лише як засіб від головного болю (наприклад, втирали у скроні настій кореневищ на олії садової троянди). Ескімоси Аляски вживали в їжу і кореневища, і молоді пагони (до цвітіння). На Алтаї рослину використовують від перевтоми, недокрів'я, при захворюванні шлунка, статевих розладах і як «ліки від усіх хвороб». У науковій медицині препарати родіоли рожевої призначають як стимулюючий засіб при перевтомі у практично здорових людей і хворих з астенічним станом після соматичних та інфекційних захворювань, при функціональних захворюваннях нервової системи (неврози, вегетатив-но-судинна дистонія, гіпотонія, імпотенція), використовують у психіатричній практиці (для зняття побічної неврологічної дії психофармакологічних засобів, у комплексній підтримуючій терапії хворих на шизофренію 3 ремісією за астенічним типом). Препарати родіоли мають і ада-птогенні властивості: зумовлюють в організмі стан підвищеної опірності до несприятливих факторів зовнішнього середовища (переохолодження, перегрівання, кисневе голодування, різні стреси та ін.), Крім того, вони загострюють зір і слух, поліпшують травлення, збуджують апетит, знімають психічне напруження, прискорюють видужування після хірургічних операцій. Застосовують родіолу у вигляді екстракту (готовий аптечний препарат), а в домашніх умовах готують настойку або настій. Настій п’ють при простудній гарячці, різних нервових і шлунково-кишкових захворюваннях, метрорагії та серцевій слабості. Препарати родіоли протипоказані при різко вираженому збудженні, гіпертонічній кризі, гарячкових станах та при гіпотонії у клімактеричному періоді. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — екстракт родіоли рідкий (Extractum Rhodiolae fluidum) по 5—10 крапель 2—3 рази на день за 15—ЗО хвилин до їди протягом 10— 20 днів (у психіатричній практиці призначають, починаючи з 10 крапель 2—3 рази на день, потім дозу поступово збільшують до ЗО—40 крапель на прийом; тривалість лікування — 1—2 місяці); настойку готують на 40 % -ному спирті у співвідношенні 1:5) по 15 крапель 3 рази на день за 15—20 хвилин до їди; настій (10 г сировини на 200 мл окропу, настояти 4 години, процідити) по півсклянки 2—3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — екстракт родіоли рідкий використовують для змащування ясен при піореї.

983 РОДОВИК ЛІКАРСЬКИЙ, стягникров, сухозлотиця; кровохлёбка аптечная Sanguisorba officinalis, синонім — S. glandulosa — багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має коротке, здерев'яніле розгалужене кореневище з міцними темно-коричневими товстими (понад 1 см у діаметрі) і довгими додатковими коренями. Стебла прямостоячі, 20—100 (150) см заввишки, ребристі, вгорі розгалужені, всередині порожні, як і листки зовсім голі, блискучі. Листки непарноперисті, з багатьма (7— 17 у прикореневих і 3—5—у верхніх стеблових) видовжено-яйцевидними або еліптичними, серцевидними при основі й округлими на верхівці, пилчасто-зуб-частими по краю, цупкими темно-зеленими зверху і сизуватими

зісподу листочками; прикореневі листки зібрані розеткою, на довгих черешках; стеблові — чергові, черешкові, лише найверхніші сидячі. Квітки правильні, двостатеві, безпелюсткові, в яйцевидних, овальних або овально-циліндричних головках, на довгих прямих квітконосах; чашолистки (їх 4) пелюстковидні, темно-червоні або майже чорно-пурпурові, при достиганні плодів опадаючі. Плід — однонасінний горішок, вміщений у затверділий 4-гранний гіпантій. Цвіте з червня до вересня. Поширення. Родовик лікарський росте на заливних луках, лучних степах, узліссях, берегах річок і краях боліт по всій території України (на півдні переважно по долинах річок). Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневище з корінням (Rhi-zoma et radix Sanguisorbae) і надземну частину (Herba Sanguisorbae) родовика. Офіцинальну сировину, кореневища з корінням, заготовляють восени, коли надземна частина почне в'янути. Для відновлення заростей на ділянці, де заготовляють коріння, треба залишати 1—2 рослини на кожні 10 м2 площі. З викопаного коріння обтрушують землю, звільняють його від стебел, миють у проточній воді, пров'ялюють 2—3 дні на сонці, після цього ріжуть на куски завдовжки 20 см і досушують у теплому приміщенні або в сушарці при температурі 50—60°. Сухої сировини виходить 22—25 % . Строк придатності — 5 років. Сушене коріння є в продажу в аптеках. Траву заготовляють під час цвітіння рослини, відокремлюючи стебло від коріння під приземною розеткою листків. Після закінчення сушіння, яке проводять у затінку на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні, грубі частини стебел відкидають. Готову сировину зберігають у сухому захищеному від світла приміщенні. Хімічний склад. Кореневища й корені родовика містять дубильні речовини пірогалової групи (16—25%), галову й елагову кислоти, ефірну олію (1,0—1,8 % ), до 4,5 % сапонінів (сангвісорбін, потерин, гентріаконтан), стерини (ситостерин, стигмастерин), гіркоти, флавоноїди (кверцетин, кемпферол та ін.), крохмаль (до 30%), цукри (0,9%), оксалат кальцію і вітамін С (ЗО—60 мг% ). У траві рослини є дубильні речовини, ефірна олія (1,5—1,8%), сапонін сангвісорбін (2,5—4,0%), барвні речовини, крохмаль, цукри, вітаміни С (у свіжому листі 360—920 мг% ) і К й каротин.