Трава містить глікозид коніфе-рин, сапоніни, хелідонову і янтарну кислоти, тирозин і аспарагін. У паростках є аспарагін, каротиноїди, нікотинова (1 мг% ) і аскорбінова (до 20 мг% ) кислоти, тіамін та рибофлавін. Зрілі плоди містять цукри (до 36% ), капсантин, фізамін, алкалоїди (сліди), яблучну й лимонну органічні кислоти. Фармакологічні властивості і використання. Експериментальними дослідженнями встановлено, що при внутрішньовенному введенні аспарагіну і екстракту холодку розширюються периферичні судини, знижується артеріальний тиск, збільшується амплітуда і сповільнюється ритм серцевих скорочень, підвищується сечовиділення, покращується функція печінки. Найкращі результати спостерігаються при застосуванні холодку як сечогінного засобу. Відвар кореневищ з коренями дають усередину при пієлонефриті, циститі, сечокам'яній хворобі, аденомі простати, цирозі печінки, при серцево-судинних захворюваннях, що супроводяться набряками нижніх кінцівок і асцитом, при подагрі, ревматизмі й діабеті, як «кровоочисний» засіб при вуграх, висипах, золотусі та екземах, як засіб, що збільшує виділення молока у матерів, які годують груддю, та як заспокійливий засіб при тахікардії й епілепсії. Замість відвару кореневищ з коренями можна вживати відвар трави холодку, але особливо доречно (за даними Н. Г. Ковальової) відвар трави прописувати при неврозах серця і захворюваннях нирок. Зовнішньо, у вигляді примочок, відвар кореневищ з коренями використовують для лікування гноячкових захворювань шкіри. Настій плодів холодку вживають при імпотенції й геморої. Лікувальне значення (гіпотензивне, заспокійливе і сечогінне) мають і страви, приготовані з молодих паростків стебел. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар кореневищ з коренями (1 столову ложку сировини заливають 500 мл окропу, доводять до кипіння, кип'ятять 10 хвилин) по півсклянки 4 рази на день до їди; відвар трави (2 столових ложки сировини заливають 500 мл окропу, доводять до кипіння, кип'ятять 5 хвилин) по півсклянки 4 рази на день до їди; настій плодів (5 ягід холодку заливають 200 мл окропу, настоюють у термосі 6—8 годин) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — примочки з відвару кореневищ з коренями (готують, як у попередньому прописі).

1185 ХРЕСТОВИЙ КОРІНЬ — однорічна, рідше дворічна павутинисто-волохата трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й кнік бенедиктинський. 1186 ХРЕСТ-ТРАВА — багаторічна кореневищна рослина родини лілійних. Те саме, що й вороняче око звичайне.

1187 ХРЕЩАТЕ ЗІЛЛЯ — багаторічна трав'яниста кореневищна рослина родини лілійних. Те саме, що й вороняче око звичайне. 1188 ХРЕЩАТИЙ БАРВІНОК — вічнозелений півкущик родини барвінкових. Те саме, що й барвінок малий.