1203 ЦМИН ПІСКОВИЙ цмин песчаный Helichrysum arenarium — багаторічна трав'яниста, з біло-повстистим опушенням рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла прямостоячі або висхідні, 15—20 см заввишки, в суцвітті розгалужені. Листки чергові, цілісні, цілокраї; нижні листки видовженооберненояйцевидні, поступово звужені в черешок, середні і верхні — сидячі, ланцетні. Квітки дрібні, різнорідні, зібрані в кулясті кошики, що утворюють на верхівках стебел густе щитковидне суцвіття; крайові квітки жіночі, трубчасто-нитко-видні, серединні — двостатеві, трубчасті, з 5-зубчастим відгином. Обгортки кошиків черепи-часті, листочки їх жорсткоплів-часті, лимонно-жовтого, рідше жовтогарячого кольору. Плід — сім'янка. Цвіте з червня до вересня. Поширення. Цмин пісковий росте по всій території України в соснових лісах, на пісках, степових схилах, на відслоненнях. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують суцвіття цмину (Flores Helichiysi-агепагіі), які заготовляють на початку цвітіння рослини (до розкривання кошиків), зриваючи їх руками або зрізуючи ножицями так, щоб залишки квітконосів не перевищували 1 см. Для відновлення заростей на ділянці, де провадять заготівлю сировини, треба залишати 8—10 рослин на кожні 15—20 м2 площі для насін-

ного розмноження, а повторну заготівлю сировини на цій ділянці дозволяється проводити через рік. Зібрану сировину розкладають тонким шаром на папері чи тканині і сушать у затінку. Сухих суцвіть виходить 33 % . Готову сировину зберігають у сухих, прохолодних приміщеннях. Строк придатності — 3 роки. Сушені суцвіття є у продажу в аптеках. Хімічний склад. У суцвіттях цмину є флавоноїдні глікозиди (кемпферол, саліпурпурозид, ізосалі-пурпурозид), флавоноїди (нарин-генін, апігенін), стероїдні сполуки, неідентифіковані барвні речовини фенольного характеру, аскорбінова кислота, вітамін К, ефірна олія, кумарин скополетин, смолисті й гіркі речовини. Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати цмину сприяють підвищенню жовчної секреції, змінюють хімізм жовчі (зменшують концентрацію жовчних кислот, підвищують вміст холатів і білірубіну в жовчі), збільшують жовчовиділення, виявляють протизапальну, антибактеріальну і спазмолітичну дію, стимулюють секреторну функцію шлунка і підшлункової залози, підвищують діурез, діють як кровоспинний засіб. Відвар цмину прописують при хронічних холециститах, холангітах, ангіохолі-тах, жовчнокам'яній хворобі, дифузних ураженнях печінки. Певний терапевтичний ефект одержують також при розладах діяльності шлунка, нирковока-

м'яній хворобі, хворобах нирок і сечового міхура, особливо при гострому циститі, при утрудненому і болісному сечовипусканні та набряках, пов'язаних з нирковою недостатністю, при фурункульозі, у разі запалення сідничного нерва та невралгії. Настій цмину використовують як кровоспинний засіб при гіперполіменореї і маткових кровотечах в результаті дисфункції яєчників та при фіброміомі матки з геморагічним синдромом. Квітки цмину входять до складу жовчогінних чаїв. Препарати цмину не дають побічних реакцій навіть при тривалому застосуванні. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар (10 г, або З столові ложки сировини на 200 мл окропу) приймають теплим по півсклянки 2—3 рази на день за 15 хвилин до їди; екстракт цмину сухий (Extra-ctum florum Helichrysi arenarii siccum) по lr 3 рази на день протягом 2—3 тижнів; фламін (Flaminum) призначають при хронічних холециститах і гепатохолециститах по 1 таблетці 3 рази на день за 30 хвилин до їди, запиваючи невеликою кількістю теплої води (курс лікування 10—40 днів); настій (10—20 г сировини на 200—300 мл окропу, настояти до охолодження) по 1 столовій ложці щогодини до зупинки кровотечі, але не більше 8—10 ложок на добу (для лікувальних клізмочок готують відвар з розрахунку 2—5 г цмину на 200 мл окропу і вводять по 50 мл 2—3 рази на день).