубіжній і вітчизняній народній медицині, крім того, настій Б. з. вживають при туберкульозі легень, ревматизмі, подагрі, діабеті, дизентерії, скрофульозі, екземі і висипах на тілі. Зовнішньо настій трави Б. з. використовують при укусах комах, набряках, відмороженнях, для лікування забитих місць, колотих і рваних ран, для посилення циркуляції крові в пальцях при занімінні (ендартеріїті) тощо. Екстракт або відвар в олії закапують у ніс при грипі та риніті. Хворим на бронхіальну астму рекомендується невелику кількість трави Б. з. тримати в спальному приміщенні. Використовують траву Б. з. і як інсектицидний засіб. Фармацевтична промисловість з трави Б. з. виготовляє препарат ледол, а з олії — гваязулен. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки на 200 мл окропу) п'ють теплим по чверті склянки 2—3 рази на день; суміш трави Б. з., підбілу звичайного і коріння алтеї лікарської у співвідношенні 1:2:2 готують як настій (2 чайні ложки суміші на 200' мл окропу) і вживають як відхаркувальний засіб по півсклянки 3—4 рази на день; настій (25 г .трави Б. з. і 15 г трави кропиви жалкої на 1 л окропу) по півсклянки 5—6 раз на день при бронхіальній астмі та як профілактичний засіб при коклюші і грипі. ЗОВНІШНЬО — напар (1 частина свіжих квіток і трави Б. з. на 9 частин оливкової або соняшникової олії, настоюють 12 годин у духовці) закапують у ніс при грипі та риніті і втирають у болючі місця при ревматичному артриті; мазь (подрібнена трава Б. з., коріння чемериці білої і розтоплене несолоне свиняче сало у співвідношенні 1:1:3, настоюють 12 годин у теплій духовці) втирають у шкіру при ревматизмі, ломоті, корості і вошивості. Б. з.—дуже отруйна рослина! Необхідно дотримуватися обережності при заготівлі і не допускати передозувань при застосуванні.

65 БАДАН ТОВСТОЛИСТИЙ бадан толстолистный Bergenia crassifolia — багаторічна трав'яниста рослина родини ломикаменевих. Має товсте повзуче циліндричне кореневище до 1 м завдовжки. Стебло (квітконосна стрілка) безлисте, до 50 см заввишки. Листки шкірясті, блискучі, довгочерешкові, цілісні, округлі, зимуючі, до 35 см завдовжки, в прикореневій розетці. Квітки правильні, двостатеві, дзвіночковидні, лілово-червоні, в щільному верхівковому волотисто-щитковидному суцвітті. Плід — коробочка. Цвіте у травні — червні. Поширення. Походить з Алтаю. На Україні вирощується переважно в ботанічних садах. Заготівля і зберігання. Використовують кореневища (Rhizoma Вег-geniae), зібрані в липні — серпні, їх миють, ріжуть на куски до 20 см, попередньо пров'ялюють і досушують на відкритому повітрі протягом 3 тижнів. Зберігають у добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 4 роки. Аптеками не відпускається. Хімічний склад. Корені й кореневища містять дубильні речовини (15—28 % ), цукри, вільні поліфеноли, глікозид бергенін, крохмаль. У листі виявлено дубильні речовини, глікозид арбутин (10— 20 %), вільний гідрохінон (2— 4 %). Фармакологічні властивості і використання. Препарати Б. т. вияв-