1204 ЧАБЕР САДОВИЙ чабёр садовый Satureja hortensis — однорічна, рідко дворічна рослина родини губоцвітих. Стебла прямостоячі, 15—35 см, в екземплярів, що перезимували, до 60 см заввишки, галузисті, опушені короткими, але багатоклітинними, вниз відігнутими волосками, при основі часто здерев’янілі. Листки супротивні, майже сидячі, лінійно-ланцетні, клиновидно звужені до основи, цілокраї, здебільшого тупі, з обох боків або лише зісподу розсіянокоротковолосисті, крапчастозалозисті. Квітки двостатеві, неправильні, утворюють З—5-квіткові пазушні несправжні кільця, верхні з яких зближені на кінці стебла та гілок; чашечка дзвониковидна, зовні розсія-новолосиста, зелена або лілувата, з 10 жилками і 5 ланцетними загостреними зубцями, що майже дорівнюють трубочці; віночок світло-ліловий, рожевий або білий, зовні розсіянокоротковоло-систий, двогубий, з плоскою, виїмчастою верхньою губою і трилопатевою нижньою, середня лопать якої виїмчаста. Плід складається з чотирьох однонасінних горішко-видних часток. Цвіте у липні-серпні. Поширення. Батьківщина чабру садового — Східне Середземномор'я, Іран. На території України його культивують як рослину ефіроолійну, пряносмакову та декоративну. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву чабру (Herba Saturejae hortensis), яку заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи

всю надземну частину на висоті 10—12 см від поверхні грунту. Сушать сировину в чистих, добре провітрюваних приміщеннях або під укриттям на вільному повітрі, розстилаючи тонким шаром на папері чи тканині. Після висушування траву обмолочують і просівають через дротяне сито, щоб відділити грубі стебла. Сухої трави виходить 16—17 % . Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава чабру містить ефірну олію (0,8—2 % ), дубильні (8—9 % ) і слизисті речовини та смолу. У складі ефірної олії є карвакрол, парацимол", дипентен, пінен, тимол та інші терпени. Фармакологічні властивості і використання. Експериментами встановлено, що ефірна олія чабру має бактерицидні й гіпотензивні властивості. У народній медицині чабер використовують як засіб, що має в’яжучі, бактерицидні, спазмолітичні, слабкі сечогінні, потогінні, протигнильні й глистогінні властивості. Великі дози чабру діють абортивно. Особливо ефективним є застосування чабру при проносах, катарах шлунково-кишкового тракту, розладах травлення, блюванні та глистяній інвазії. Зовнішньо чабер використовують при дерматитах від укусів комах (місця укусів змащують свіжим соком). Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по півсклянки 3 рази на день до їди.

1205 ЧАГА— багаторічний паразитичний гриб родини гіменохетових. Те саме, що й березовий гриб. 1206 ЧАЙ КИТАЙСЬКИЙ чай китайский Thea sinensis, синонім — Са-mellina sinensis — вічнозелений, галузистий, 50—150 см заввишки кущ родини чайних. Листки чергові, видовжено-оваль-ні, цілісні, 6—7 см завдовжки, 3,5—4 см завширшки, гострозуб-часті, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені, з короткою тупою, іноді роздвоєною верхівкою та ширококлиновидною основою. Квітки правильні, двостатеві, 2,5—3 см в діаметрі, поодинокі або по 2—5 в пазухах листків; пелюстки (їх 5—9) білі, рідше рожеві. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні. Поширення. Батьківщина чаю — гірські ліси Південного Китаю та Індокитайського півострова. В СРСР (Грузія, Азербайджан, Краснодарський край РРФСР) чай давно введено в культуру. Сировина. Вирощують чай заради верхівкових частин пагонів з 2—3 недорозвиненими листочками (флешів). Якщо листя і флеші сушать відразу після збирання, то одержують зелений чай. Щоб одержати чорний чай, сировину спочатку піддають ферментації, а вже потім сушать. Зберігають чай у добре і щільно закритих банках або бляшанках. Хімічний склад. У листі чаю китайського є дубильні речовини (до 35%), до 5% алкалоїдів (кофеїн, теофілін, теобромін, ксантин, аденін, гіпоксантин, ізатин та інші), флавоноїди, ефірна олія, аскорбінова кислота (до 250 мг%), вітаміни В,, В2, К,, Р, РР, мінеральні солі. Фармакологічні властивості і використання. Цілющі властивості чаю зумовлюються всім комплексом речовин, що в ньому є. Із чаю в гарячий настій переходить значна частина наявних фізіологічно активних речовин, у тому числі і вітаміни. Червоно-коричневий колір і терпкий в'яжучий смак надають настою головним чином таніни, а аромат — ефірна олія (вважається, що ефірна олія, що створює «букет» чаю, містить понад 500 хімічних сполук). Стимулюючі властивості чаю зумовлені в основному кофеїном. Залежно від сорту і способу заварки чаю склянка міцного напою містить від 0,02 до 0,1 г кофеїну. Кофеїн збуджує центральну нервову систему і діяльність серця, підвищує кров'яний тиск, розширює судини головного мозку,