Поширення. Вирощується в республіках Середньої Азії і Закавказзя як цінна прядивна культура. На Україні культивують у крайніх південних районах та в Криму. Сировина. Використовують насіння і кору коріння (Cortex Gossypii radicis), заготовлену після того, як зібрано бавовну (волокно). З волокна одержують гігроскопічну вату (Gossypium hygroscopicum). Кора коріння аптеками не відпускається. Хімічний склад. Усі частини рослини містять великий набір біологічно активних речовин: у корінні є госипол, дубильні речовини, аскорбінова кислота, вітамін К, триметиламін, ефірна олія; насіння містить госипол, госипін, пігмент госипурпурин, жирну олію, високоякісний білок; у квітках є флавоноїди (5 % ), лимонна (5—7 % } і яблучна (3— 4 % ) кислоти. Каротиноїди і катехіни є в усіх частинах рослини. Фармакологічні властивості і використання. Виділені із квіток Б. ш. флавоноїди виявляють ка-пілярозміцнювальну дію, знижують артеріальний тиск і тонус коронарних судин. Препарати з кори коріння (рідкий екстракт або відвар) виявляють виражену кровоспинну дію й застосовуються при внутрішніх і маткових кровотечах. З коріння одержують препарат госипол (Gos-sypolum), який використовують при герпетичному кератиті, псоріазі, звичайному, пухирчастому та оперізуючому лишаях. Виявлено й протипухлинну дію госиполу. У зв'язку з цим рекомендується пероральне застосування його хворими на рак шлунка в післяопераційний період. Бавовникову олію (Oleum Gossypolii) використовують у медицині нарівні з соняшниковою і кунжутовою. Крім того, вона є цінним дієтичним продуктом і рекомендується до вживання хворим на атеросклероз. » Листя Б. ш. служить сировиною для одержання лимонної кислоти. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар кори (2 чайні ложки сухої подрібненої кори на 1 склянку окропу) по третині склянки З—4 рази на день; рідкий екстракт кори по ЗО—40 крапель 2—3 рази на день.

63 БАГАТОНІЖКА ЗВИЧАЙНА, солодиця лісова; многоножка обыкновенная Polypodium vulgare — багаторічна зимуюча папороть родини багатоніжкових, заввишки 20—ЗО см. Має повзуче, солодке на смак кореневище 0,5— 1 см у діаметрі, з двома рядами прямих, шкірястих, перистороз-дільних, видовженоланцетних листків з лінійно-ланцетними, цілокраїми або іноді трохи зубчастими частками і з черешками, коротшими за пластинку. Со-руси на листках відкриті, округлі, розміщені на сегментах двома рядами по боках середньої жилки. Спори утворюються в липні. Поширення. Трапляється спорадично майже по всій території України на скелях та біля основи дерев у лісах. Заготівля і зберігання. Використовують кореневища (Rhizoma Polypodii vulgaris), заготовлені восени або рано навесні. Кореневища очищають від надземної частини і корінців, миють, розрізають на куски 10—12 см завдовжки і сушать під наметом, в опалюваних приміщеннях або в сушарці при температурі до 40 °С. Сухої сировини виходить 25 %. Зберігають у сухих провітрюваних приміщеннях. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Кореневища Б. з. містять дубильні речовини (2,5— 3,7 % ), глікозиди поліподин і са-мамбаїн, сапоніни, ситостерин, кавову, яблучну, лимонну, мас-

ляну, гексойну, лаврову, янтарну та аскорбінову кислоти, ме-тилсаліцилат, крохмаль, каучук, сліди ефірної олії. Фармакологічні властивості і використання. Препарати Б. з. мають відхаркувальні, пом'якшувальні, болетамувальні, потогінні, жовчогінні, сечогінні, кровоспинні та глистогінні властивості. В народній медицині препарати з кореневищ Б. з. застосовують при бронхіальних катарах, астмі, відсутності апетиту, диспепсії, гастриті, метеоризмі, при хворобах печінки, селезінки та сечового міхура, нефриті, маткових кровотечах та як абортивний засіб. Як болезаспокійливий засіб Б. з. використовують при подагрі й ломоті в суглобах. Зовнішньо Б. з. використовують при вивихах, поліпах у носовій порожнині, прикладають до забитих місць. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій кореневищ (1 стодова ложка подрібнених кореневищ на 500 мл окропу) по третині — половині склянки 4 рази на день; порошок кореневища по 1 чайній ложці 3—4 рази на день; настій порошку: 3 чайні ложки порошку кореневища заливають склянкою холодної води на 8 годин, проціджують; сировину повторно заливають склянкою окропу на 15 хв, проціджують; одержані настої змішують і випивають за день у кілька прийомів.