ків, розміщених двома колами. Плід — оберненояйцевидна, бурувата, з полиском коробочка. Цвіте у червні—липні. Поширення. Ситник розлогий росте на Поліссі по болотах, болотистих лісах і луках, на берегах річок і водойм; у Лісостепу і Степу — по піскуватих терасах річок. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують кореневища рослини, які заготовляють восени й використовують свіжими (в гомеопатії) або сушать. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. У кореневищах рослини є дубильні речовини й розчинні силікати. Фармакологічні властивості і використання. У народній медицині ситник додають до чаїв, що рекомендуються при нирковокам'яній хворобі. В поєднанні з іншими лікарськими рослинами його використовують при запаленні сечового міхура. Як додатковий компонент ситник входить до складу деяких комплексних зарубіжних препаратів, використовуваних при розладах травлення, хворобах печінки і жовчного міхура. В гомеопатії із свіжих кореневищ одержують есенцію, яку додають до засобів, застосовуваних при утворенні каменів у сечових шляхах. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — столову ложку суміші (порівну) коріння ситнику розлогого й солодки голої, листя берези бородавчастої й мучниці звичайної і кукурудзяних стовпчиків замочують у 250 мл холодної води, додають на кінчику ножа питної соди, кип’ятять ЗО хвилин, проціджують, охолоджують і п'ють по чверті склянки 5 раз на день.

1045 СІДАЧ КОНОПЛЕВИЙ, давник, кінська грива, коно-пельник, коноплі водяні, коноплі собачі; посконник обыкновенный Eupatorium cannabinum — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, просте або на верхівці розгалужене, коричнево-кармінове, 50—170 см заввишки. Листки супротивні, ко-роткочерешкові (верхні — сидячі), трохи пухнасті, глибокороз-січені на 3—5 ланцетних, загострених, по краю нерівнове-ликозубчастих часток; верхні — цілокраї. Квітки двостатеві, з медовим запахом, у дрібних (6 мм завдовжки і 2 мм завширшки) 4—7-квіткових численних кошиках, що утворюють густе щитковидно-волотевидне суцвіття; ВІНОЧОК трубчастий, ліловий, бруд-но-рожевий або майже білий. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Сідач коноплевий росте майже по всій території України на берегах річок і водойм, у вологих лісах і чагарниках.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву fHerba Eupatorii can-nabini, синонім — Herba Cannabis aquaticae) та коріння (Radix Eupatorii cannabini), рідше — листя (Folia Eupatorii cannabini). Траву (верхівки рослини завдовжки ЗО см) і листя збирають в період цвітіння рослини. Сушать під наметом або в приміщеннях, які добре провітрюються. Сухої трави виходить 25 % . Коріння заготовляють восени або рано навесні. Готову сировину зберігають у сухому місці. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава рослини містить сесквітерпеновий лактон еупаторіопікрин, еупарин, а-лак-гуцерол, 1-інозит, ефірну олію (до 0,3%), рутин, гіперозид, дубильні речовини, сапоніни, вітамін С, смолу, холін, інулін, астрагалін, ізокверцитрин, кумарову й ферулову кислоти та ароматичні оксикислоти (кавова, хлорогенова, ізохлорогенова). В корінні є ефірна олія, еуперин та вуглеводи, серед яких є інулін. Фармакологічні властивості і використання. Сідач коноплевий виявляє жовчогінну, послаблюючу, сечогінну, потогінну, холеретичну та ранозагоювальну дію, знижує артеріальний тиск і вміст холестерину в крові та збуджує апетит. Жовчогінну дію рослини підтверджено експериментально. Вважається також, що рослина є добрим кровоочисним і стимулюючим обмін речовин засобом. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО —настій листя (25 г сировини на 1 л окропу, настояти 10 хвилин) по 1 склянці зранку натщесерце і ввечері перед сном для прискорення видужування після тяжкої хвороби; настій трави (З столові ложки сировини на 600 мл окропу, настоюють ніч) по 1 склянці три рази на день до їди при гіпертонії, підвищеному вмісту холестерину в крові (холестеринемії) та як жовчогінний засіб при схильності до запорів; відвар коріння (60 г сировини на 1 л окропу, варити 10 хвилин) п'ють по одній склянці зранку до їди при гіпертонії і холестеринемії; настій коріння на вині (40 г свіжого коріння подрібнити, підсушити, залити 1 л червоного вина, настояти 12 годин, процідити) по 50 г після обіду протягом трьох тижнів як засіб, що знижує вміст холестерину у крові; порошок з коріння приймають по 5 г у невеликій кількості кип'яченої води перед сном як жовчогінний і послаблюючий засіб. ЗОВНІШНЬО — свіже потовчене до стану кашки листя застосовують у вигляді компресів при розширенні капілярів носа і щік (процедуру повторюють через день).