1259 |
Поширення. Шовковиця біла в дикому стані
невідома. На території України, переважно в лісостепових і степових
районах, її культивують в садах і парках.
Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують кору гілок і коренів (Cortex Mori albae), плоди (Fructus Mori albae) і листя (Folia Mori albae) шовковиці. Кору з гілок заготовляють навесні, з коренів — восени (правила заготівлі і сушіння див. у статті Дуб звичайний). Сухої кори гілок виходить 50% . Листя (повністю развинене) збирають в період цвітіння рослини, розкладають тонким шаром на чистій підстилці у затінку на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється, і сушать. Сухого листя виходить 16— 17% . Плоди збирають у зрілому стані й використовують свіжими, сушать, переробляють на компоти, варення, сиропи, желе. Хімічний склад. Листя шовковиці білої містить альдегіди:
гек-сен-2-аль-1, н-масляний альдегід, ізомасляний альдегід; стероїди і
їхні похідні: ситостерин, ситосте-рилкапрат, ситостерилпальмітат;
органічні кислоти: щавлеву, яблучну, виннокам'яну, лимонну, янтарну;
флавоноїди: рутин (2— |
в гідролізаті — кемпферол і кверцетин; дубильні речовини, вітамін С,
каротин і ефірну олію (0,0025% ), у складі якої є а, 0-гексенол, р,
угексенол та ін. У плодах є флавоноїд морин, вітаміни: В,, В2, С, РР,
у-каротин; органічні кислоти: яблучна і лимонна; ефірна олія (1% ), до
складу якої входять цинеол, гераніол, ліналілацетат, ліналоол, лимонен,
а-пінен і камфора; вищі жирні кислоти (26,8% ) : енантова, каприлова,
міристинова, пальмітинова, пальмітолеїнова, метилгептадеканова,
стеаринова, олеїнова, лінолева, ліноленова; до 63% ліпідів (у складі
ліпідної фракції є, окрім згаданих вище, капринова, нонадеканова та
пеларгонова жирні кислоти), цукри (до 12%), солі заліза. У корі гілок
виявлено тритерпеноїди: 0-амірин, ацетат р-амірину, бету-лінову кислоту;
флавоноїди: малберин, цикломалберин, малберохромен, цикломалберохромен,
малберанол; дубильні речовини, ситостерин, азотовмісну сполуку
тригонелін. Кора коренів містить бетулінову кислоту, ситостерин,
токофероли, флавоноїди (мал-берин, цикломалберин, малберо-хромен,
цикломалберохромен), ліпід а, р-димонтанілгліцерол.
Фармакологічні
властивості і використання. Свіжі плоди шовковиці посилюють
кровотворення, сприяють відновленню порушеного внаслідок шкірних
захворювань обміну речовин в організмі. У науковій медицині їх
використовують при гіцохромній анемії, пов'язаній з гіпоацидним
гастритом, при дискінезіях жовчовивідних шляхів за гіперкінетичним
типом, гострих ентероколітах, дизентеріях і дисбактеріозах. Є
позитивний досвід лікування великими кількостями свіжих плодів шовковиці
хворих на міокардіострофію і пороки серця. Після курсу лікування у
хворих спостерігалось зменшення болю і покращення роботи серця,
зменшувалась задишка, відновлювалась працездатність. Сік і настій свіжих
плодів шовковиці використовують як відхаркувальний і сечогінний засіб.
Британський фармацевтичний кодекс 1923 року визнає сік свіжих плодів
шовковиці як відхаркувальний і легкий проносний засіб. Як ефективний
антисептичний засіб при виразкових ураженнях ротової порожнини і горла
використовують розведений водою сік або настій свіжих плодів шовковиці (роблять
полоскання). Настій листя або відвар кори коренів шовковиці вживають у
народній медицині як засіб, що має гіпотензивні, анальгетичні, седативні,
протизапальні та гіпоглікемічні власти- |