ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка

1042

СИНЯК ЗВИЧАЙНИЙ,

громовик, заячі бурячки; синяк обыкновенный Echium vulgarе — дворічна трав'яниста відстовбур-ченожорстковолосиста й притис-нутокороткоопушена рослина родини шорстколистих. Стебла прямостоячі, ЗО—100 см заввишки, від основи розгалужені, рідше прості, вкриті жорсткими відстовбурченими волосками, розміщеними на невеличких білуватих горбочках, коротко і м'яко опушені. Листки чергові, цілокраї, загострені, з однією поздовжньою жилкою, зісподу сизуваті від густого опушення, зверху — з білими або буруватими горбочками, на яких розміщені тонкі волоски; прикореневі листки видовжено-ланцетні, як і нижні стеблові звужені до основи в широкі черешки, розміщені густою розеткою, засихають під час цвітіння рослини, стеблові — лінійно-ланцетні або вузьколанцетні, середні та верхні — сидячі, біля основи округлі, поступово зменшені в напрямі до верхівки стебла. Квітки двостатеві, майже сидячі, в численних видовжено-лінійних простих завійках, зібраних у верхівкове вузьке волотисте суцвіття; віночок лійковидний, спочатку червонуватий, потім синій, трохи неправильний, у 2 рази довший за чашечку, з трубочкою, коротшою за чашечку, і широким косим нерівномірним п'ятилопатевим відгином (лопаті відгину округлі). Плід складається з чотирьох горішків. Цвіте з червня до вересня.

Поширення. Синяк звичайний росте по всій території України на кам'янистих схилах, степах, сухих луках, як бур'ян уздовж доріг і в посівах на полях, на забур'янених місцях біля жител. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують сушену траву синяка (Herba Echii vulgaris), яку заготовляють в період цвітіння рослини. Зберігають у добре закритих банках чи бляшанках, дотримуючись правил зберігання отруйної сировини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. У траві синяка є сапоніни, алкалоїди (циноглосин, консолідин), холін та аскорбінова кислота (у свіжому листі до 120 мг% ).

Фармакологічні властивості і використання. Експериментальними дослідженнями встановлено, що настій трави синяка виявляє високу антигормональну активність. У народній медицині настій трави синяка звичайного використовують як відхаркувальний і заспокійливий засіб при кашлі
 

й коклюші та як протисудомний і заспокійливий засіб при епілепсії. Як зовнішній засіб синяк використовують і при ревматичних болях у суглобах, розтягу сухожилків тощо.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар трави (10 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — відвар трави (готують, як у попередньому прописі) для компресів, а залишок після проціджування відвару — для припарок. Синяком, який належить до отруйних рослин, користуватися треба обережно, не перебільшуючи допустимих доз.
1043

синьоголов —

багаторічна гола рослина родини селерових (зонтичних). Те саме, що й миколайчики плоскі.

1044

СИТНИК РОЗЛОГИЙ

ситник развесистый Juncus effusus — багаторічна трав'яниста рослина родини ситникових. Має гус-тодернисте повзуче кореневище. Стебла циліндричні, міцні, гладенькі (в сухому стані тонко-борозенчасті), зелені, 50—120 см заввишки, при основі обгорнуті ясно-бурими безлистими піхвами, всередині суцільно виповнені (без перетинок), після маленької перемички витягнуті (без особливо помітного розширення) в довгий (15—25 см) гострий трубчастий приквітковий листок. Квітки правильні, одиничні, на видовжених квітконосах, зібрані в розлогу волоть; оцвітина ві-ночковидна, з шести лінійно-ланцетних, гострих, зеленуватих, злегка іржасто-обведених, по краях вузькоперетинчастих листоч-
 

синяк обыкновенный ситник развесистый

Наступна сторінка