1189 ХРІН ЗВИЧАЙНИЙ хрен обыкновенный Armoracia rusticana — багаторічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Має товстий м'ясистий корінь. Стебло прямостояче, 60— 120 см заввишки, вгорі розгалужене, порожнисте, борозенчасте. Прикореневі листки великі, довгасті або видовжено-овальні, зарубчасті, з серцевидною основою; нижні (стеблові) — перистороздільні; серединні — видовженоланцетні; верхні — лінійні, майже цілокраї. Квітки двостатеві, правильні, в багатоквіткових гронах, зібраних у волотисте суцвіття; ПЄ-люстки (їх 4) білі, з коротким нігтиком. Плід — видовже-ноовальний здутий стручок. Цвіте у травні — червні. Поширення. Походження хрону звичайного невідоме. По всій території України його культивують як пряно-смак’ову рослину. Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують

свіжі корені хрону (Radix Armo-гасіае), які заготовляють восени і зберігають у льоху у вологому піску. Корені хрону офіцинальні у Бразілії, Венесуелі, Парагваї, Франції та Швейцарії. Вживаються в гомеопатії. Хімічний склад. Корені хрону містять вітаміни: С — 250 мг%, В,, В2, РР; вуглеводи: пентозани —3% , сахарозу—1,5% , глюкозу, галактозу, арабінозу, ксилозу, полісахариди, галактуронову кислоту; тіоглікозиди: синігрин, глюконастурцин; флавоноїди, сапоніни, гірчичну олію (0,15—0,21%), мінеральні солі азоту (7,9 мг% ), калію (579 мг% ), кальцію (119 мг%), магнію (35,8 мг% ), заліза (2,03 мг% ), міді (0,14 мг%), фосфору (70 мг%), сірки (212 мг% ), хлору (18,8 мг% ). Фармакологічні властивості і використання. Лікувальні властивості хрону пояснюються подразнюючими й стимулюючими властивостями гірчичної олії, яка збуджує апетит, посилює секрецію залоз шлунково-кишкового тракту. В медичній практиці сік, кашку або настій з коренів хрону призначають при гіпацид-них гастритах, дискінезіях жовчних шляхів за гіпокінетичним типом, функціональних дуоденостазах і атонії кишечника та як сечогінний засіб при набряках різного походження (виняток становлять набряки, пов'язані з нирковою патологією). Є позитивний досвід лікування настоєм хрону вірусного гепатиту, що супроводиться жовтяницею. У

народній медицині, крім того, сік, кашку або настій з коренів хрону використовують при каменях у сечовому міхурі, від подагри і ревматизму, при недокрів'ї, як ефективний профілактичний засіб від грипу та як протицинготний засіб. У суміші з медом хрін використовують при кропивниці й себореї (в останньому випадку рекомендується й настойка коренів на вині), а в суміші з кислим молоком — при цукровому діабеті й легких формах гіпертонічної хвороби. При посиленій розумовій і фізичній праці, авітамінозі С і схильності до кровотеч ефективною вважається настойка коренів хрону на пиві або вині. Використовують хрін і як зовнішний засіб: свіжий сік хрону використовують при гніздовій плішивості (щодня 1—2 рази на день ділянки облисінні змащують соком і натирають до порожевіння шкіри цих ділянок) і гнійному отиті (закапують у вухо); водним розчином соку полощуть ротову порожнину і горло при стоматитах, ангінах і фарингітах; кашкою з коренів хрону роблять розтирання при радикулітах, міозитах, артралгіях, бронхітах і пневмоніях; настій з коренів хрону використовують для примочок і компресів при піодерміях, гнійних ранах і виразках, для обмивання обличчя проти пігментних плям і веснянок. При пористій і в'ялій шкірі обличчя роблять маски з кашки хрону і тертих яблук, взятих порівну. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—настій (1 столова ложка тертого хрону на 400 мл окропу, настояти 1 годину, процідити) по чверті склянки 4 рази на день до їди; 500 г тертого хрону заливають 1 л окропу, настоюють 24 години у щільно закритій посудині, проціджують і одержаний настій вживають по чверті склянки 3—4 рази на день до їди при вірусному гепатиті з жовтяницею (курс лікування—7 днів); тертий хрін з медом (готують у співвідношенні 4:5) по 1 столовій ложці 3 рази на день до їди; настойку кореня хрону на вині (готують у співвідношенні 1:4) по 1 столовій ложці 2 рази на день до їди; тертий хрін з кислим молоком (готують у співвідношенні 1:10) по 1 столовій ложці 3 рази на день до їди; настойку кореня хрону на вині або пиві (1 чайна ложка тертого хрону на 200 мл вина або пива) по 1 чайній ложці 3 рази на день протягом тривалого часу. Слід пам'ятати, що великі дози хрону можуть спричинити подразнення слизової оболонки шлунка й кишок і викликати збудження нервової системи. При гастритах з підвищеною кислотністю шлункового соку, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, ентероколітах, захворюваннях печінки, нирок і сечовивідних шляхів вживання хрону протипоказане.