риті) після 3-денного голодування, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гострих і хронічних холециститах, циститах і цистопіє-літах, при мено-олігореї та геморої. Як зовнішній засіб відвар використовують для полоскань при пародонтозі, гінгівітах і стоматитах та для компресів при геморої. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар коріння (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, кип'ятять 5 хв) по півсклянки тричі на день. ЗОВНІШНЬО — відвар коріння для полоскань і компресів.

1041 СИНЮХА ГОЛУБА синюха голубая Роїетопіит соетиіеит — багаторічна трав'яниста рослина родини синюхових. Стебло прямостояче, 40—100 см заввишки. Листки чергові, черешкові (лише верхні майже сидячі), непарноперисті; листочки (їх 17—21) яйцевидноланцетні або видовже-ноланцетні, при основі закруглені, на верхівці — загострені. Квітки двостатеві, правильні, зібрані верхівковими волотевидними суцвіттями; ВІНОЧОК ГОЛубиЙ або темно-голубий, дзвониковид-но-колесовидний, з коротенькою трубочкою, частки його закруг лені, майже вдвоє довші за трубочку. Плід — коробочка. Цвіте з червня до серпня. Поширення. Синюха голуба росте на вологих луках, по чагарниках і на лісових галявинах у лісових районах, у Лісостепу, крім Покуття і Поділля, в північно-східній частині Степу. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують кореневище з коренями синюхи (Rhizoma cum radicibus Polemo-nii), які заготовляють восени або навесні в період утворення стебел. Викопують лише молоді рослини. Для відновлення заростей на ділянці, де заготовляють сировину, треба залишати 15—20 % рослин, насамперед старих, які дають сировину низької якості. На плантаціях рослини виорюють плугом у перший або в другий рік культури. З зібраної сировини обтрушують землю, звільняють її від стебел (залишки стебел не повинні перевищувати 1 см), розрізують уздовж на 2—4 частини, очищають від гнилих частин і швидко миють у холодній проточній воді. Сушити сировину можна на сонці, під укриттям або в сушарці при температурі 50— 60°. Сухої сировини виходить 19—20 % . Зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Строк придатності — 3 роки. Хімічний склад. Кореневища з коренями синюхи містять тритерпенові сапоніни (20—30%), смолисті речовини, органічні кислоти, ефірну олію (сліди), жири та крохмаль. Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати синюхи голубої збільшують кількість харкотиння, полегшують відхаркування, зменшують катаральні явища, заспокійливо діють на центральну нервову систему, підвищують зсідання крові. За ефективністю відхаркувальної дії синюха не поступається перед сенегою, а за ефективністю седативної дії перевищує валеріану лікарську і собачу кропиву

звичайну у 8—10 раз. Застосування препаратів синюхи, як відхаркувального засобу, показане при хронічних і гострих бронхітах, при крупозній пневмонії в стадії лізису та при туберкульозі легень, що супроводиться болісним кашлем. Як седативний і протисудомний засіб синюху вживають при безсонні, нервово-психічних потрясіннях, епілепсії й тетанії. В поєднанні з сухоцвітом багновим застосування синюхи показане і дає добрий терапевтичний ефект при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій із кореневищ з коренями (6 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—5 раз на день через 2 години після іди. При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки за півтори години до їди вживають усередину настій трави сухоцвіту багнового (10 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці тричі на день, а через 2 години після їди — настій кореневищ з коренями синюхи (готують, як у попередньому прописі) також по 1 столовій ложці тричі на день (курс лікування — 3 тижні).