кож компоти, соки, варення, джем, чорничний морс. Слід пам'ятати, що при в'ялій перистальтиці кишечника, дискінезії жовчних шляхів за гіпокінетичним типом та при дуоденостазах надмірне вживання чорниць може викликати погіршення самопочуття хворих. Використовують плоди чорниці і як зовнішній засіб. Густий відвар або свіжий сік плодів застосовують для лікування мокнучих екзем, псоріазу, опіків, гнійних виразок тощо (роблять примочки або компреси, які міняють 3—4 рази на добу). У вигляді полоскання свіжий сік або настій сушених плодів чорниці вживають при ангінах, стоматитах, катарі верхніх дихальних шляхів. Настій із листя чорниці має гіпоглікемічні властивості і використовується при легких формах цукрового діабету (частіше в суміші з іншими лікарськими рослинами). Крім того, настій листя призначають всередину при пієлітах, циститах і уретритах, атонії сечового міхура, сечокам'яній і жовчнокам'яній хворобах, шлункових коліках (гастралгії) 1 хронічних ентероколітах. При геморої із настою листя чорниці роблять клізми, а при білях — спринцювання. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — холодний настій (2—З столові ложки сушених плодів заливають склянкою холодної кип'яченої води, настоюють 8 годин, проціджують) по третині чи половині склянки З—4 рази на день; гарячий настій (З—4 чайні ложки сушених плодів настоюють 2—3 години на 400 мл окропу, проціджують) по чверті склянки 5—6 разів на день; кисіль (на 300 мл води беруть 1 столову ложку сушених плодів, додають 1 чайну ложку крохмалю і цукор-пісок на смак) по півсклянки 3 рази на день; настій із листя (2 столові ложки сировини настоюють 2 години на 400 мл окропу, проціджують) по півсклянки 4 рази на день до їди; чорничне вино (25 г сухих плодів кип'ятять протягом 20 хвилин в невеликій кількості води, додають 250 мл червоного вина і суміш кип'ятять ще 10 хвилин) по 1 столовій ложці 3 рази на день при хронічному коліті. ЗОВНІШНЬО — полоскання свіжим соком плодів або настоєм (1—2 чайні ложки сушених плодів настоюють 15 хвилин на склянці окропу, проціджують); компреси і примочки із свіжого соку плодів або густого відвару (100 г свіжих плодів на 500 мл окропу, уварюють наполовину); спринцювання і клізми з відвару (60 г листя на 1 л окропу).

1239 ЧОРНОБИЛЬ — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й полин звичайний. 1240 ЧОРНОБРИВЕЦЬ БОЛОТЯНИЙ— однорічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й череда трироздільна. 1241 ЧОРНОГІРКА — багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих, Те саме, що й горицвіт весняний.

1242 ЧОРНОКОРІНЬ ЛІКАРСЬКИЙ чернокорень лекарственный Cynoglossum officinale — дворічна трав'яниста сірувато-м'я-ко опушена рослина родини шорстколистих. Стебло міцне, прямостояче, ЗО—100 см заввишки, просте або вгорі розгалужене, до самого суцвіття густо улистнене. Листки чергові, суцільні, з обох боків м'яко-сіроповстисті; прикореневі — видовжено-еліптичні, 8—ЗО (і більше) см завдовжки, до основи звужені в широкий черешок 8—ЗО см завдовжки, стеблові листки видовжено-ланцетні, 4—17 см завдовжки, на верхівці загострені, найнижчі звужені в черешок 3—4,5 см завдовжки, решта — сидячі, напівстеблооб-гортні. Квітки правильні, двостатеві, в кінцевих негустих однобоких завійках, зібраних волотевим суцвіттям; віночок лійко-видно-колесовидний, з короткою трубкою і п'ятилопатевим відгином (лопаті широкі, тупі, від-леглі), бруднопурпуровий, в зіві з п'ятьма темнішими, бархатистими від коротких волосків, на верхівці дуже потовщеними і трохи виїмчастими лусочками. Плід складається з широкояйцевидних сплюснутих, на всій поверхні вкритих гачкуватими шипиками горішків. Цвіте у травні — червні. Поширення. Чорнокорінь лікарський росте по всій території України як бур'ян вздовж доріг, на полях, по засмічених місцях, біля жител. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують корені (Radix Cynoglossi officinalis) і траву чорнокореня (НегЬа Cynoglossi officinalis). Корені копають восени або навесні, добре відмивають від землі і використовують свіжими або сушать, роз-