Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати родовика лікарського мають судинозвужувальні (при місцевому застосуванні), в'яжучі, протизапальні, болетамувальні й кровоспинні властивості, згубно впливають на найпростіші організми, кишкову, черевнотифозну, паратифозну й дизентерійну палички. Рідкий екстракт та відвар кореневищ j коріння родовика дають всередину при кровохарканнях, шлункових, гемороїдальних і пі-сляабортних кровотечах, у випадку геморагічних метропатій, як засіб проти холециститів, ентероколітів і проносів різної етіології, хронічної дизентерії, при різній патології кишечника, що супроводиться метеоризмом. Не менш популярним є зовнішнє застосування родовика. Відвар кореневищ і коріння використовують при ангінах, гінгівітах, стоматитах, бактеріальному й трихомонадному кольпітах, при справжній 'ерозії шийки матки, вуграх, запальних процесах шкіри, флебіті й тромбофлебіті. Розварене подрібнене коріння використовують для припарок при фурункулах і виразці гомілки (в останньому випадку терапевтичний ефект можна значно посилити одночасним прийманням відвару коріння всередину). Значно рідше, переважно в народній медицині, як кровоспинний і ранозагоювальний засіб використовують настій трави родовика. Молоде листя рослини придатне для юшок і салатів. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—екстракт родовика лікарського рідкий (Extractum Sangui-sorbae fluidum) по ЗО—50 крапель З—4 рази на день; відвар кореневищ 1 коріння (6 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 5—6 раз на день (у випадку лямбліозного холециститу відвар теплим вводять через зонд у дванадцятипалу кишку по 100 мл 3—8 раз на курс, а через 1—2 місяці курс лікування повторюють); настій трави (1— 2 столові ложки сировини на 400 мл холодної кип'яченої води, настояти 8 годин, процідити) по чверті склянки 3 рази на день до їди; столову ложку суміші трави родовика лікарського, кореневищ перстачу прямостоячого і листя шавлії лікарської, взятих у співвідношенні 10:5:3, настоюють на склянці окропу і п’ють по півсклянки через кожні 3 години при тривалих проносах; столову ложку суміші (порівну) трави родовика лікарського і грициків звичайних настоюють на склянці окропу і п'ють по третині склянки через кожні 2 години при маткових кровотечах. ЗОВНІШНЬО — полоскання, обмивання, примочки, компреси настоєм трави (50 г сировини на 1 л води) або відваром кореневищ і коріння (готують, як у попередньому прописі). Для спринцювання, які проводять 1—2 рази на день, відвар кореневищ і коріння розводять теплою кип'яченою водою ( на 100 мл відвару беруть 900 мл води).

984 РОДОДЕНДРОН жовтий рододендрон жёлтый Rhododendron luteum, синонім — Azalea pontica— невеликий (1—2,5 м заввишки), з прямостоячими гілками кущ родини вересових. Листки чергові, еліптичні, ланцетовидні або оберненояйцевидні, з країв війчасті, на зиму опадають; молоді листки опушені, старі — голі. Квітки двостатеві, великі, запашні, зібрані в зонтиковидні суцвіття або одиничні; віночок жовтий або оранжевий, непра-вильнолійковидний, з вузькоци-ліндричною трубкою і злегка двогубим відгином. Чашечка маленька, глибокоп'ятироздільна. Плід — багатонасінна коробочка. Цвіте у травні. Поширення. Рододендрон жовтий росте в основному в східній частині Західного Полісся (острівне місцезнаходження) у вологих і мокрих дубово-соснових лісах. Заготівля і зберігання. З лікарською метою заготовляють листя (Folia Rhododendri lutei), яке збирають під час цвітіння рослини. Зібрану сировину сушать при температурі до 45°; якщо сушіння проводять на відкритому повітрі, • то на ніч листя ховають у приміщення. Сухої сировини виходить 25 % . Зберігають у сухих і провітрюваних приміщеннях у темряві і з певною обережністю — як отруйну рослину. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Листя містить дубильні речовини (7—18 % ), глікозиди (андромедотоксин, салідрозид, ериколін), ароматичний спирт рододендрин, флавоноїди (кверцетин, гіперозид), терпено-

їди, урсолову, лимонну, хлорогенову і кавову кислоти, рутин, гідрохінон, фітостерин, ари-кулін та вітамін С (120—180 мг% ). Фармакологічні властивості і використання. Препарати рододендрона жовтого мають в'яжучі, потогінні, ранозагоювальні, протизапальні та болетамувальні властивості. В дослідах над тваринами з'ясовано, що основна діюча речовина рододендрона жовтого — андромедотоксин — виявляє місцеву подразнювальну і загальну наркотичну дію, уражує слизові оболонки, спричинюючи запалення їх, діє паралізуюче, викликає брадикардію, знижує артеріальний тиск і пригнічує дихання. Ериколін має потогінні й наркотичні властивості. Комплекс діючих речовин рослини виявляє фармакологічну дію, подібну до дії глікозидів наперстянки. При передозуванні препарати рододендрона жовтого спричинюють порушення провідності, шлуночкову тахікардію, мерехтіння шлуночків та червоподібні рухи шлуночків серця. Терапевтичні дози не виявляють побічної дії, можливе лише подразнення шлунка. В народній медицині рослину використовують при поліартритах ревматичного й подагричного генезу, при артрозі, бурситі й радикулітах; у гомеопатії — при гіпертрофії простати й гострому простатиті. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (2 чайні ложки листя залити 2 склянками окропу, настояти 15 хвилин) пити ковтками по 2 склянки на день при ревматизмі й подагрі. ЗОВНІШНЬО — відвар (100 г листя на 5 л води, кип'ятити 20 хвилин, доповнити окропом до 10 л) для сидячої ванни при радикулітах.