1018 РУТВИЦЯ ОРЛИКОЛИСТА, чортова м'ята; василистник водосборолистный Thalictrum aquilegifolium — багаторічна трав'яниста гола рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, розгалужене, 50— 100 см заввишки. Листки чергові, з плівчастими прилистками і довгими жолобчастими черешками, трикутні, 2—3-перисті, з оберненояйцевидними, спереду зарубчасто-лопатевими сидячими або короткочерешковими листочками. Квітки правильні, двостатеві, на ніжках, зібрані щитковидною волоттю; оцвітина проста, чашечковидна, з 4 яйцевидних зеленавих листочків; нитки тичинок угорі розширені, блідо-лілові. Плоди — повислі на плодоніжках, крилаті по ребрах сім'янки. Цвіте у травні, червні. Поширення. Рутвиця орликолиста росте в Лісостепу, на Поліссі і в Карпатах по тінистих лісах, серед чагарників. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб заготовляють траву рутвиці (Herba Thalictri aqui-legifolii), зрізуючи під час цвітіння рослини верхівки стебел завдовжки ЗО—35 см. Зібрану сировину зв’язують у невеликі пучки й розвішують для сушіння у затінку на протязі або в провітрюваному приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі 40°. Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають окремо від іншої сировини, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Надземна частина рослини містить 0,1—0,3% алкалоїдів (ізокоридин, тальмін, тальмідин, магнофлорин, берберин), кумарини, ціаногенні сполуки (лінамарин, п-глюкозилгі-дроксиманделонітрил, р-глюкозид n-глюкозилгідроксиман дел о нітрилу), флавоноїди (кемпферол, кверцетин, апігенін, лютеолін), фенолкарбонові кислоти (п-ку-марова, ферулова, кавова, синапова). Фармакологічні властивості і використання. Рутвиця орликолиста має антибактеріальні, протизапальні, кровоспинні, болетамувальні й сечогінні властивості. Використовується в народній медицині при жовтяниці, водянці, епілепсії, маткових кровотечах, малярії, дерматозах і ревматизмі. В деяких місцевостях рутвиця орликолиста використовувалась як приворотне зілля, що небезпечно — рослина отруйна! Свіже товчене листя рутвиці застосовують для лікування запрілостей між пальцями ніг, гнійних ран і нашкірних захворювань. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 2 рази на день. ЗОВНІШНЬО — товчене листя прикладають до ураженої ділянки шкіри.

1019 РУТВИЦЯ СМЕРДЮЧА василистник вонючий Thalictrum foetidum — багаторічна трав'яниста коротко-залозистопухнаста рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, 15—50 см заввишки. Листки чергові, широкотрикутні, З—4-перисті, з дрібними округ-лояйцевидними, спереду трилопатевими листочками; нижні листки черешкові, верхні — майже сидячі. Квітки правильні, двостатеві, на ніжках, пониклі, зібрані в рідку розлогу ВОЛОТЬ; оцвітина проста, чашечковидна, з 4 яйцевидних фіолетових листочків; нитки тичинок не розширені. Плоди — сидячі яйцевидні ребристі залозисто-пухнасті сім'янки. Цвіте у липні. Поширення. Рутвиця смердюча росте на скелях і трав'янистих схилах на Розточчі-Опіллі та в Західному Лісостепу (поодинокі місцезнаходження). Заготівля і зберігання. Див. статтю Рутвиця мала. Хімічний склад. Надземна частина рослини містить тритерпенові сапоніни, до 2,2% алкалоїдів (берберин, фетидин, талік-тринін, ізотетрандрин, бербамін), дубильні речовини (1,63—5,45%), флавоноїди (рутин, глюкорамнін, кемпферол, кверцетин, фла-весуетин. ранункулетин), карденоліди, ефірну олію та органічні кислоти. Фармакологічні властивості і використання. У науковій медицині настойку трави рутвиці смердючої використовують як засіб, що розширює судини і знижує артеріальний тиск. Її вживають при лікуванні початкових стадій гіпертонічної хвороби й стенокардії та при порушенні кровообігу. У народній медицині рутвицю смердючу застосовують як седативний, бактерицидний, протизапальний, кровоспинний, сечогінний та протиблювотний засіб. Настій трави дають усередину при неврозах і судомних станах, перенапруженні, розладах травлення і проносах, захворюваннях печінки і жовчного міхура, набряках і водянці та при внутрішніх і зовнішніх кровотечах. Як зовнішній засіб настій трави застосовують для обмивання ран, виразок, гноячкових висипів тощо. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку (готують на 70 % -ному спирті у співвідношенні 1:10) по 20—40 крапель 2—4 рази на день протягом 3—4 тижнів; настій трави (10 г сировини на 200 мл окропу) по столовій ложці 3—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — обмивання настоєм (готують, як у попередньому прописі). Притаманні рослині токсичні властивості потребують обережності при її використанні.