1237 |
сах в Карпатах, Росточчі-Опіллі, на Поліссі,
у Волинському Лісостепу, в західній частині Західного Лісостепу, зрідка
у східній частині Лівобережного Лісостепу. Заготівля і зберігання. Для
лікарських потреб використовують плоди (Fructus Vaccinii myrtilli) і
листя (Folia Vaccinii myrtilli) чорниці. Листя заготовляють під час
цвітіння рослини. Для цього зрізані рослини в'яжуть у невеличкі пучки і
розвішують для сушіння в провітрюваному приміщенні або в затінку на
відкритому повітрі. Після висушування пучки обмолочують, а одержане у
такий спосіб листя звільняють від домішок і зберігають у добре закритих
банках або бляшанках. Сухого листя виходить 7—8 % . Плоди збирають
повністю стиглими за допомогою спеціальних совків або вручну і
використовують свіжими або сушать на відкритому повітрі, розстилаючи
тонким шаром на папері або тканині. Штучне сушіння проводять при
температурі, не вищій 50— 60°. Сушених плодів виходить 13 % . Строк їх
придатності — 2 роки. Сушені плоди чорниці є у продажу в аптеках. Хімічний склад. Плоди чорниці містять вуглеводи (5,3—7,4 %): |
глюкоза, фруктоза, сахароза, пектин; органічні кислоти (0,90— 1,28 %):
лимонна, молочна, щавлева, яблучна, янтарна; вітаміни: аскорбінова
кислота — 5—6 мг% , тіамін — 0,045 мг% , рибофлавін — 0,08 мг% ,
нікотинова кислота — 2,1 мг% , каротин — 0,75—1,6 мг% ; флавоноїди
(460—600 мг%): гіперин, астрагалін, кверцитрин, ізокверцитрин, рутин;
антоціани: дельфінідин, мальвідин, петуні-дин, ідаїн, миртилін;
феноло-кислоти: кавова, хінна, хлорогенова; феноли і їхні похідні:
гідрохінон, монотропеозид, асперуло-зид; дубильні речовини (до 12 % на
абсолютно суху речовину), ефірну олію, циклічний шестиатомний спирт
інозит, похідні антрацену, сполуки марганцю і заліза. У листі чорниці є
дубильні речовини (до 20 % на абсолютно суху речовину), флавоноїди:
кемпферол, рутин, астрагалін, гіперин, кверцитрин, ізокверцитрин,
авікулярин, мератин; антоціани: ціанідин, дельфінідин, пе-тунідин;
тритерпеноїди: р-амірин, олеанолова і урсолова кислоти; фенолокислоти:
кавова, хлорогенова, хінна; феноли і їхні похідні: гідрохінон, арбутин,
метиларбутин, асперулозид, монотропеозид, ефірна олія, алкалоїд муртин,
вітамін С, каротиноїди, лимонна кислота. Фармакологічні властивості і використання. Поєднання в'яжучих і антисептичних властивостей плодів чорниці робить їх цінним протипроносним засобом при різних запальних станах шлунково-кишкового тракту, особливо в дитячій практиці. З цією метою вживають сушені плоди у вигляді настоїв або киселів. Сушені плоди чорниці входять до складу шлункового чаю. Свіжі плоди чорниці регулюють функціональну діяльність травного каналу (корисні як при проносі, так і при хронічному спастичному коліті), підвищують гостроту зору, допомагають при гіпохромній анемії, жовчнокам'я-ній і сечокам'яній хворобах, подагрі, ревматизмі, екземах, псоріазі, висипках на шкірі, при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі і інших патологічних станах, пов'язаних зі зниженням міцності стінок кровоносних судин, та при гіпохромній анемії. При нирковокам'яній хворобі протягом тривалого часу корисно вживати суміш (порівну) чорниць і суниць лісових. В литовській народній медицині плоди чорниці використовують як загальнозміц-нюючий засіб при симптоматичному лікуванні хворих на рак. Лікувальні властивості мають та- |