| 
		 1237  | 
		сах в Карпатах, Росточчі-Опіллі, на Поліссі, 
		у Волинському Лісостепу, в західній частині Західного Лісостепу, зрідка 
		у східній частині Лівобережного Лісостепу. Заготівля і зберігання. Для 
		лікарських потреб використовують плоди (Fructus Vaccinii myrtilli) і 
		листя (Folia Vaccinii myrtilli) чорниці. Листя заготовляють під час 
		цвітіння рослини. Для цього зрізані рослини в'яжуть у невеличкі пучки і 
		розвішують для сушіння в провітрюваному приміщенні або в затінку на 
		відкритому повітрі. Після висушування пучки обмолочують, а одержане у 
		такий спосіб листя звільняють від домішок і зберігають у добре закритих 
		банках або бляшанках. Сухого листя виходить 7—8 % . Плоди збирають 
		повністю стиглими за допомогою спеціальних совків або вручну і 
		використовують свіжими або сушать на відкритому повітрі, розстилаючи 
		тонким шаром на папері або тканині. Штучне сушіння проводять при 
		температурі, не вищій 50— 60°. Сушених плодів виходить 13 % . Строк їх 
		придатності — 2 роки. Сушені плоди чорниці є у продажу в аптеках. Хімічний склад. Плоди чорниці містять вуглеводи (5,3—7,4 %):  | 
		
		глюкоза, фруктоза, сахароза, пектин; органічні кислоти (0,90— 1,28 %): 
		лимонна, молочна, щавлева, яблучна, янтарна; вітаміни: аскорбінова 
		кислота — 5—6 мг% , тіамін — 0,045 мг% , рибофлавін — 0,08 мг% , 
		нікотинова кислота — 2,1 мг% , каротин — 0,75—1,6 мг% ; флавоноїди 
		(460—600 мг%): гіперин, астрагалін, кверцитрин, ізокверцитрин, рутин; 
		антоціани: дельфінідин, мальвідин, петуні-дин, ідаїн, миртилін; 
		феноло-кислоти: кавова, хінна, хлорогенова; феноли і їхні похідні: 
		гідрохінон, монотропеозид, асперуло-зид; дубильні речовини (до 12 % на 
		абсолютно суху речовину), ефірну олію, циклічний шестиатомний спирт 
		інозит, похідні антрацену, сполуки марганцю і заліза. У листі чорниці є 
		дубильні речовини (до 20 % на абсолютно суху речовину), флавоноїди: 
		кемпферол, рутин, астрагалін, гіперин, кверцитрин, ізокверцитрин, 
		авікулярин, мератин; антоціани: ціанідин, дельфінідин, пе-тунідин; 
		тритерпеноїди: р-амірин, олеанолова і урсолова кислоти; фенолокислоти: 
		кавова, хлорогенова, хінна; феноли і їхні похідні: гідрохінон, арбутин, 
		метиларбутин, асперулозид, монотропеозид, ефірна олія, алкалоїд муртин, 
		вітамін С, каротиноїди, лимонна кислота. Фармакологічні властивості і використання. Поєднання в'яжучих і антисептичних властивостей плодів чорниці робить їх цінним протипроносним засобом при різних запальних станах шлунково-кишкового тракту, особливо в дитячій практиці. З цією метою вживають сушені плоди у вигляді настоїв або киселів. Сушені плоди чорниці входять до складу шлункового чаю. Свіжі плоди чорниці регулюють функціональну діяльність травного каналу (корисні як при проносі, так і при хронічному спастичному коліті), підвищують гостроту зору, допомагають при гіпохромній анемії, жовчнокам'я-ній і сечокам'яній хворобах, подагрі, ревматизмі, екземах, псоріазі, висипках на шкірі, при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі і інших патологічних станах, пов'язаних зі зниженням міцності стінок кровоносних судин, та при гіпохромній анемії. При нирковокам'яній хворобі протягом тривалого часу корисно вживати суміш (порівну) чорниць і суниць лісових. В литовській народній медицині плоди чорниці використовують як загальнозміц-нюючий засіб при симптоматичному лікуванні хворих на рак. Лікувальні властивості мають та-  | 
	
